Карантин обернеться провалом
Вже очевидно – невдовзі ми станемо свідками ще одного гучного провалу чинної ЗЕвлади – у впровадженні карантину вихідного дня.
Вже очевидно – невдовзі ми станемо свідками ще одного гучного провалу чинної ЗЕвлади – у впровадженні карантину вихідного дня. І станеться це аж ніяк не через підривну діяльність порохоботів. Станеться це через цілковите незнання ЗЕкомандою народу серед якого вона живе, плюс – через абсолютно непослідовний і нелогічних характер їхніх дій. Слідкуйте за руками.
У зеленої влади наразі дві проблеми – пандемія корона вірусу і провал в економіці. Ознаки провалу в економіці загальновідомі – діра в бюджеті на дві сотні мільярдів, Центренерго з якого випарувалися 4 мільярди, падіння надходжень до бюджету (у першу чергу з митниць), катастрофічна ситуація в енергетиці і 2,6 мільйони українців, які протягом року стали безробітні.
Провал в боротьбі з COVID-19 теж очевидний – рекорд у 10700 захворювань на день вже встановлений, а керівництво країни галасує про впровадження «карантину вихідного дня». Але проти карантину вихідного дня виступає чимала кількість пересічних українців.
Розумієте, людям треба жити. Треба виплачувати іпотеку, годувати сім’ї, ростити дітей. В Україні 51% населення живе на 10 тисяч грн. на місяць ($356), тобто – від зарплатні до зарплатні. А весною цим людям довелося затягнути паски – більш двох місяців Україна сиділа на карантині. Нині ці люди стоять перед перспективою карантину вихідного дня – але в середовищі підприємців саме вихідні дають більше половини виторгу. Зрозуміло чому люди проти?
І самим лише незадоволенням справа не обмежується. Ми опір посиленню карантинних заходів бачимо перманентно – в тому числі за участі місцевої влади. Те, що з впровадженням «карантину вихідного дня» ситуація погіршиться – ну от просто очевидно. Але.
Саме в таких непростих умовах уряд заходився проводити дві дивовижні реформи. По-перше – встановив штрафи для власників машин на євробляхах. По-друге – уряд вирішив додавити спільноту підприємців і впровадити регулятори розрахункових операцій (РРО). Мета впровадження і першого, і другого очевидна – уряд потребує грошей. Ну насправді, не з Пінчука ж з Коломойським гроші брати?!
Впровадження РРО для підприємців на перший погляд – річ кругом позитивна. Я й сам не проти, аби мені за кожен товар видавали чек і аби була можливість скаржитися на порушення. Але. У впровадженні РРО є така ма-а-аленька обставина, що РРО заводити муситимуть всі хто торгує через інтернет. Тобто мені теж доведеться – я через інтернет свої книжки продаю. А ще – продавати можна буде лише ті товари, на які у продавця є документи. А це означає, що доведеться вести склад і бухгалтерію. Тобто – працювати буде ніколи. Простіше – бідні муситимуть закритися, а багаті стануть ще багатші.
Але от біда – і підприємці і євробляхери вийшли на протести. А далі сталося таке. Певно уряд вирішив, що підприємці довго галасувати не будуть – їх він просто обдурив. Обіцянку відстрочити впровадження РРО на рік Верховна Рада героїчно провалила. Євробляхерів кинули так само – вчора комітет ВР і Мінфін відмовилися приймати закони які вдовольнили б усіх. Хоча євробляхерам – пообіцяли.
Підприємці доводять – вони теж не йолопи на горбах яких їздити можна де завгодно і як завгодно. Підприємці вдалися до протестів набагато більш болючих – вони стали перекривати траси міжнародного значення. 7 листопада підприємці перекрили трасу біля Хмельницького. 9 листопада були перекриті траси на Львівщині. Підприємці обіцяють не зупинятися і перекривати траси по всій Україні – аж до компромісу з урядом.
А тепер зважте – саме от в таких умовах уряд збирається впровадити «карантин вихідного дня». Вам зрозуміло яким провалом завершиться цей намір? Ще коли карантин починався, я чиновникам уряду радив поцікавитися з історії, що таке чумні бунти і чим вони небезпечні? Схоже – цікавитися не схотіли. Нині повторюю іншу цікаву фразу. Історія – дуже ревнива панна. Тим хто про неї забуває вона мститься – поверненням.
- Чоловіча пластика без табу: від повік до інтимної зони Дмитро Березовський вчора о 16:02
- Інституційний колапс Дана Ярова вчора о 11:12
- Як орендувати землю без ризику: юридичні поради для фермерів і аграріїв Сергій Пагер вчора о 07:46
- Участь батьків у вихованні дитини після розлучення: правові механізми та обов’язки Арсен Маринушкін 04.06.2025 20:46
- Електронний документообіг: інструкція до впровадження з юридичної та бізнес-позиції Олександр Вернигора 04.06.2025 17:51
- Особисті заощадження під час війни: чому важливо продовжувати інвестувати Антон Новохатній 04.06.2025 15:48
- Реформа лісової галузі: коли чесні правила не для всіх Олександр Місюра 04.06.2025 12:26
- Як організувати аналітику для бізнесу, коли продажі йдуть з кількох каналів Ерік Клюєв 03.06.2025 17:00
- Україна має шанс інтегруватися у водневу економіку ЄС Олексій Гнатенко 03.06.2025 16:21
- Залученість чи саботаж Олександр Висоцький 03.06.2025 11:14
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? Інна Бєлянська 03.06.2025 11:11
- Сірий інтернет-бізнес під час війни: виклик для держави та суспільства Андрій Лотиш 03.06.2025 11:01
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? Олеся Романенко 03.06.2025 10:46
- Gen Z і освіта: як запалити інтерес до знань у покоління швидких змін Олександра Нікітіна 03.06.2025 08:19
- Якості українських підприємців, що допомагають масштабуватися за кордон Віктор Андрухів 03.06.2025 07:48
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? 425
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 370
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? 273
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра 215
- Реформа лісової галузі: коли чесні правила не для всіх 93
-
Якщо РФ вважає Україну загрозою, то навіщо світу, заснованому на правилах, така Росія
Думка 43842
-
"Цинізм зашкалює": росіяни хочуть провести в тимчасово окупованому Маріуполі музичний фестиваль
Життя 29294
-
Bloomberg: ЄС введе нульову квоту на газ РФ. Угорщина і Словаччина не зможуть ветувати
Бізнес 15725
-
Ім'я на обкладинці: чому успішні книжки починаються не з тексту, а з автора
Думка 15283
-
БЕБ провело одну з наймасштабніших операцій у 2025 році. Вилучено товару на 1,2 млрд грн
Бізнес 13367