Колективний договір як гарант трудових прав: практика, виклики, і закордонний досвід
У цій статті аналізую ключові аспекти регулювання умов праці, реальні виклики для працівників та роботодавців, а також уроки, які Україна може перейняти з досвіду Німеччини, Франції та США
Рішення Касаційного цивільного суду у справі №182/6943/23 ще раз нагадує про фундаментальні принципи трудового права, які, на жаль, часто залишаються лише декларативними у практиці. Чи дійсно працівники мають право на більш вигідні умови праці? І як уникнути маніпуляцій у договорах? Розглянемо це на прикладі конкретної справи та додамо до обговорення закордонний досвід.
Суть справи: чи можна ігнорувати колективний договір?
У центрі уваги – позов директора комунального підприємства «Ритуальна служба», який вимагав компенсації недоплаченої заробітної плати. Аргумент: роботодавець не виконав вимоги колективного договору, де передбачено встановлення мінімальної тарифної ставки у розмірі 120% мінімальної заробітної плати, помноженої на коефіцієнт 1,15.
Суди першої та апеляційної інстанцій стали на сторону роботодавця, вважаючи, що директор погоджувався на умови контракту. Однак Касаційний цивільний суд підкреслив: трудовий договір не може суперечити умовам колективного договору, якщо останній передбачає більш вигідні умови для працівника.
У даному випадку роботодавець порушив законодавство, не врахувавши вимоги колективного договору. Це підтверджує, що колективний договір є основним документом, що регулює права працівників у відповідній організації, і його положення обов’язкові до виконання.
Юридичний контекст: чому колективний договір має перевагу?
Ключовою нормою в цій справі стала ст. 5 Закону України «Про колективні договори та угоди», яка встановлює, що умови колективного договору є обов’язковими для виконання підприємством і сторонами, які його уклали.
Ця норма створює своєрідну "парасольку" для працівників, захищаючи їхні права навіть тоді, коли вони підписують індивідуальні трудові договори. Але часто роботодавці використовують контракти як інструмент для обмеження прав працівників, включаючи до них умови, що є менш вигідними, ніж ті, що прописані у колективному договорі.
Практика інших країн: як захищають працівників за кордоном?
1. Німеччина: роль профспілок і тарифних угод
У Німеччині колективні договори (Tarifverträge) є основним інструментом регулювання умов праці. Роботодавець не може запропонувати працівнику контракт із умовами, які є менш вигідними, ніж у галузевому колективному договорі. У деяких випадках компанії навіть зобов’язані адаптувати індивідуальні трудові договори до нових редакцій тарифних угод.
Ключова особливість німецької моделі – висока роль профспілок, які активно моніторять дотримання тарифних угод. Якщо працівник відчуває несправедливість, він має право звернутися до арбітражного органу або суду, а в багатьох випадках його представляє профспілка.
2. Франція: договір – не межа
У Франції трудовий кодекс захищає працівників, а колективні договори лише покращують їхні умови. Роботодавці не мають права підписувати контракт із працівником на умовах, що гірші за галузеві стандарти. Більше того, у Франції існує концепція «недоторканості» базових умов праці: навіть якщо працівник добровільно підписує менш вигідний договір, це не звільняє роботодавця від зобов’язання виконувати вимоги колективного договору.
3. США: індивідуалізм з нюансами
У США, де трудові відносини часто регулюються на індивідуальній основі, роль колективних договорів значно менша. Однак у тих галузях, де профспілки мають сильні позиції (наприклад, авіація чи автомобільна промисловість), умови праці часто продиктовані саме колективними угодами. Контракти, що суперечать цим угодам, можуть бути оскаржені працівником у суді або через профспілкові арбітражі.
Українська реальність: що робити працівнику?
Справа №182/6943/23 – це не виняток, а радше типова ситуація. Що ж має робити працівник, аби захистити свої права?
Детально вивчати умови колективного договору. Підписуючи трудовий контракт, працівник має бути впевненим, що його положення не суперечать колективному договору.
Фіксувати порушення. Якщо працівник вважає, що його права порушені, важливо зібрати всі докази: платіжні відомості, копії договорів, листування з роботодавцем тощо.
Звертатися до профспілки. За наявності профспілки працівник може залучити її до переговорів із роботодавцем або до підготовки позову до суду.
Судовий захист. Українська судова практика демонструє, що Касаційний цивільний суд стає на сторону працівника, якщо доведено порушення умов колективного договору. Водночас цей шлях вимагає терпіння і ресурсів.
Про баланс між правами і реальністю
Рішення Касаційного цивільного суду – це не лише підтвердження правоти працівника, а й сигнал роботодавцям: ігнорування умов колективного договору має наслідки. Водночас справа демонструє, наскільки складним і виснажливим може бути процес захисту своїх прав.
Українське трудове право потребує системних змін: підвищення ролі профспілок, посилення відповідальності роботодавців за порушення договорів і впровадження чітких механізмів контролю. Лише так можна досягти балансу між інтересами працівників і роботодавців.
- У кожному дроні – сертифікат світової байдужості Дана Ярова 12:05
- Бізнес з країнами Близького Сходу: що потрібно знати про гроші, темп і традиції Любомир Паладійчук вчора о 21:38
- Фінансова свобода: що ми насправді вкладаємо у це поняття? Олександр Скнар вчора о 14:34
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак 08.07.2025 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова 08.07.2025 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова 08.07.2025 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска 08.07.2025 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар 08.07.2025 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш 08.07.2025 14:03
- З житлом і роботою: як змінюється філософія проєкту "Прихисток" Галина Янченко 08.07.2025 13:59
- 5 найтиповіших помилок при впровадженні електронного документообігу Олександр Вернигора 08.07.2025 12:47
- Енергоринок України 2025, коли прийдуть європейські трейдери Ростислав Никітенко 07.07.2025 21:07
- 2025-й: нові провали без нових прізвищ Дана Ярова 07.07.2025 18:49
- Справи про міжнародне викрадення дітей в світлі практики Верховного Суду Леся Дубчак 07.07.2025 18:09
- Мідь – новий барометр глобальних трансформацій Ксенія Оринчак 07.07.2025 15:29
- Готують підвищення тарифів для населення 709
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 145
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? 130
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? 96
- Кримінальна відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів на утримання дитини 90
-
Україна з нуля збудувала винятковий ВПК, але він працює лише на 60% – фон дер Ляєн
Бізнес 8623
-
"Він просто зник": усе, що потрібно знати про гостинг – пояснює психологиня Ірина Шеньє
Життя 7107
-
Кава може на 20-30% знизити ризик діабету другого типу – дослідження
Життя 6589
-
"Сонне розлучення" – вихід для пар, щоб покращити якість нічного відпочинку та сексуального життя
Життя 5132
-
Uklon готовий виконати закон про стягнення податку з доходів водіїв
Бізнес 4785