Мінекономіки вдруге спробує регулювати ціни зловживаючих монополістів
Розберемо які товари підпадуть під регулювання та який механізм пропонується
Міністерство економіки вкотре пропонує механізм регулювання цін на товари компаній, що зловживають монопольним становищем, встановлюючи необґрунтовані ціни або застосовуючи різні ціни в однакових умовах.
На сайті Міністерства опубліковано проект постанови Уряду, що має замінити чинне Положення (постанова № 135 від 22.02.1995), яке не є дієвим інструментом.
Чиї ціни потраплять під регулювання:
- зловживаючих монополістів, щодо яких є рішення АМКУ про цінові порушення.
Підставою запровадження цінового регулювання визначено:
- рішення органів АМКУ про зловживання компанією монопольним становищем шляхом вчинення цінових порушень - встановлення цін, які були б неможливі за умови існування конкуренції на ринку або застосування в рівних умовах різних цін. Таке рішення АМКУ має направити суб’єктам регулювання протягом 10 робочих днів з дати підписання.
Суб’єкти регулювання.
- Мінекономіки (загальнодержавні ринки), МОЗ (лікарські засоби і медичні вироби), НКРЗІ (телекомунікаційні послуги), Рада міністрів АРК та обласні і міські державні адміністрації (регіональні ринки)
Товари – будь-які. Розробники не обмежились товарами, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають істотну соціальну значущість.
Дії суб’єктів регулювання для запровадження цінового регулювання
- направлення запитів суб’єктам господарювання, дії яких визнано порушенням;
- аналіз отриманої інформації, або за її відсутності – використання даних статистики, основних прогнозних макропоказників економічного та соціального розвитку;
- прийняття рішення про доцільність та необхідність запровадження державного регулювання, спосіб регулювання та термін дії.
Недоліки проекту постанови:
- суб’єкт регулювання не може прийняти рішення про недоцільність державного регулювання, а в будь-якому випадку має взятись за регулювання цін порушника антимонопольного законодавства, що відповідає визначеним проектом критеріям;
- в пояснювальній записці до проекту відсутнє обґрунтування, чому строк дії державних регульованих цін не може перевищувати 120 днів;
- проект не містить інформації щодо подальших дій суб’єкта регулювання після закінчення цього строку;
- не визначено відповідальності для компаній, що будуть реалізовувати товари за ціною вищою ніж встановлена регулятором;
- відсутність відповідальності суб’єктів регулювання за розголошення інформації, отриманої від компаній, зокрема їх конкурентам;
- відсутність механізму узгодження між різними органами місцевого самоврядування єдиного підходу до регулювання цін регіональних монополістів, які активні в кількох регіонах, що може викликати складнощі в подальшому;
- не враховано те, що за рішенням АМКУ про визнання вчинення порушення на суб’єкта може бути накладено зобов’язання припинити порушення, наприклад, привести ціни до обґрунтованого рівня. Тоді суб’єкт у двомісячний строк має виконати рішення Комітету або надати інформацію яким чином та у який строк воно буде виконано. Проект не визначає чи враховуватимуться і яким чином такі дії суб’єкта для усунення порушення при розгляді питання запровадження цінового регулювання.
Проектом пропонується впровадження регулювання за зловживання монопольним становищем шляхом вчинення цінових порушень, передбачених пунктами 1 і 2 статті 13 Закону «Про захист економічної конкуренції». Однак, частими є випадки кваліфікації органами АМКУ дій монополістів за загальною – першою частиною статті 13. Саме такі випадки не враховуються проектом та можуть уникнути необхідності встановлення державного регулювання.
Отже проект потребує доопрацювання задля усунення зазначених вище недоліків. Свої пропозиції до проекту Ліга антитрасту вже направила до Міністерства економіки та очікуватимемо на їх врахування.
Позиція «Ліги антитрасту» щодо першого проекту постанови за посиланням.
- Як організувати аналітику для бізнесу, коли продажі йдуть з кількох каналів Ерік Клюєв вчора о 17:00
- Україна має шанс інтегруватися у водневу економіку ЄС Олексій Гнатенко вчора о 16:21
- Залученість чи саботаж Олександр Висоцький вчора о 11:14
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? Інна Бєлянська вчора о 11:11
- Сірий інтернет-бізнес під час війни: виклик для держави та суспільства Андрій Лотиш вчора о 11:01
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? Олеся Романенко вчора о 10:46
- Gen Z і освіта: як запалити інтерес до знань у покоління швидких змін Олександра Нікітіна вчора о 08:19
- Якості українських підприємців, що допомагають масштабуватися за кордон Віктор Андрухів вчора о 07:48
- Новий рівень вантажоперевезень: старт контрейлерного коридору Україна – Німеччина Володимир Гузь 02.06.2025 12:08
- Партнерство для відбудови: як бізнесу інвестувати в критичну інфраструктуру Ростислав Никітенко 02.06.2025 12:03
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв 31.05.2025 13:54
- На росії існує лише одна церква – це терор Володимир Горковенко 30.05.2025 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов 30.05.2025 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков 30.05.2025 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак 30.05.2025 11:48
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 353
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? 301
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? 202
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра 178
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 147
-
Над прірвою з "Орєшником". Як Росія виплутуватиметься з української "Павутини"
Думка 60145
-
Навроцький – наступний президент Польщі: що це означає для України
Думка 49369
-
"99% – це не водолази". Як і чим Україна змогла знову вдарити по Керченському мосту
33744
-
Уроки румунського Клужа: як українські міста можуть перетворити виклик на розвиток
Думка 19610
-
"Удар у найвразливіше місце" – до чого призводить недооцінка ворога
Думка 10474