...або Інженерний (FSA) аналіз однієї норми податкового законодавства
«Чому ми бідні?» (с)
Зазвичай, всім говорю, що я - адвокат та аудитор. І саме таке об’єднання юридичних та економічних знань, глибоке розуміння процесів, надає мені «конкурентні переваги», оскільки мій аналіз є більш «глибоким та широким», ніж у інших спеціалістів... Але… Я ще й інженер (за першою освітою). І декілька років працювала конструктором, а потім – економістом у лабораторії FSA.
Саме про FSA (функціонально-вартісний аналіз) і буде йти мова.
Завжди отримуєш дуже цікаві та яскраві результати, якщо підходиш до аналізу якогось явища або процесу зі сторони «незвичайної» у з нестандартної для цієї галузі сторони, до якої це явище або процес належить.
У цій статі автор спробує проаналізувати одну норму податкового законодавства через призму інженерного мислення (за методом функціонально-вартісного аналізу).
Мета аналізу: отримати відповідь на питання «Чому ми бідні?»
Об’єкт аналізу: ПКУ, стаття 39-2 «Контрольовані іноземні компанії», пп. 39-2.5.2. Норма щодо необхідності додавання до звіту про КІК «завірені належним чином копії фінансової звітності контрольованої іноземної компанії».
Наведемо цитату з ПКУ:
39-2.5.2. Контролюючі особи зобов’язані подавати звіт про контрольовані іноземні компанії до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний календарний рік засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та кваліфікованого електронного підпису.
До звіту про контрольовані іноземні компанії в обов’язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності контрольованої іноземної компанії, що підтверджують розмір прибутку контрольованої іноземної компанії за звітний (податковий) рік…
Метод аналізу: FSA
Метод FSA (Функціональний і вартісний аналіз) – дуже цікава річ. Оскільки більшість читачів не є інженерами-економістами, раджу ознайомитися хоча б з статтею про FSA у Вікіпедії. Воно точно того варте! Метод – шикарний! Та якщо його застосовувати усюди-усюди, отримаєте суперполіпшення абсолютно у будь-якій сфері виробництва, науки, бізнесу, життя.
Спробую сформулювати сутність Методу FSA у декількох реченнях.
«Вікі» визначає це так: «метод систематичного дослідження функцій об'єкта з метою знаходження балансу між витратами і корисністю». Розглядається кожний елемент конструкції (прибору, процесу). Визначаються його функції. Аналізується наскільки ця функція дійсно потрібна (основна, допоміжна). Аналізується вартість цієї функції, а також інші шляхи/елементи/деталі, якими можна виконати цю функцію. З аналізу видно, де «заховані» зайві витрати. Завданням FSA є досягнення найвищих споживчих властивостей продукції при зниженні всіх видів собівартості продукції.
Один з авторів методу – інженер Соболєв, застосував свій метод до блоку кріплення мікрофона, і йому вдалося скоротити список використовуваних деталей на 70%.
Два принципи FSA:
- Функції, що цікавлять споживача, можуть виконуватися різними способами, а, значить, з різною ефективністю і витратами.
- Серед можливих альтернатив реалізації функцій є ті, при яких співвідношення якості і ціни є оптимальним для споживача.
Деякі поради та висновки з досвіду використання методу FSA:
1. Перш за все, дослідники мінімізують витрати на виконання основних функцій. При цьому вони прагнуть підтримувати якість функціонування продукту на колишньому рівні.
2. Важливіше шукати непотрібні й неефективні деталі виробів і відмовлятися від них, ніж знижувати їхню вартість.
FSA - Аналіз норми КІК-законодавства щодо додавання до звіту про КІК «завірених належним чином» копій фінансової звітності КІК.
Функція.
З точки зору застосування методу FSA – ми маємо в першу чергу вивчити функцію елементу конструкції/виробу/процесу, який аналізується. Як говорить одна моя клієнтка, «Щоби що?».
Для чого потрібно завіряти копії фінансової звітності КІК? Яку функцію несе це «завіряння»?
Теоретично, «завіреним» підписом підтверджується, що ця фінансова звітність є достовірною (що контролер не «підсунув» якусь «недостовірну хрінь»). Саме у цьому його функція. Хіба ж ні?
Але…
По-перше, ніхто точно не знає, що таке «завірено належним чином». Розробники закону, а також топ-співробітники відповідного департаменту ДПС, пропонують як мінімум 3 варіанта «належного завіряння».
Це:
1. Апостилювання
2. Нотаріальне засвідчення підпису директора, бухгалтера, іншої особи, яка відповідає за складання фінансового звіту
3. Переклад фінансової звітності на українську мову та нотаріальне засвідчення підпису перекладача.
Почнемо з кінця… Що може підтвердити нотаріальне посвідчення підпису перекладача? Аж ніяк не достовірність фінансової звітності.
