Пане Зе, податкове навантаження на бізнес необхідно зменшувати, а не збільшувати
Податкова політика
Пане Зе, податкове навантаження на бізнес необхідно зменшувати, а не збільшувати
В експертному середовищі аналіз та коментування заяв, озвучених Президентом Зе на пресконференції 20 травня, триватиме ще не один день.
Мою увагу, звісно, привертали його заяви, які стосуються економіки.
Мабуть, мені ще неодноразово доведеться їх коментувати, але зараз хочу зупинитися лише на аналізі однієї з них.
Так, пану Зе поставили питання про урядові плани внести зміни до Податкового кодексу (ПК) в частині підвищенні податків і боротьбі з “тіньовою” економікою, яка податків не платить.
Відповідь Зеленського звелася до того, що податки на великий бізнес потрібно підвищувати, і що він “точно знає, де знаходиться “тінь”.
Спочатку, вкотре, хочу наголосити, що внесення змін до ПК в частині збільшення податкового навантаження можуть вступати в дію лише з нового бюджетного року, і якщо вони ухвалені до 30 червня поточного. Якщо їх почнуть застосовувати, виходячи з політичної доцільності, вже в цьому році, це обернеться судовими позовами до Конституційного Суду, а можливо і до міжнародних судових інстанцій, бо суттєво порушуватиме інтереси не тільки українських, а і іноземних інвесторів.
І розплачуватися за цю дурість згодом доведеться не пану Зе та його команді з власних активів, а з коштів державного бюджету, тобто з гаманців всіх українських громадян.
Але проблема далеко не тільки у тому, коли ці зміни до ПК будуть введені в дію, і що це робиться без обговорення з експертами та профільними асоціаціями.
Моє заперечення стосується значно суттєвіших складових підходу, який проголосив Президент Зе.
У нинішніх можновладців немає економічних знань та елементарного розуміння необхідності зниження податкового навантаження на економіку в цілому, і у першу чергу – у вигляді прямих податків. Для країн з перехідною економікою, до яких відноситься Україна, так званий фіскальний відсоток ВВП (тобто сума коштів, які у вигляді податків та квазіподатків (ЄСВ) перерозподіляються через бюджет) не може бути вище 32-33 відсотків. Лише в цьому випадку інвестування в економіку, зі зрозуміло значно більшими ризиками та нижчим рівнем якості державного управління, стає цікавим для внутрішніх та зовнішніх інвесторів.
При цьому, великий та переважна частина середнього бізнесу об'єктивно працюють в “світлу” і потребують не так зменшення податкового навантаження, а хоча б не збільшення його, та принаймні середньострокової (5-7 років) передбачуваності та стабільності податкової системи.
Без цього вони не мають можливості формувати стратегію власного розвитку та планувати збільшення інвестування.
Тобто, заяви про збільшення податкового навантаження на великий бізнес — це відверто шкідливий меседж від української влади, бо він у “тінь” піти не зможе за визначенням, тому саме їх намагатимуться обдирати підвищеними податками. А це те, що жодним не стимулюватиме їх інвестувати в українську економіку, створювати нові виробничі потужності та робочі місця. Навпаки — вони все активніше виводитимуть свої кошти з України. Що, у свою чергу, означатиме, що податкові надходження до державного та місцевих бюджетів у подальшому лише скорочуватимуться. Економіка і надалі йтиме по шляху деіндустріалізації, ставатиме все більш примітивною.
При такому підході не буде ні інвестицій, ні зростання економіки, ні підвищення доходів бюджету, ні зростання добробуту людей, які працюють у легальному бізнесі.
Насправді, якщо йдеться про великий та середній бізнес, то вони потребують змістовної та послідовної стимулюючої з боку держави економічної політики (бюджетної, податкової, регуляторної, митної та монетарної), яка би робила вигідною не тільки видобування та експорт сировини та напівфабрикатів, а їхню більшу переробку, створення кінцевої продукції зі значно більшим рівнем доданої вартості. Саме від держави (тобто від президента, парламенту, уряду) залежить, щоби цей бізнес не виводив кошти за межі країни, а інвестував їх тут.
