Українська Феміда - пусті суди і конкурсний вакуум
Влада звітує, що в країні успішно реалізовується судова реформа. Однак досі чимало судів у нашій країні пустують.
Виявляється, там, банально, немає кому працювати. Відповідно, громадяни не можуть реалізувати свої конституційні права. Чи реально змінити ситуацію? Спробуймо розібратись.
Ціна омріяної мантії
Варто зауважити, що процедура зайняття посади судді доволі складна та тривала. Вона вимагає від осіб, які бажають вдягнути суддівську мантію, прикласти чимало зусиль, витримки та терпіння. До омріяної посади люди можуть йти роками.
В сучасних умовах непростою є й процедура переведення судді з одного суду до іншого, оскільки відбувається лише за конкурсними процедурами і лише у випадку, якщо суддя пройшов кваліфікаційне оцінювання.
Чому все як не у людей? А тому, що кваліфікаційне оцінювання суддів триває декілька років. Та й оголошувати конкурси на заміщення вакантних посад у місцевих судах Вища кваліфікаційна комісія суддів України не поспішає через як об’єктивні, так і суб’єктивні причини.
Така бездіяльність мотивується конкурсами у Верховний Суд, вищі спеціалізовані тощо. Але це лиш невеличкий відсоток суддів, які, насправді, далекі від вирішення проблем звичайних громадян.
Тривала відсутність конкурсів на вакантні посади для призначення/переведення суддів породжує ситуацію невизначеності у випадку з суддями, які уже тривалий час працюють на своїх посадах. Такий стан речей перешкоджає, у першу чергу, їхньому кар’єрному зростанню.
Крім перешкод у професійному зростанні вакуум з конкурсами породжує побутові проблеми, і мій досвід спілкування з суддями тільки підтверджує такі думки.
Специфіка зайняття посади судді після 2010 року втратила чинник регіональності. Тоді ліквідували кваліфікаційні комісії, які будувалися за територіальним принципом у прив’язці до певного регіону (області, декількох областей). Таким чином добір з цього часу став загальноукраїнським. Не таємниця, що велика кількість кандидатів обирали суди, значно віддалені від їхніх домівок, сім’ї, родини. Звісно, це був свідомий вибір кандидатів. Проте неможливість взяти участь у конкурсі для переводу в місцевість, де проживає сім’я судді протягом трьох-п’яти і більше років, не відповідає ідеям правової держави, зокрема принципам правової визначеності та законних очікувань.
Дивує й те, що пройшов майже рік з часу практично повної ліквідації та утворення судів (укази Президента України «Про ліквідацію та утворення місцевих загальних судів» №№ 449/2017, 450/2017, 451/2017, 452/2017, № 453/2017, 454/2017, 455/2017), однак Вища рада правосуддя, Державна судова адміністрація України не затверджують штатну чисельність новоутворених судів.
Відповідно - не проводять великомасштабний конкурс на нові посади. Таким чином влада декларує на всіх рівнях посилення незалежності вітчизняних суддів. Однак, залишаючи у «підвішеному стані» суддів ліквідованих судів, насправді робить їх максимально залежними.
Отже, необхідність у проведенні великомасштабного конкурсу назріла вже давно. Ненормально, щоб у великій європейській, правовій державі тривалий час існували суди, у якому немає жодного судді.
Хтось повинен взяти на себе ініціативу і бути локомотивом цих процесів. Разом з колегами юристами сподіваємося на дієвість саме Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Справедливий відбір – бути чи не бути
Оголошення конкурсу - це лише одна з проблем. Зважаючи на перипетії, у які потрапили судді і кандидати в судді, зумовлені процесом реформування судової системи, майбутній конкурс повинен бути проведений максимально справедливо без дискримінації його учасників.
Як стало відомо з джерел у Вищій кваліфікаційній комісії суддів України, Комісія стикнулася із серйозною проблемою – співставлення балів різних категорій суб’єктів конкурсу. Заради справедливості варто сказати, що члени Комісії налаштовані конструктивно і висловлюють готовність попри складність проблеми вирішити її з максимальним урахуванням інтересів усіх сторін.
Відповідно до п. 2.4. Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 2 листопада 2016 року № 141/зп-16, конкурс на зайняття вакантних посад суддів місцевого суду проводиться на основі рейтингу, складеного за результатами кваліфікаційних іспитів у межах процедури добору суддів (для кандидатів на посаду судді, зарахованих до резерву) чи іспитів у межах процедури кваліфікаційного оцінювання (для суддів, які подали заяви про участь у конкурсі з метою переведення).
Тобто, у цьому положенні йдеться про дві категорії кандидатів: судді, які мають намір перевестись у інший суд та кандидати, які здали кваліфікаційний іспит у межах відповідного добору.
Також є особливості кандидатів, які здають повторно кваліфікаційний іспит відповідно до пункту 29 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», які можуть брати участь у конкурсі одноразово.
Крім того, є кандидати, які підпадають під дію абзацу третього пункту 13 розділу III «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» та мають право без здачі кваліфікаційного іспиту брати участь у конкурсі за умови, що під час попередніх доборів вони за результатами кваліфікаційного іспиту набрали 75 чи більше відсотків максимально можливого балу.
Співставлення балів цих всіх категорій, з огляду на різні процедури оцінювання знань, є досить складним, оскільки не дає можливості при простому математичному співвідношенні відсотків набраних балів справедливо оцінити рівень знань кандидатів.
Подібний підрахунок може бути справедливим мірилом винятково при здачі кандидатами ідентичних тестів і виконання практичних завдань за однією фабулою. Та й лише у випадку, коли кандидати мали однакові умови для підготовки до відповідної оцінки знань. За інших обставин просте співставлення відсотків набраних балів безумовно призведе до дискримінації кандидатів.
