Україна – Quo Vadis?
Країні потрібна єдина система державного стратегічного планування.
Аж до теперішнього часу відсутнє законодавче регулювання єдиної системи стратегічного планування держави.
Закон про національну безпеку регулює лише питання планування у сфері національної безпеки і оборони. При цьому стратегічне планування у сфері соціально-економічного розвитку слабко регламентоване, і так само слабко реалізується на практиці. Це призводить до розриву між плануванням завдань і заходів у сфері забезпечення національної безпеки і оборони країни і плануванням соціально-економічного розвитку держави, неузгодженості фінансового забезпечення цих сфер, а також до невідповідності їх з бюджетним циклом планування.
У зв'язку з цим існує необхідність створення правової основи для розробки, побудови та функціонування комплексної системи державного стратегічного планування у сфері соціально-економічного розвитку і забезпечення національної безпеки України, що дозволить в єдиній системі планування вирішувати завдання зростання економіки, забезпечення безпеки країни і підвищення якості життя населення.
-----------------------
Пунктом 90 плану пріоритетних дій Уряду на 2021 рік Кабінетові Міністрів України визначено завдання розробити та подати пропозиції щодо внесення змін до Регламенту Кабінету Міністрів України в частині врегулювання питання порядку підготовки та виконання програмних (стратегічних) документів Уряду.
За мету ставиться - підвищення якості урядових рішень та визначення механізмів стратегічного планування.
При цьому пропонується розробити зміни до Закону України “Про Кабінет Міністрів України” та “Про центральні органи виконавчої влади”, що аж ніяк не є достатнім.
-----------------------
Необхідність формування системи державного стратегічного планування в останні роки значно зросла:
- рішення в економічній, соціальній, оборонній і технологічній сферах набули довгострокового стратегічного характеру і вимагають розширення горизонту державного прогнозування та планування, підвищення збалансованості планованих заходів щодо ресурсних та організаційних можливостей;
- за останнє десятиріччя на державному рівні прийнято значну кількість стратегічних документів (концепції, стратегії, програми, доктрини), які повинні бути впорядковані, скоординовані і збалансовані між собою;
- для вирішення завдань модернізації та інноваційного розвитку також важливо позначити довгострокові орієнтири для бізнесу, що дозволить знизити ризики при прийнятті ним довгострокових інвестиційних рішень.
Сформувалась гостра потреба в наборі управлінських інструментів, які дозволять:
- розширити період державного прогнозування та планування, вийшовши за рамки бюджетного циклу (більше 3-х років), передбачаючи реалізацію довгострокових рішень (з терміном реалізації 5 і більше років) в рамках взаємопов'язаних середньо- і короткострокових завдань, та в рамках єдиної мети;
- визначити послідовність розробки довгострокових і середньострокових документів державного стратегічного планування;
- пов'язати довгострокові і середньострокові документи державного стратегічного планування по цілям і пріоритетам, регламентувавши періодичність їх розробки і коригування;
- упорядкувати терміни підготовки документів державного стратегічного управління і заходи бюджетної політики між собою;
- збалансувати плановані заходи, що вимагають значних витрат, по ресурсним і організаційним можливостям (проекти в енергетиці, транспорті, демографії та національній безпеці);
- чітко орієнтувати суб'єкти виконавчої влади і місцевого управління на діяльність, що відповідає інтересам країни в цілому та відповідно до поставлених цілей соціально-економічного розвитку України;
- позначати довгострокові орієнтири для бізнесу (у сфері розвитку виробничої інфраструктури, енергетичної і мінерально-сировинної баз, ринку праці, соціальної інфраструктури, науки і технологій), що дозволить знизити ризики при прийнятті довгострокових рішень.
-----------------------
Чинні нормативні акти у сфері державного прогнозування та планування застаріли, не пов'язані між собою, що негативно позначається на координації дій органів управління всіх рівнів, ускладнює процес прийняття узгоджених рішень, знижує ефективність державної соціально-економічної політики.
При цьому існує значний світовий досвід регулювання ринкової економіки. Поряд з ринковими регуляторами в іноземних країнах широко застосовується система державного регулювання економіки, що включає централізоване прогнозування, планування і програмування соціально-економічних процесів. У багатьох країнах планування є конституційно-правовим інститутом (Іспанія, Португалія, ФРН). В окремих країнах приймаються закони про планування (Ірландія). У всіх розвинених державах існує система органів, які здійснюють різні види прогнозування та планування.
-----------------------
У зв'язку з цим необхідно на законодавчому рівні визначити:
1) основи державного стратегічного планування, його принципи та завдання;
2) єдиний перелік документів стратегічного планування у сфері соціально-економічного розвитку і забезпечення національної безпеки України;
3) основи координації державного стратегічного управління і бюджетної політики;
4) повноваження і функції центральних органів державної влади, порядок їх взаємодії з науковими, громадськими та іншими організаціями у сфері державного стратегічного планування
5) моніторинг та контроль за реалізацією документів стратегічного планування тощо.
- Новий рівень вантажоперевезень: старт контрейлерного коридору Україна – Німеччина Володимир Гузь 12:08
- Партнерство для відбудови: як бізнесу інвестувати в критичну інфраструктуру Ростислав Никітенко 12:03
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв 31.05.2025 13:54
- На росії існує лише одна церква – це терор Володимир Горковенко 30.05.2025 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов 30.05.2025 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков 30.05.2025 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак 30.05.2025 11:48
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості Дана Ярова 30.05.2025 11:46
- Чому водень потребує політики, а не лише технологічного прориву? Олексій Гнатенко 30.05.2025 11:13
- Як аграрний бізнес стає жертвою рейдерства і як цьому запобігти Сергій Пагер 30.05.2025 09:08
- Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика Арсен Маринушкін 30.05.2025 08:39
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі 29.05.2025 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін 29.05.2025 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський 29.05.2025 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко 29.05.2025 14:12
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1216
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 336
- Оцінка доказів в аудиті та кримінальному процесі: точки дотику з точки зору ШІ 153
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 143
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного 110
-
Малюк плете "Павутину". Як СБУ атакувала дронами аеродроми РФ і які наслідки це матиме
18035
-
Ядерна тріада Росії під ударом – прямі та непрямі наслідки
Думка 12114
-
Польща обирає президента. Хто з кандидатів кращий для України – Тшасковський чи Навроцький
11826
-
Навроцький – наступний президент Польщі: що це означає для України
Думка 9269
-
Начальник КМВА Ткаченко звільнився з наглядової ради Укрпошти
Бізнес 6889