Індексація пенсій: кому і скільки
З урядових джерел надходить суперечлива інформація...
Обіцяна Кабміном індексація пенсій в березні цього року, нажаль торкнеться не усіх пенсіонерів!
На збільшення пенсійних виплат зможуть розраховувати ті хто отримує мінімальну пенсію, люди з інвалідністю, а також ліквідатори аварії на ЧАЕС... Є ризик, що знову без індексації залишаться такі великі категорії пенсіонерів як військові, науковці та держслужбовці... - про це декілька днів тому повідомив перший заступник Комітету з соціальної політики та захисту прав ветеранів Михайло Цимбалюк.
Міністерка соцполітики Жолнович заявила, що на індексацію пенсій не вистачає 20 млрд грн… Проте, на «велике будівництво-крадівництво» в цьому році попри війну виділили 53 млрд!
Уряд обіцяє індексацію пенсій (правда, не усім) на рівні 20% ...
Проте, не зрозуміло чому саме 20%, а не на 23,4% якщо рахувати по Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.
Індексація пенсій має проводитись щороку з 1 березня з урахуванням рівня інфляції та динаміки середнього рівня заробітної плати у попередні три роки:
Середня зарплата 2019 році – 6188,89 грн, у 2020 році – 7763,17 грн, у 2021 році – 9118,81 грн, у 2022 році – 10 846,37 грн. Коефіцієнт росту зарплати (7763,17 + 9118,81 + 10846,37) / (6188,89 + 7763,17 + 9118,81) = 20,18%. Коефіцієнт росту цін у 2022 році 26,6%.
Коефіцієнт індексації пенсії має бути 21,18%*0,5 + 26,6%*0,5 = 23,39%.
Чиновники мусять припинити маніпулювати цифрами, виконати вимоги закону та виплатили старшим людям, те що належить їм по закону!
Проте, попри війну і важку економічну ситуацію, є в Україні привілейована каста VIP-пенсіонерів - це судді, яка не знає проблем, бо пенсії суддів (довічне грошове утримання) за рік злетіли до 95 тис. грн, що в кілька десятків разів більше за пенсію середньостатистичного українця. Лише за десять місяців минулого року, як ідеться у звітності ПФУ, розмір суддівських пенсій зріс приблизно на 7 тис. грн.
Середню суддівську пенсію у 95 139 грн отримує 3601 особа — судді на заслуженому відпочинку (у відставці). Їхня висока пенсія пояснюється не лише високими зарплатами.
Річ у тім, що для суддів діють спеціальні привілейовані правила. Якщо звичайний українець отримує свою виплату за формулою, то для суддів усе ще діє окреме спецправило: вони отримують відсоток від зарплати чинного судді.
У формулі для простих українців для розрахунку беруть середню зарплату по країні за три роки, потім її множать на співвідношення власної зарплати до середньої, на стаж у роках та на 1%. Як результат, навіть за 35 років стажу та середньої зарплати можна претендувати на 35% від середньої зарплати за три роки (а вона нижча, ніж актуальна середня зарплата).
Суддя ж, який працював 35 років, може отримувати 90% зарплати чинного судді. Та й на цьому не все. Звичайні українці навіть із величезними зарплатами можуть отримати пенсію, розмір якої не перевищує 10 мінімальних. На поточний момент це 20 930 грн. Суддів це обмеження максимальних пенсій не стосується. Це до питання щодо справедливості пенсійного забезпечення в Україні…
Попри все, за словами прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, у 2023 році українці не залишаться без пенсій. Кабінет міністрів 2023 року планує покрити всі соціальні видатки, пов’язані із виплатою пенсій, допомоги внутрішньо переміщеним особам і людям з інвалідністю з допомогою партнерів України — США, Канади та Євросоюзу.
Просто одні пенсіонери отримуватимуть копійки, а інші — величезне довічне утримання.
- Чоловіча пластика без табу: від повік до інтимної зони Дмитро Березовський вчора о 16:02
- Інституційний колапс Дана Ярова вчора о 11:12
- Як орендувати землю без ризику: юридичні поради для фермерів і аграріїв Сергій Пагер вчора о 07:46
- Участь батьків у вихованні дитини після розлучення: правові механізми та обов’язки Арсен Маринушкін 04.06.2025 20:46
- Електронний документообіг: інструкція до впровадження з юридичної та бізнес-позиції Олександр Вернигора 04.06.2025 17:51
- Особисті заощадження під час війни: чому важливо продовжувати інвестувати Антон Новохатній 04.06.2025 15:48
- Реформа лісової галузі: коли чесні правила не для всіх Олександр Місюра 04.06.2025 12:26
- Як організувати аналітику для бізнесу, коли продажі йдуть з кількох каналів Ерік Клюєв 03.06.2025 17:00
- Україна має шанс інтегруватися у водневу економіку ЄС Олексій Гнатенко 03.06.2025 16:21
- Залученість чи саботаж Олександр Висоцький 03.06.2025 11:14
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? Інна Бєлянська 03.06.2025 11:11
- Сірий інтернет-бізнес під час війни: виклик для держави та суспільства Андрій Лотиш 03.06.2025 11:01
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? Олеся Романенко 03.06.2025 10:46
- Gen Z і освіта: як запалити інтерес до знань у покоління швидких змін Олександра Нікітіна 03.06.2025 08:19
- Якості українських підприємців, що допомагають масштабуватися за кордон Віктор Андрухів 03.06.2025 07:48
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? 425
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 370
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? 273
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра 215
- Реформа лісової галузі: коли чесні правила не для всіх 93
-
Якщо РФ вважає Україну загрозою, то навіщо світу, заснованому на правилах, така Росія
Думка 43842
-
"Цинізм зашкалює": росіяни хочуть провести в тимчасово окупованому Маріуполі музичний фестиваль
Життя 29294
-
Bloomberg: ЄС введе нульову квоту на газ РФ. Угорщина і Словаччина не зможуть ветувати
Бізнес 15725
-
Ім'я на обкладинці: чому успішні книжки починаються не з тексту, а з автора
Думка 15283
-
БЕБ провело одну з наймасштабніших операцій у 2025 році. Вилучено товару на 1,2 млрд грн
Бізнес 13367