Нагадаю, що відомі випадки коли кандидат, який набрав 10 з можливих 15 балів перемагав у конкурсі (при співставленні практичних робіт) кандидата, який набрав 9 з 10 можливих, оскільки ці кандидати були з різних доборів і принципи оцінювання отриманих балів в них також були різними.
Різні умови підготовки до проведення кваліфікаційного іспиту, різні за своєю складністю завдання, відмінні вимоги щодо написання робіт, кількості таких робіт, різні прохідні бар’єри змушують членів Комісії шукати складну формулу співставлення набраних балів кандидатами для забезпечення справедливого, неупередженого, недискримінаційного оцінювання реальних знань цих правників.
З іншого боку, кандидати хочуть бачити справедливий підхід Комісії до цього важливого питання з огляду на час і зусилля, які вони витратили у процесі доборів і роботи на посаді судді.
Що можна запропонувати Комісії?
Можна розглянути варіанти, які максимально об’єктивно відображатимуть рівень знань, продемонстрованих кандидатами на посаду судді під час кваліфікаційного іспиту чи суддями у межах кваліфікаційного оцінювання.
Так, у випадку різних доборів, а отже різних умов підготовки, різної складності завдань найбільш об’єктивним критерієм є максимально набраний бал у межах відповідного добору, який повинен братися за основу обрахунку при співставленні результатів.
Наприклад, під час теоретичної частини кваліфікаційного іспиту (у другому доборі), у якому брало участь більше трьох тисяч юристів з відповідним стажем роботи у галузі права з максимально можливих 60 балів найкращий отриманий бал склав – 52, що становило лише 86% максимально можливого балу.
У той же час у 2018 році (у четвертому доборі) з 819 кандидатів стовідсотковий результат набрали декілька десятків кандидатів. Така висока репрезентація обґрунтовано вказує на різну складність завдань та на різні умови у підготовці до кваліфікаційного іспиту.
Варто зауважити, що Комісія вже використовувала такий підхід при проведені конкурсу у новий Верховний Суд.
Отже, при співставленні результатів слід брати не максимально можливий бал, а максимальний набраний бал у ході кожної стадії кваліфікаційного іспиту чи кваліфікаційного оцінювання.
Також за основу можна взяти місця, які отримали кандидати за результатами кваліфікаційного іспиту чи судді за результатами кваліфікаційного оцінювання або місця у рейтингу кандидата на посаду судді на момент надання рекомендації Комісією за результатами конкурсу у відповідний суд, якщо йдеться про кандидатів, які вже виключені з резерву (мова про кандидатів, які свого часу отримали подання Вищої ради юстиції про призначення на посаду судді, але з незрозумілих причин не були призначені суддями).
Наразі достеменно відомо, що більше трьох тисяч суддів пройшли кваліфікаційне оцінювання. У випадку їхнього бажання (частини цих осіб) бути переведеними на посади суддів у інші суди того ж рівня (у разі оголошення конкурсу), вони мають право взяти в ньому участь.
У будь-якому випадку у Комісії працюють високопрофесійні юристи з високим рівнем відповідальності за долю кожного судді чи кандидата в судді. Вони можуть знайти формулу співставлення балів, що максимально об’єктивно враховуватиме рівень знань, продемонстрований кандидатами чи суддями на момент відповідного іспиту/оцінювання. Ця формула також буде недискримінаційна щодо кожної категорії суб’єктів майбутнього конкурсу та надасть реальну можливість реалізувати надане законом право працювати суддею чи бути переведеним у бажаний суд.
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я Христина Кухарук вчора о 19:13
- Як роботодавцю повернути кошти, сплачені працівнику за скасованим рішенням суду Альона Прасол вчора о 14:30
- Чому підприємці бояться виходити на новий рівень і як подолати цей бар’єр? Олександр Висоцький вчора о 14:12
- "Ситник проти України" – чи може справедливість бути упередженою? Дмитро Зенкін вчора о 12:57
- Нові правила подачі заявок на торговельні марки Сергій Барбашин вчора о 11:45
- Суд відмовив у позові до ФОП щодо псування техніки після ремонту Артур Кір’яков 05.05.2025 19:08
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? Олег Сніцар 05.05.2025 17:12
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори Христина Кухарук 05.05.2025 17:03
- Мінеральна угода США та України: шанс на нову енергополітику чи дорогий експеримент? Ростислав Никітенко 05.05.2025 15:55
- Інвестування в Україну – аналіз досвіду іноземних компаній Сильвія Красонь-Копаніаж 05.05.2025 13:30
- Як спадкоємцю за кордоном не загубитися у правовому лабіринті Світлана Приймак 05.05.2025 13:28
- Психологічна готовність до пластичної операції – більше, ніж "налаштування" Дмитро Березовський 05.05.2025 12:42
- Чому ми приймаємо нелогічні фінансові рішення? Антон Новохатній 04.05.2025 16:55
- Відповідальність батьків за шкоду, завдану дитиною: кейс наїзду на пішохода Артур Кір’яков 03.05.2025 09:28
- Кібербезпека в руках людей: чому найслабша ланка – не код, а співробітник? Михайло Зборовський 02.05.2025 14:56
-
Зміна пріоритетів: молоде покоління радше зменшить заощадження, ніж відмовиться від хобі
Життя 12956
-
Заборонений в Україні. Хто такий Сіміон і чим його перемога у Румунії загрожує Києву
9242
-
У Чернігові демонтували пам’ятник борцям за незалежність: про що йдеться
Життя 8652
-
"Ми скорочуємо більше ніж удвічі наше виробництво", – фіндиректор Ferrexpo
Бізнес 7629
-
Розробка GTA VI дорожча за будівництво найвищого хмарочоса у світі
Життя 5954