Китай став хранителем творчого багатства Шевченка
У Пекіні відкрився Музей Тараса Шевченка.
У вересні цього року у Пекіні відкрився Музей Тараса Шевченка - видатного українського митця. Цього українці чекали близько 3 років після підписання Програми культурного співробітництва між Україною та Китаєм. Це стало першим і рішучим кроком у сфері культури глобальної економічно-політичної програми “Новий Шовковий шлях. Один пояс – один шлях”.
Над проектом співпрацювали 2 сторони - Китай на Україна. Музей став першим у світі хранителем творчого багатства Шевченка, де ініціаторами створення виступали не самі нащадки митця, а китайський народ. Культурна спадщина Тараса Григоровича зацікавила багатьох китайських художників, які хотіли б з нею ознайомитись ближче. І ось це трапилось - жителі КНР отримали змогу пізнати творчість українського генія, а ми в свою чергу можемо ще більше пишатися славнозвісним кобзарем.
Крім того віце-президент Китайської Академії живопису та каліграфії в Пекіні (КНР) Лі Ген вже розповів про подальші плани розвитку проекту - присвятити 10 тисяч кв. м. художньої галереї "Лі Ке Жань" творчості Шевченка.
Важливим моментом є те, що наші товариші шанобливо поставились до постаті кобзаря і твердо заявили про намір щорічно 9 березня святкувати день народження українського поета і художника.
Хотілося б наголосити й на тому, що інші країни також зацікавились життям та творчістю Тараса Шевченка. Щоправда мова йде про віртуальні музеї. Всі надбання генія можна буде переглянути у цифровому розширенні - твори, картини, фото.
За допомогу у пізнавальній та пошуковій роботі віце-президент Китайської Академії живопису та каліграфії в Пекіні Юй Генхуей нагородив українців почесними грамотами та дав старт подальшій плідній співпраці.
- Новий рівень вантажоперевезень: старт контрейлерного коридору Україна – Німеччина Володимир Гузь вчора о 12:08
- Партнерство для відбудови: як бізнесу інвестувати в критичну інфраструктуру Ростислав Никітенко вчора о 12:03
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв 31.05.2025 13:54
- На росії існує лише одна церква – це терор Володимир Горковенко 30.05.2025 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов 30.05.2025 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков 30.05.2025 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак 30.05.2025 11:48
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості Дана Ярова 30.05.2025 11:46
- Чому водень потребує політики, а не лише технологічного прориву? Олексій Гнатенко 30.05.2025 11:13
- Як аграрний бізнес стає жертвою рейдерства і як цьому запобігти Сергій Пагер 30.05.2025 09:08
- Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика Арсен Маринушкін 30.05.2025 08:39
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі 29.05.2025 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін 29.05.2025 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський 29.05.2025 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко 29.05.2025 14:12
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1238
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 344
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 144
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного 114
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра 91
-
Навроцький – наступний президент Польщі: що це означає для України
Думка 21505
-
Малюк плете "Павутину". Як СБУ атакувала дронами аеродроми РФ і які наслідки це матиме
18711
-
Ядерна тріада Росії під ударом – прямі та непрямі наслідки
Думка 12643
-
Польща обирає президента. Хто з кандидатів кращий для України – Тшасковський чи Навроцький
12118
-
Над прірвою з "Орєшником". Як Росія виплутуватиметься з української "Павутини"
Думка 8577