Ніхто не звернув увагу, що уряд ввів "Роттердам+" – тільки для бензину
Регулювання цін на бензин
Бурхлива реакція в експертному середовищі та соцмережах щодо спроб уряду регулювати ціну на пальне залишила поза увагою два важливих аспекти цього рішення, на які хотілось би звернути увагу.
Уряд обмежив торгову націнку на бензини і дизпаливо для операторів АЗС на період карантину. Це очікувано викликало супротив більшості власників автозаправних станцій, однак на наступний день ціни все ж знизили в середньому на 1-2 грн за літр.
Це рішення доволі суперечливе і, м’яко кажучи, не відповідає духу вільного ринку. Однак принцип, за яким вирішено регулювати ціни на бензин зрозумілий і доволі поширений в Україні.
За такою ж формулою, як зараз вчинили з регулюванням цін на пальне для авто, населення роками оплачує природний газ. Ціна на газ визначається за формулою “Амстердам+” (раніше було тем саме, але ціна формували на базі іншого хабу — “Дюссельдорф+”)
Атомні АЕС закупають уранову руду і ядерне паливо, а теплові електростанції до 2019 року купували вугілля. Якраз вугільна формула отримала найбільший розголос і гучну назву «Роттердам+». І використання органами виконавчої влади для регулювання цін на ті чи інші сировинні товари так званого імпортного паритету, насправді цілком правильне і ніколи не викликало зауважень у партнерів України з МВФ, Світового банку та ЄС.
Тобто, ціни на енергоресурси, які Україна імпортує — вугілля, бензин, газ — так чи інакше прив’язані до формули імпортного паритету. Це логічно, зрозуміло і, в принципі, прозоро.
Так, наприклад, всі 100% контрактів українських компаній на постачання бензину зав’язані на котируванні бензину в регіоні Амстердам-Роттердам-Антверпен, які публікує видання Platts. За таким принципом бензини продає Кременчуцький НПЗ, Шебелинський ГПЗ, білоруські і литовські нафтопереробні заводи. Це котирування — CIF NEW/Basis ARA — і було використано українським урядом. До котирувань у портах Амстердам-Роттердам-Антверпен уряд дозволив операторам АЗС плюсувати не більше 5 грн/л для бензинів і 7 грн/л для дизпалива. До речі, більшість АЗС і так не виходила за встановлений урядом верхній поріг цін.
Але повернімося до теми урядового регулювання цін на пальне, в контексті, правильне чи неправильне таке рішення.
Державне регулювання цін дійсно може мати місце, коли ринок недосконалий. Тобто, коли низький рівень конкуренції, від чого ціни для споживачів необґрунтовано завищені. В такому випадку держава не те що може, а мусить втрутитися для захисту інтересів споживачів.
Коли працювала вищезгадана формула «Роттердам+», ринку електроенергії і вугілля фактично не існувало, і її вводили на перехідний період. Як тільки ринок запустили влітку 2019 року, вона втратила чинність і актуальність.
Ринок нафтопродуктів насправді пішов вперед, у порівнянні з вугіллям, однак ідеальним його також назвати не можна. За останні 4 роки АМКУ шість разів звинувачував великих операторів АЗС у змові. Рішення АМКУ про монопольну змову проходили всі судові інстанції і вступили в силу. Тобто, офіційно ринок нафтопродуктів містить ознаки картельних змов та перманентного зловживання монопольним становищем.
Однак, попри зрозумілий принцип прив’язки до зовнішніх котирувань і об’єктивні проблеми ринку нафтопродуктів, влада, на мою думку, вчинила не дуже далекоглядно.
Регулювати рівень конкуренції, а відтак і ціни, в розвинутих країнах прийнято через антимонопольне відомство, а не актами уряду. У першу чергу, це функції АМКУ — не допускати перекосів і зловживань на тих чи інших ринках.
І це рішення Кабміну лише в котре підтвердило інституційну неспроможність АМКУ, який попри шість завершених розслідувань, так і не спромігся домогтися адекватного рівня конкуренції на роздрібному ринку нафтопродуктів.
- На росії існує лише одна церква - це терор Володимир Горковенко вчора о 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов вчора о 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков вчора о 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак вчора о 11:48
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості Дана Ярова вчора о 11:46
- Чому водень потребує політики, а не лише технологічного прориву? Олексій Гнатенко вчора о 11:13
- Як аграрний бізнес стає жертвою рейдерства і як цьому запобігти Сергій Пагер вчора о 09:08
- Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика Арсен Маринушкін вчора о 08:39
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі 29.05.2025 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін 29.05.2025 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський 29.05.2025 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко 29.05.2025 14:12
- Як реалізувати переважне право купівлі частки ТОВ? Альона Пагер 29.05.2025 11:36
- Кенселінг як штучний контроль Михайло Зборовський 28.05.2025 13:21
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного Станіслав Нянько 28.05.2025 13:13
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1142
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 169
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) 144
- Оцінка доказів в аудиті та кримінальному процесі: точки дотику з точки зору ШІ 138
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 136
-
Нове житло на межі зникнення. Що говорить статистика про кризу на ринку нерухомості
Бізнес 8724
-
Рейтинг країн за тривалістю життя у 2025 році: лідери, аутсайдери та розрив у десятки років
Інфографіка 7519
-
Український банкір будує село в Карпатах: що він думає про економіку, ризики й інвестиції
Бізнес 7002
-
Менше скролити — більше жити: чому мінімальний скролінг став новим трендом серед блогерів
Життя 3762
-
Вибори у Польщі – аборти, повії та наркотики. Чи збереже новий президент підтримку України
3520