Як бізнесу обмінюватися документами швидше і зручніше: навіщо потрібен єдиний стандарт ЕДО
Багатьох підприємців та бухгалтерів спиняла від переходу на електронний документообіг з контрагентами одна недосконалість у законі — яку дату вважати датою оформлення електронного документа.
Зараз це чітко прописали в Податковому кодексі — датою оформлення вважається та, яка в самому документі вказана як дата його складення. Немає значення, коли на документ поставили електронний підпис.
Завдяки цій поправці ринок електронного документообігу зростатиме, і бізнес буде активніше переходити на ЕДО. Тож тепер варто вирішити ще одну проблему — зробити можливим обмін документами між різними системами електронного документообігу.
Зараз користувачам часто доводиться реєструватися на декількох сервісах, якщо їхні контрагенти користуються різними системами.
І, здавалося б, вони схожі між собою — у кожній можна створити, погодити, підписати та відправити документ. Проте немає єдиного стандарту, який би дозволяв пересилати документи між системами. Тож завдання держави — впровадити такий стандарт і гармонізувати ЕДО.
Спілка українських підприємців направляла у Кабмін пропозиції щодо вирішення цього питання. Протягом липня 2021 року відбулися зустрічі учасників Комітету з представниками Мінцифри, Держінформресурсу, Національного банку, Держархіву. Ось які є шляхи та перспективи його вирішення.
Яка ситуація зі стандартом зараз
Ринок ЕДО стрімко розвивається, проте системи використовують різні стандарти, які не взаємодіють між собою. Немає єдиного стандарту, який би спростив обмін даними.
В Україні подібна система є в державному секторі. СЕВ ОВВ (Система електронної взаємодії органів виконавчої влади) дозволила створити єдиний інформаційний простір для реєстрації, приймання, аналізу та зберігання документів.
Чому виробники систем ЕДО не можуть просто впровадити цю систему?
1. Вона орієнтована лише на державний сектор. Обмін між бізнесами чи між бізнесом та державою наразі в ній не доступний.
2. Технічний стандарт обміну даними в СЕВ ОВВ застарів.
Тому є два варіанти створення єдиної системи:
- допрацювати СЕВ ОВВ, зробити її доступною і для бізнесу, і для держави;
- на прикладі цієї системи розробити нову, яка відповідатиме сучасним технічним стандартам.
Як упровадження стандарту вплине на бізнес
Компанія зможе обрати одну систему ЕДО, яка найбільше відповідає її потребам, і користуватися тільки нею. Не матиме значення, якими сервісами користуються контрагенти, партнери тощо.
Бізнесу не доведеться реєструватися в різних системах ЕДО і платити за їхні послуги. Це зробить взаємодію між контрагентами швидшою та зручнішою.
Що зміниться для систем ЕДО
Можна припустити, що впровадження єдиного стандарту підвищить конкуренцію між системами електронного документообігу. Адже тепер бізнес користуватиметься не декількома системами, а однією.
Але, по-перше, цільові аудиторії різних СЕД відрізняються — хтось більш орієнтований на великі корпорації, хтось на малий бізнес та ФОПів і так далі.
А по-друге, такий стандарт стимулюватиме розвиток ринку. Деякі підприємці не впроваджують електронний документообіг, щоби не реєструватися в декількохсистемах. Якщо цього можна буде уникнути, бажаючих перейти на ЕДО стане значно більше. Як, імовірно, і самих систем.
Коли зможуть запровадити єдиний стандарт
Поки складно сказати, скільки часу знадобиться на законодавче впровадження єдиного стандарту обміну електронних документів. Але це питання зараз на порядку денному в багатьох організацій, тож є надія, що його вирішення не забариться.
- Як організувати аналітику для бізнесу, коли продажі йдуть з кількох каналів Ерік Клюєв вчора о 17:00
- Україна має шанс інтегруватися у водневу економіку ЄС Олексій Гнатенко вчора о 16:21
- Залученість чи саботаж Олександр Висоцький вчора о 11:14
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? Інна Бєлянська вчора о 11:11
- Сірий інтернет-бізнес під час війни: виклик для держави та суспільства Андрій Лотиш вчора о 11:01
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? Олеся Романенко вчора о 10:46
- Gen Z і освіта: як запалити інтерес до знань у покоління швидких змін Олександра Нікітіна вчора о 08:19
- Якості українських підприємців, що допомагають масштабуватися за кордон Віктор Андрухів вчора о 07:48
- Новий рівень вантажоперевезень: старт контрейлерного коридору Україна – Німеччина Володимир Гузь 02.06.2025 12:08
- Партнерство для відбудови: як бізнесу інвестувати в критичну інфраструктуру Ростислав Никітенко 02.06.2025 12:03
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв 31.05.2025 13:54
- На росії існує лише одна церква – це терор Володимир Горковенко 30.05.2025 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов 30.05.2025 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков 30.05.2025 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак 30.05.2025 11:48
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 353
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? 301
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? 202
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра 178
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 147
-
Над прірвою з "Орєшником". Як Росія виплутуватиметься з української "Павутини"
Думка 60145
-
Навроцький – наступний президент Польщі: що це означає для України
Думка 49369
-
"99% – це не водолази". Як і чим Україна змогла знову вдарити по Керченському мосту
33744
-
Уроки румунського Клужа: як українські міста можуть перетворити виклик на розвиток
Думка 19610
-
"Удар у найвразливіше місце" – до чого призводить недооцінка ворога
Думка 10474