Що ж стосується малого та частини середнього бізнесу, який, як раз, значною мірою і працює в “тіні”, то він потребує зменшення податкового навантаження, спрощення системи оподаткування, особливо в частині так званих “прямих” податків — податку на прибуток, податку на доходи фізосіб та сплати обов'язкових соціальних платежів. Зниження останніх двох найбільш суттєво для них з точки зору причин “тінізації” діяльності. Бо витрати на оплату праці, з урахуванням самої зарплати та податків на неї, в їхній структурі усіх витрат займають від 30-40 і до 75-90 відсотків. Тому вони для того, щоби мати можливість взагалі вести бізнес в Україні, змушені значну частину обороту тримати в “тіні”.
І знову ж таки, для їхнього розвитку та зростання необхідні не просто слова глави держави, що ми їх не чіпатимуть. Хоча б тому, що це не відповідає дійсності і жодним чином не виключає тиск на них з боку податківців та правоохоронців.
Навпаки — потрібна цілеспрямована політика, яка призведе до зменшення податкового навантаження на них, дозволить отримати доступ до участі у бюджетних закупівлях, зробить доступними банківські кредити, без яких їхній розвиток вкрай ускладнений. Саме це стимулюватиме “детінізацію” їхньої діяльності.
І наостанок.
Знаєте, особливо цинічними ці заяви про збільшення податкового навантаження на бізнес звучать з боку Президента Зе, багатьох урядовців та вже зараз просто одіозного пана Гетманцева. Бо банальне вивчення їхніх електронних декларацій з сотнями тисяч та навіть мільйонами доларів готівкових коштів, з десятками автомобілів, квартир та будинків в Україні, офшорами, нерухомістю в інших державах, прямо вказує, що вони, як раз, ніколи повністю податків не платили, і впевнений, що і не збираються цього робити у майбутньому. Але це не заважає їм “рвати на собі дуже не дешеві сорочки”, з розповідями про те, кого і як потрібно додатково обкласти податками. І, слухаючи заяви пана Гетманцева, можна не сумніватися, що це стосуватиметься не тільки великого бізнесу. Реальний тиск з боку податківців та правоохоронців значно швидше відчують на собі представники малого та середнього бізнесу.
- Стягнення збитків завданих розкраданням авто Артур Кір’яков 19:08
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? Олег Сніцар 17:12
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори Христина Кухарук 17:03
- Мінеральна угода США та України: шанс на нову енергополітику чи дорогий експеримент? Ростислав Никітенко 15:55
- Інвестування в Україну – аналіз досвіду іноземних компаній Сильвія Красонь-Копаніаж 13:30
- Як спадкоємцю за кордоном не загубитися у правовому лабіринті Світлана Приймак 13:28
- Психологічна готовність до пластичної операції – більше, ніж "налаштування" Дмитро Березовський 12:42
- Чому ми приймаємо нелогічні фінансові рішення? Антон Новохатній вчора о 16:55
- Відповідальність батьків за шкоду, завдану дитиною: кейс наїзду на пішохода Артур Кір’яков 03.05.2025 09:28
- Кібербезпека в руках людей: чому найслабша ланка – не код, а співробітник? Михайло Зборовський 02.05.2025 14:56
- "Дачна революція": Верховний Суд дозволив реєстрацію місця проживання у дачному будинку Арсен Маринушкін 02.05.2025 13:48
- Відповідальність батьків за тілесні ушкодження, завдані їхніми малолітніми дітьми Артур Кір’яков 02.05.2025 09:28
- Економіка агресора радує своїм падінням Володимир Горковенко 01.05.2025 20:07
- Пенсійна реформа 2025 року Андрій Павловський 01.05.2025 18:17
- Все про ПДВ: коротка інструкція від адвоката Сергій Пагер 01.05.2025 09:52
-
Що головне і що парадоксальне в угоді з США про корисні копалини
Думка 3479
-
У Чернігові демонтували пам’ятник борцям за незалежність: про що йдеться
Життя 3130
-
Зумери й міленіали на межі: як розпізнати кризове вигорання і врятувати себе
Життя 2530
-
Віагра, тефлон і бактерії проти пластику: вісім випадковостей, які змінили світ
Життя 2495
-
Гайдельберг: романтична перлина Німеччини з найбільшою винною діжкою і найстарішим університетом
Життя 1760