Перекладач не вникає у сутність документу. Тому, максимум, що може «належно завірити» нотаріус у цьому випадку, це достовірність перекладу з іноземної на українську. Ну, може, ще наявність у перекладача диплому та ліцензії. Але ж це зовсім інша функція, ніж планувалася «авторами процесу».
Тобто, «належне завіряння у вигляді «Перекладу фінансової звітності на українську мову та нотаріальне засвідчення підпису перекладача» не виконує запланованої функції.
Тобто, такий елемент (функція у цьому виконанні) є непотрібною та неефективною. Та від неї необхідно відмовитися.
Важливіше шукати непотрібні і неефективні деталі виробів і відмовлятися від них, ніж знижувати їх вартість.(с)
А якщо нотаріально засвідчувати підпис директора (бухгалтера, аудитора, іншої людини, що склала звітність)?
Може у цьому випадку – є сенс? Але… І в цьому випадку функція – непотрібна, зайва.
Дійсно, ця копія фінансової звітності є додатком до Звіту про КІК, який (дивись пп. 39-2.5.2. ст. 39-2 ПКУ) подається «засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та кваліфікованого електронного підпису». Також електронним підписом підписується і декларація про майновий стан та доходи контролера фізособи (або декларація з прибутку підприємств, якщо контролер – юридична особа).
Тобто весь пакет «звітних» документів однозначно та обов’язково завіряється електронним підписом контролера.
Тобто маємо дублювання функцій.
Тобто нотаріально засвідчення підпису директора (бухгалтера, аудитора, іншої людини що складала звітність) є зайвою функцією.
З мовчазної згоди читача, автор не буде розглядати перший варіант «належного завіряння». Бо якщо комусь з законодавців прийшло до тями вимагати апостилювання копій фінансової звітності – то… Автор у такому разі просто перестане писати статі та перекваліфікується в баристи. А що? Гарна робота…
Таким чином, розглянувши першу складову FSA-аналізу правової норми щодо «належного завіряння» копій фінансової звітності КІК, приходимо до висновку, що ця функція – зайва і непотрібна.
Та, коли ми вже відшукали непотрібну і неефективну деталь виробу (елемент процесу), ми маємо відмовитися від цього елементу (як вимагає FSA-аналіз)...
Але FSA-аналіз буде неповним, якщо ми не проаналізуємо вартість.
Вартість.
Вартість елементу процесу «належного завіряння копій фінансової звітності КІК» складається з декількох складових. Розглянемо дві основних та очевидних.
Це:
- вартість послуг нотаріуса
- та вартість часу «першої особи» (або директора, бухгалтера, аудитора, іншої людини, що склала звітність).
Ще потрібно знати скільки є «українських КІК»... Їх реально багато. Авторові десь зустрілася польська статистика, згідно з якою лише у Польщі українцями засновано біля 25 тис. компаній. Так це тільки Польща. А є ще Естонія, Латвія, Чехія, Кіпр та інші Сейшели з Белізами… Але, в нас зараз дуже приблизні розрахунки, тому візьмемо таку цифру – 50 000 КІКів.
Рахуємо.
Нехай послуги нотаріуса (засвідчення підпису) коштують 500 гривень. Тоді витрати на нотаріальне засвідчення складуть 25 млн гривень. Щорічно. «Выбросила в пропасть» (як у фільмі про кавказьку полонянку).
Але основні витрати – це час «перших осіб». Ми також можемо порахувати цей час у гривнях. Але автор пропонує іншу одиницю розрахунку – у життях. Це більш наглядно.
Отже, нехай перша особа витратить на похід до нотаріуса 2 години. Для усіх 50 тис. КІКів сума витраченого часу перших осіб складе 100 тис. годин. В році біля 2000 робочих годин. Тобто, на «належне завіряння» буде витрачено 50 років («робочого життя» першої особи). Нагадаю, це найважливіша, найбільш передова, найталановитіша та харизматична особа у компанії. Це скарб нації… Тільки ці люди в змозі витягнути країну з прірви. Саме вони, не чиновники.
Продовжуємо розрахунок.
50 років «робочого життя» людини – це 2 «робочих стажів» за усе життя (ну, майже 2). Це чистий «мінус» двох найкращих українців з «загальної праці країни» та «нарощування ВВП» (просто вважайте, що ці люди навіть і не народжувалися ніколи). Але… Звіт по КІК потрібно подавати щорічно. Це означає: щорічний мінус з економіки країни двох кращих найталановитіших людей.
Короткий висновок.
На зайву та непотрібну функцію «належне завіряння» копій фінзвітності планується витрачати 25 млн гривень та 2 життя найталановитіших та найбільш передових людей. Щорічно…
Вимога від автора статті: Зайва функція «належного завіряння» має бути виключена з процесу подання КІК-звітності.
Пам’ятаєте питання, відповідь на яке було Метою аналізу… «Чому ми бідні?»
