Аукціони оренди майна на "Прозорро.Продажі" оскаржуються до Комісії Мінекономіки
Чи буде це дієвим механізмом?
Майно, яке не використовує держава або місцева громада, може стати в нагоді підприємцям, що і прибуток отримають, і оренду заплатять. Держава, в свою чергу, може і зекономити кошти на його утриманні, і отримати від оренди хороші гроші. Але за умови, якщо віддаватиме майно в користування на вигідних умовах.
Раніше таке майно могли отримати далеко не всі. Як правило це був «закритий ринок для своїх» - «везунчиком» був наближений до орендодавця бізнес. Саме від орендодавця залежало чи проведе він конкурс на право оренди, та хто стане переможцем. З переліком майна, яке можна було взяти у користування, також могли ознайомитись лише свої.
В лютому 2020 року набрав чинності новий Закон «Про оренду державного та комунального майна», що має змінити ситуацію. Тепер державне та комунальне майно (окрім приміщень це транспортні засоби, обладнання та устаткування) можна орендувати на відкритих аукціонах в системі Прозорро.Продажі. Потенційні орендарі можуть ознайомлюватись з усім майном. Орендодавці ж зобов’язані розміщувати в електронній системі переліки такого майна.
На виконання положень Закону Уряд затвердив Порядок, який детально визначає механізм передачі в оренду майна. Однією з новел є також можливість поскаржитись на процедуру організації аукціону, дії учасників, орендодавців та операторів майданчиків до спеціальної Комісії з розгляду скарг та підготовки пропозицій. За Законом це постійно діючий колегіальний орган, що розглядає скарги та пропозицій стосовно організації і проведення аукціонів, у тому числі електронних аукціонів.
За затвердженим Урядом в липні 2020 року «Порядком подання, розгляду скарг та пропозицій стосовно організації та проведення аукціонів щодо передачі в оренду державного та комунального майна» до складу Комісії входять представники Мінекономіки, Фонду державного майна та адміністратора електронної торгової системи.
У жовтні 2020 року наказом Мінекономіки затверджено склад Комісії з шести учасників, її очолює заступниця Міністра економіки.
Тобто тепер, на відміну від процедур попередніх років, учасник аукціону, користувач інтернету, який не зміг взяти участь в аукціоні, орендодавець та оператор електронного майданчика можуть звернутися до Комісії зі скаргою. При чому як у паперовій, так і в електронній формі.
Законодавство не визначає вичерпний перелік питань, які можна оскаржити. Але із затвердженої форми скарги випливає, що це і відсутність інформації про лот на сайті оператора електронного майданчика, недостовірна інформація про нього, порушення оператором електронного майданчика або орендодавцем вимог до проведення аукціонів, недопуск оператором майданчика до участі в аукціоні, неможливість подачі цінової пропозиції, наявність дискримінаційних умов в оголошенні про проведення аукціону та інші.
Такі скарги можна подати на адресу Мінекономіки, а Комісія розгляне їх протягом 20 робочих днів з дати реєстрації та може продовжити строк ще на 10 днів.
За результатом розгляду скарг, що можуть проходити за участі скаржників, члени Комісії простою більшістю можуть прийняти рішення про наявність чи відсутність порушення порядку організації, проведення аукціонів та вжиття заходів для усунення таких порушень. Таке рішення після затвердження протоколом Комісії надається відповідному орендодавцю, оператору електронного майданчика для розгляду та вжиття відповідних заходів. Витяг також оприлюднюється на офіційному веб-сайті Мінекономіки.
Окрім того, що рішення Комісії є обов’язковими до виконання, законодавство не визначає чітких строків його виконання.
Але цей механізм допоможе всім учасникам організації та проведення аукціонів з оренди державного та комунального майна захистити свої права.
Крім скарг, до Комісії також можна звертатись із пропозиціями, після розгляду яких Комісія рекомендуватиме удосконалити процес проведення аукціонів.
Поки що у відкритому доступі відсутня інформація про результати розгляду скарг на аукціони оренди державного майна. Вже з їх появою можна буде аналізувати які проблемні питання найчастіше виникають, як їх пропонують вирішувати та чи є ефективною робота Комісії.
- Як організувати аналітику для бізнесу, коли продажі йдуть з кількох каналів Ерік Клюєв вчора о 17:00
- Україна має шанс інтегруватися у водневу економіку ЄС Олексій Гнатенко вчора о 16:21
- Залученість чи саботаж Олександр Висоцький вчора о 11:14
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? Інна Бєлянська вчора о 11:11
- Сірий інтернет-бізнес під час війни: виклик для держави та суспільства Андрій Лотиш вчора о 11:01
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? Олеся Романенко вчора о 10:46
- Gen Z і освіта: як запалити інтерес до знань у покоління швидких змін Олександра Нікітіна вчора о 08:19
- Якості українських підприємців, що допомагають масштабуватися за кордон Віктор Андрухів вчора о 07:48
- Новий рівень вантажоперевезень: старт контрейлерного коридору Україна – Німеччина Володимир Гузь 02.06.2025 12:08
- Партнерство для відбудови: як бізнесу інвестувати в критичну інфраструктуру Ростислав Никітенко 02.06.2025 12:03
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв 31.05.2025 13:54
- На росії існує лише одна церква – це терор Володимир Горковенко 30.05.2025 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов 30.05.2025 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков 30.05.2025 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак 30.05.2025 11:48
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 353
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? 301
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? 202
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра 178
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 147
-
Над прірвою з "Орєшником". Як Росія виплутуватиметься з української "Павутини"
Думка 60145
-
Навроцький – наступний президент Польщі: що це означає для України
Думка 49369
-
"99% – це не водолази". Як і чим Україна змогла знову вдарити по Керченському мосту
33744
-
Уроки румунського Клужа: як українські міста можуть перетворити виклик на розвиток
Думка 19610
-
"Удар у найвразливіше місце" – до чого призводить недооцінка ворога
Думка 10474