Скасування арешту майна в рамках кримінального провадження
Хочу поділитися з колегами обставинами однієї справи, де в рамках кримінального провадження відбулося скасування арешту майна.
У рамках кримінального провадження за статтею 212 ККУ стосовно ухилення від сплати податків юридичною особою, детектив БЕБ подав клопотання про накладення арешту на все нерухоме майно, яке належало директору цього підприємства.
Задовольняючи клопотання детектива, слідчий суддя, посилаючись на положення ст.170 КПК України, вказав на необхідність збереження зазначеного майна з метою забезпечення відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди (цивільного позову), стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Було накладено арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування майном, належним на праві приватної власності директору товариства.
Стороною захисту була подана апеляційна скарга, в якій ми вказали на наступне:
- відсутній будь який позов про відшкодування спричинених злочином збитків,
- стягнення ПДВ з юридичної особи можливе виключно шляхом винесення ППР відповідним структурним підрозділом ДПС України (цю позицію неодноразово обговорювала юридична спільнота, в тому числі на останньому форумі ІІ White-collar crime),
- директор/засновник товариства не може бути відповідачем по справі, оскільки він не є вигодонабувачем; відповідачем має бути саме суб’єкт господарювання.
Відповідно до вимог ст.ст. 94, 132, 173 КПК України слідчий суддя повинен врахувати правову підставу для арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Також ми зазначили, що складська нерухомість, на яку накладено арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування, використовуєтся у господарській діяльності.
Заборона саме користування таким майном призведе до колапсу господарської діяльності, що є кричущим порушенням прав, перешкоджанням законній підприємницькій діяльності та прямим тиском на бізнес.
В ухвалі апеляційного суду, якою апеляційна скарга задоволена в повному обсязі, вказано наступне: «Погашення податкового боргу (несплаченої суми узгодженого грошового зобов’язання), забезпечується шляхом стягнення коштів та реалізації майна виключно тієї юридичної особи, яка допустила таку заборгованість».
Відповідно до статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобовʼязаннями усім належним їй майном. Учасники (засновники) юридичної особи не відповідають за зобовʼязаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобовʼязаннями її учасника (засновника),
Враховуючи, що підозрюваний не являється належним відповідачем за цивільним позовом у даному кримінальному провадженні, відсутні підстави для накладення арешту на майно, яке є його приватною власністю, з метою забезпечення відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди (цивільного позову).
Цікавинкою цієї справи була окрема думка одного з суддів: «Слідчий суддя правомірно та обґрунтовано наклав арешт на зазначене в ухвалі майно, але тільки в частині заборони та розпорядження.
Разом з тим, в частині заборони користування майном ухвала слідчого судді підлягала скасуванню, оскільки така заборона перешкоджає здійсненню підприємницької діяльності товариства і таке обмеження права власника не є співрозмірним завданням кримінального провадження».
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак 11:48
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості Дана Ярова 11:46
- Чому водень потребує політики, а не лише технологічного прориву? Олексій Гнатенко 11:13
- Як аграрний бізнес стає жертвою рейдерства і як цьому запобігти Сергій Пагер 09:08
- Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика Арсен Маринушкін 08:39
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі вчора о 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін вчора о 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський вчора о 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко вчора о 14:12
- Як реалізувати переважне право купівлі частки ТОВ? Альона Пагер вчора о 11:36
- Кенселінг як штучний контроль Михайло Зборовський 28.05.2025 13:21
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного Станіслав Нянько 28.05.2025 13:13
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів Юрій Григоренко 28.05.2025 12:55
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1132
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) 143
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 136
- Оцінка доказів в аудиті та кримінальному процесі: точки дотику з точки зору ШІ 136
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 114
-
Нове житло на межі зникнення. Що говорить статистика про кризу на ринку нерухомості
Бізнес 8332
-
Рейтинг країн за тривалістю життя у 2025 році: лідери, аутсайдери та розрив у десятки років
Інфографіка 5806
-
Український банкір будує село в Карпатах: що він думає про економіку, ризики й інвестиції
Бізнес 5661
-
Найбільша приватна авіакомпанія Росії скасувала частину рейсів: немає запчастин до літаків
Бізнес 3752
-
Менше скролити — більше жити: чому мінімальний скролінг став новим трендом серед блогерів
Життя 3732