Урядові "наперсточники": прихований акциз на "зелену" енергію діє з початку 2021 року
Ринок електроенергії.
Я вже коментував деякі ідеї, які пропонується реалізувати змінами до Податкового кодексу України (ПК).
Ще ніхто достеменно не знає деталі та конкретні цифри щодо ініційованих урядом змін до ПК. І це, звісно, викликає занепокоєння у бізнесу.
Небезпідставно висловлюються думки, що в запропонованих змінах може бути досить багато прихованого лобізму, і, при цьому, мало дійсно реформаторських ідей.
Досить негативно на можливі нововведення відреагували ті, хто пов'язаний з “відновлюваною енергетикою” — інвестори, асоціації, експерти та, навіть, депутати. Мова йде про відміну «нульової» ставки акцизу на продаж «зеленої» електроенергії і впровадження її на рівні від 3,2% до 40%.
Критика цілком очікувана, особливо з боку тих інвесторів, які вже вклали свої кошти в об'єкти “зеленої енергетики”. Бо це означає, що держава діє у шахрайський спосіб — міняє правила гри по відношенню до тих, хто вже інвестував свої кошти. Виникає риторичне питання, чи можна взагалі тоді мати справою з Україною та інвестувати кошти в її економіку?
Але, крім цього, є питання, що акцизний збір намагаються запровадити, коли ще й досі не вирішили проблему боргів 2020 року перед підприємствами “зеленої енергетики”. Борг лише скоротили з 22,4 млрд грн до 17,6 млрд грн. До того ж, підписуючи меморандум з інвесторами “зеленої енергетики” про погашення боргів та зниження тарифів, уряд гарантував дотримуватися умови щодо відсутності будь яких змін законодавства в частині “зеленої енергетики” у майбутньому. Принаймні, ці зміни не можуть стосуватися тих, хто вже інвестував свої кошти у потужності відновлюваних джерел енергії.
Крім того, виникає ось яка цікава особливість, пов'язана із “зеленою енергетикою”.
Якщо зайти на сайт ДП «Гарантований покупець» та подивитися на стан розрахунків за вироблену електроенергію, можна помітити один нюанс. У січні, лютому і березні 2021 року підприємствам ВДЕ щомісяця заплатили чітко 93% від потрібної суми.
Це означає, що за кожен з цих місяців виробникам з ВДЕ недоплатили 7% коштів. Ця цифра якраз чудово лягає в діапазон ставок акцизного збору, який планує запровадити уряд. Для одних видів “зеленої енергетики” податок більший, для інших — менший. Але цілком по галузі може і вийти 7% акцизу на “зелену” енергію.
Звісно, нововведення у разі підтримки законопроекту в парламенті, можливо, будуть діяти лише за декілька місяців.
Але загалом тенденція виглядає наступною. Уряд не планує виплачувати борги 2020 року, не доплачує на початку 2021 року та ініціює зміни в законодавстві, запровадженням акцизного збору.
Все це, по суті, є порушенням меморандуму, який прем'єр-міністр Шмигаль рік тому підписував з представниками іноземних та національних інвесторів. Серед багатьох положень там є чіткий пункт, яким держава гарантує не допускати подальші зміни законодавства, які б зменшували доходи інвесторів.
І цей пункт свідомо порушується навіть тоді, коли є ризик зазнати поразки в арбітражному позові від одного відчайдушного іноземного інвестора.
Та більше непокоїть те, що ситуація з боргами і постійними недоплатами буде тягнутися роками. Цим і завершиться стратегія держави щодо реалізації енергетичного «зеленого» переходу, “інвестиційних нянь” та загального ставлення до інвесторів — як українських, так і іноземних.
- На росії існує лише одна церква - це терор Володимир Горковенко вчора о 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов вчора о 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков вчора о 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак вчора о 11:48
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості Дана Ярова вчора о 11:46
- Чому водень потребує політики, а не лише технологічного прориву? Олексій Гнатенко вчора о 11:13
- Як аграрний бізнес стає жертвою рейдерства і як цьому запобігти Сергій Пагер вчора о 09:08
- Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика Арсен Маринушкін вчора о 08:39
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі 29.05.2025 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін 29.05.2025 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський 29.05.2025 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко 29.05.2025 14:12
- Як реалізувати переважне право купівлі частки ТОВ? Альона Пагер 29.05.2025 11:36
- Кенселінг як штучний контроль Михайло Зборовський 28.05.2025 13:21
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного Станіслав Нянько 28.05.2025 13:13
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1142
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 169
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) 145
- Оцінка доказів в аудиті та кримінальному процесі: точки дотику з точки зору ШІ 138
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 136
-
Нове житло на межі зникнення. Що говорить статистика про кризу на ринку нерухомості
Бізнес 8724
-
Рейтинг країн за тривалістю життя у 2025 році: лідери, аутсайдери та розрив у десятки років
Інфографіка 7543
-
Український банкір будує село в Карпатах: що він думає про економіку, ризики й інвестиції
Бізнес 7039
-
Менше скролити — більше жити: чому мінімальний скролінг став новим трендом серед блогерів
Життя 3763
-
Вибори у Польщі – аборти, повії та наркотики. Чи збереже новий президент підтримку України
3532