Коли інтеграція між різними системами ЕДО в Україні буде комфортною
Чого не вистачає українському ринку систем електронного документообігу, щоб компанії більш охоче переходили на безпаперову взаємодію.
Електронний документообіг в Україні стає все більш популярним. На ринку існує вдосталь продуктів під різні цільові аудиторії – для ФОПів, малого і середнього бізнесу, великих компаній і корпорацій. Будь-яке підприємство може знайти систему ЕДО для реалізації власних потреб.
Однак все ще існує проблема – обмін між різними системами електронного документообігу неможливий, бо виробники використовують різні стандарти ЕДО.
Деякі компанії намагаються вирішити цю проблему своїми силами і створюють своєрідні хаби, в яких інформація з однієї системи ЕДО передається в іншу. Зазвичай, це роблять для того, щоб поєднати в одну систему внутрішній і зовнішній документообіг. Але це вимагає багато зусиль і фінансових вкладень, тож цей варіант підходить для одиниць.
Інші ж підприємці за потреби реєструються в різних системах ЕДО, щоб обмінюватися в них документами з різними контрагентами. Однак це незручно, а інколи вимагає й додаткових витрат. Тому в деяких компаніях не хочуть переходити на електронну взаємодію, коли дізнаються, що різні контрагенти користуються різними СЕД. Адже тоді керівництву доведеться підключати одразу декілька продуктів і вчити співробітників у них працювати.
Вирішення проблеми може бути тільки одне – впровадити на державному рівні стандарт електронного документообігу, що дозволить передавати документи між системами.
Як це повинно працювати
Для комфортної взаємодії користувач навіть не повинен знати, якою системою документообігу користується його контрагент. Він просто надсилає документи на підпис і отримує їх назад у свою систему ЕДО.
Тож йому достатньо обрати найзручніший для себе продукт, розібратися в ньому і користуватися тільки ним.
Допоможе в цьому універсальний стандарт. У планах зробити його обов’язковим для всіх систем ЕДО, які обмінюються даними з державою. Виробникам, що працюють лише з комерційним сегментом, впровадити стандарт рекомендуватимуть, але не змушуватимуть. Це в будь-якому випадку не передбачатиме значних витрат, бо інтегрувати його у свою систему можна силами власної команди за кілька днів.
Які є варіанти впровадження стандарту
Рекомендується використовувати єдиний універсальний міжнародний стандарт ASiC (Associated Signature Containers), яким користуються в ЄС.
У ньому прописані всі вимоги та нормативи до технічної сторони ЕДО: як має проходити обмін даними, як об’єкти з цифровими підписами повинні скріплюватися з мітками часу й так далі. Саме на основі стандарту ASiC доцільно розробити єдину систему.
В Україні завдяки СЕВ ОВВ (Системі електронної взаємодії органів виконавчої влади) існує єдиний інформаційний простір для реєстрації, приймання, аналізу та зберігання документів. На основі або ж на прикладі цієї системи можна впровадити стандарт та інтегрувати продукти для ЕДО.
На якому етапі впровадження стандарту зараз
Деякі комерційні компанії зараз у тестовому режимі використовують стандарт обміну даними через СЕВ ОВВ. Це дозволить у майбутньому використовувати цю систему для документообігу між різними системами. Але поки важко сказати, коли це буде масово.
Проте вже в державних органах для надсилання та отримання електронних документів використовуються контейнери, пов’язані з підписом (ASiC).
Вимоги до форматів даних електронного документообігу в органах державної влади затверджені наказом Державного агентства з питань електронного урядування України від 07.09.2018 № 60, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.11.2018 за № 1309/32761.
Універсальний контейнер (уніфікований інформаційний об’єкт), призначений як для надсилання вихідних та отримання вхідних електронних документів, так і приймання-передавання електронних документів НАФ до архівних установ від юридичних осіб – джерел їх комплектування Формат даних контейнера має відповідати вимогам національного стандарту ДСТУ ETSI EN 319 162- 1:2016 (ETSI EN 319 162-1:2016, IDT) «Електронні підписи й інфраструктури (ESI).
- Як організувати аналітику для бізнесу, коли продажі йдуть з кількох каналів Ерік Клюєв вчора о 17:00
- Україна має шанс інтегруватися у водневу економіку ЄС Олексій Гнатенко вчора о 16:21
- Залученість чи саботаж Олександр Висоцький вчора о 11:14
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? Інна Бєлянська вчора о 11:11
- Сірий інтернет-бізнес під час війни: виклик для держави та суспільства Андрій Лотиш вчора о 11:01
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? Олеся Романенко вчора о 10:46
- Gen Z і освіта: як запалити інтерес до знань у покоління швидких змін Олександра Нікітіна вчора о 08:19
- Якості українських підприємців, що допомагають масштабуватися за кордон Віктор Андрухів вчора о 07:48
- Новий рівень вантажоперевезень: старт контрейлерного коридору Україна – Німеччина Володимир Гузь 02.06.2025 12:08
- Партнерство для відбудови: як бізнесу інвестувати в критичну інфраструктуру Ростислав Никітенко 02.06.2025 12:03
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв 31.05.2025 13:54
- На росії існує лише одна церква – це терор Володимир Горковенко 30.05.2025 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов 30.05.2025 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков 30.05.2025 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак 30.05.2025 11:48
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 353
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? 301
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? 202
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра 178
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 147
-
Над прірвою з "Орєшником". Як Росія виплутуватиметься з української "Павутини"
Думка 60145
-
Навроцький – наступний президент Польщі: що це означає для України
Думка 49369
-
"99% – це не водолази". Як і чим Україна змогла знову вдарити по Керченському мосту
33744
-
Уроки румунського Клужа: як українські міста можуть перетворити виклик на розвиток
Думка 19610
-
"Удар у найвразливіше місце" – до чого призводить недооцінка ворога
Думка 10474