Америка ще більше захистила викривачів картелів, на відміну від українського недо-Leniency
В той час коли США пропонує захищати фізичних осіб-викривачів картелів, українське законодавство навіть не містить чіткого порядку програми «Leniency».
Конгрес США у грудні 2020 року проголосував за закон, який захищатиме викривачів картельних змов від можливої помсти, наприклад з боку роботодавців у вигляді звільнення. Для остаточного вступу закону у дію потрібен ще підпис президента Джозефа Байдена.
Очікується, що таке нововведення збільшить кількість повідомлень про картельні змови в рамках програми пом’якшення відповідальності («Leniency»). За якою перша особа, що добровільно повідомила Міністерство юстиції США про картель та надала докази звільняється від відповідальності.
Перший закон про викривачів був прийнятий в США ще 242 роки тому. Картельні порушення були та залишаються найтяжчими в антитрастовому законодавстві. Та з часом і розвитком технологій, порушникам все легше погоджувати свою антиконкурентну поведінку, не залишаючи при цьому очевидних доказів.
Це і спонукає розслідувачів та законотворців шукати нові способи спонукати порушників до співпраці з державними органами. Ставку зробили саме на добровільному повідомленні про картелі його учасниками або фізичними особами.
У 2004 році Закон про посилення кримінального покарання та реформу антимонопольного законодавства («ACPERA») збільшив штраф для корпорацій до 100 мільйонів доларів, термін ув'язнення - до 10 років. Водночас американці зменшили цивільну відповідальність картелістів, що прийшли з повинною, перед споживачами. Тепер вони мають відшкодовувати фактичний розмір завданих конкурентним порушенням збитків, а не в трикратному розмір.
За висновками зі звіту Управління підзвітності уряду США (GAO) 2011 року ACPERA збільшила кількість заявників, що повідомили про картельні змови. При цьому, головним мотивуючим чинником для них була саме загроза тюремного ув’язнення на більший строк та сплата більшого розміру штрафу, а не часткове звільнення від сплати шкоди.
Рекомендації з цього звіту щодо цивільного захисту викривачів і були покладені в основу нового закону. За ним, викривач картельної змови, який вважає що він став жертвою помсти за повідомлення про картель та був звільнений, може подати скаргу до Міністра праці та його може бути поновлено на посаді.
Адже саме конкуренція, захист якої є більш ефективним з програмою пом’якшення відповідальності, за словами сенаторів-розробників нового закону необхідна для процвітаючого та інноваційного ринку. А виявлення, притягнення до відповідальності та стримування картельних правопорушень і надалі залишаються найвищими пріоритетами антимонопольного відомства США.
А у цей же час в Україні реформа антимонопольного законодавства та АМКУ не сприймається законотворцями як першочергове завдання. А існуюча на сьогодні програма «Leniency» не працює взагалі. Про що свідчить всього три заяви про звільнення від відповідальності, надіслані до АМКУ з 2012 року, одна з яких була відкликана. Тоді як Єврокомісія у 80% картельних справ використала докази, надані за програмою «Leniency».
Чому програма «Leniency» не знайшла свого практичного застосування в Україні детально можна прочитати тут. Якщо коротко, то причини полягають і у недовірі до АМКУ та сумнівах щодо конфіденційності поданої інформації, незрозумілій процедурі та просто у відсутності «страху» у картелістів перед АМКУ.
Позитивним кроком, який може зрушити з місця «завмерлу» програму буде прийняття пропонованих АМКУ змін до законодавства в частині конкретизації порядку звільнення від відповідальності. Та й ці зміни, у разі їх прийняття, не будуть проривом. Комітету слід значно удосконалити чинний Порядок звільнення від відповідальності, перейнявши найкращі світові практики, які довели свою ефективність. Це і гарантії захисту викривачів картелів, і можливість фізичним особам надавати повідомлення про змову та їх захист, а також певні «програми-стимули» для компаній самостійно приходити з повинною.
Лише змінами до законодавства питання також не вирішити. АМКУ, як і конкурентні відомства Європейських країн та США має стати сильним, принциповим, незалежним органом. Звернутись з «повинною» до якого буде вигідніше ніж чекати чи зможе він самостійно зловити порушника за руку та покарати.
- Як організувати аналітику для бізнесу, коли продажі йдуть з кількох каналів Ерік Клюєв вчора о 17:00
- Україна має шанс інтегруватися у водневу економіку ЄС Олексій Гнатенко вчора о 16:21
- Залученість чи саботаж Олександр Висоцький вчора о 11:14
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? Інна Бєлянська вчора о 11:11
- Сірий інтернет-бізнес під час війни: виклик для держави та суспільства Андрій Лотиш вчора о 11:01
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? Олеся Романенко вчора о 10:46
- Gen Z і освіта: як запалити інтерес до знань у покоління швидких змін Олександра Нікітіна вчора о 08:19
- Якості українських підприємців, що допомагають масштабуватися за кордон Віктор Андрухів вчора о 07:48
- Новий рівень вантажоперевезень: старт контрейлерного коридору Україна – Німеччина Володимир Гузь 02.06.2025 12:08
- Партнерство для відбудови: як бізнесу інвестувати в критичну інфраструктуру Ростислав Никітенко 02.06.2025 12:03
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв 31.05.2025 13:54
- На росії існує лише одна церква – це терор Володимир Горковенко 30.05.2025 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов 30.05.2025 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков 30.05.2025 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак 30.05.2025 11:48
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 353
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? 301
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? 202
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра 178
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 147
-
Над прірвою з "Орєшником". Як Росія виплутуватиметься з української "Павутини"
Думка 60145
-
Навроцький – наступний президент Польщі: що це означає для України
Думка 49369
-
"99% – це не водолази". Як і чим Україна змогла знову вдарити по Керченському мосту
33744
-
Уроки румунського Клужа: як українські міста можуть перетворити виклик на розвиток
Думка 19610
-
"Удар у найвразливіше місце" – до чого призводить недооцінка ворога
Думка 10474