Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Для підприємств, що здійснюють наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця (аутсорсинг/аутстаффінг), він весь цей час означав необхідність отримання відповідного Дозволу.
При цьому Порядку отримання такого дозволу не було затверджено, а от санкції за діяльність без дозволу, навпаки - були. І санкції суттєві - штраф у сумі більше 20000 грн.
Тепер нарешті з'явився і сам порядок, який щоправда не набрав чинності, але про який можна впевнено говорити, як про такий, що буде регулювати вказане питання.
А питання є зовсім не другорядним для компаній, що надають послуги, адже багато, хто використовує схеми пов'язанні із виконанням робіт своїми працівниками у іншого роботодавця як реальну схему надання послуг, так і для зменшення податкового навантаження.
Отже, що нового у вказаній Постанові.
На жаль, доводиться говорити про те, що Постанова застосувала підхід за якого для всіх відносин при аутсорсингу/аутстаффінгу потрібно оформлювати дозвіл.
Мова йде про п. 4 Постанови, яка вказує що забороняється діяльність суб'єктів господарювання - роботодавців, які наймають працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця, без дозволу.
Таким чином недвозначно вказано, що будь-які дії в рамках схем аутсорсингу та аутстаффінгу вимагають відповідного дозволу.
Отримати такий дозвіл нібито нескладно - потрібно подати до Державної служби зайнятості наступні документи:
1. Копію установчого документа - для юридичної особи;
2. Паспорт фізичної особи;
3. Проект трудового договору, який містить положення щодо можливості виконання працівником роботи в іншого роботодавця та виплати працівникові заробітної плати в розмірі не менше, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом, та заробітної плати, яку отримує працівник в іншого роботодавця за виконання такої ж роботи;
4. Ну і звісно відповідне підтвердження повноважень Представника - частіше за все довіреність.
При цьому додатковими умовами видачі встановлено як наявність у КВЕДах юридичної особи чи ФОП відповідного виду діяльності щодо наймання співробітників у інших роботодавців, так і відсутність заборгованості зі сплати ЄСВ а також несплачених штрафів.
Дозвіл видається протягом десяти днів. Типову форму дозволу також затверджено.
Отже дуже непрості відносини, що регулюються нормами Закону України "Про зайнятість населення" отримали додаткове регулювання вищевказаною Постановою.
Ознайомлення з текстом Постанови дає підстави говорити, що її поява радше спростить питання СПД, адже точно зобов'язує отримувати дозвіл всіх, хто надає послуги за схемою аутсорсингу та аутстаффінгу. При цьому порядок отримання дозволу є нескладним. Це звісно в теорії, як буде на практиці - інше питання, відповідь на яке ми отримаємо невдовзі.
Оскільки сам закон "Про зайнятість населення" є доволі складним та було б дуже цікаво почути від шановних читачів блогу інформацію про новації, що виникли при застосуванні Закону.
Від себе можу вказати, що цікавим було те, що після набрання чинності законом, постраждали підприємства, які у своїх вакансіях на сайтах вказували недопустимі нині вимоги щодо віку та статі потенційних працівників. Ці вакансії просто перечитувалися працівниками Служби зайнятості, після чого на підприємство очікував візит з перевіркою та суттєвий штраф.
отже, якщо в кого є подібні ситуації - прошу ділитися.
06.06.2013 17:06
Дозвіл для аутсорсингової діяльності
Ну от нарешті з'явився Проект Постанови КМУ № 359 "Про затвердження Порядку видачі дозволу на наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця". Пропоную обговорити.
Майже півроку діє новий Закон "Про зайнятість населення".Для підприємств, що здійснюють наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця (аутсорсинг/аутстаффінг), він весь цей час означав необхідність отримання відповідного Дозволу.
При цьому Порядку отримання такого дозволу не було затверджено, а от санкції за діяльність без дозволу, навпаки - були. І санкції суттєві - штраф у сумі більше 20000 грн.
Тепер нарешті з'явився і сам порядок, який щоправда не набрав чинності, але про який можна впевнено говорити, як про такий, що буде регулювати вказане питання.
А питання є зовсім не другорядним для компаній, що надають послуги, адже багато, хто використовує схеми пов'язанні із виконанням робіт своїми працівниками у іншого роботодавця як реальну схему надання послуг, так і для зменшення податкового навантаження.
Отже, що нового у вказаній Постанові.
На жаль, доводиться говорити про те, що Постанова застосувала підхід за якого для всіх відносин при аутсорсингу/аутстаффінгу потрібно оформлювати дозвіл.
Мова йде про п. 4 Постанови, яка вказує що забороняється діяльність суб'єктів господарювання - роботодавців, які наймають працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця, без дозволу.
Таким чином недвозначно вказано, що будь-які дії в рамках схем аутсорсингу та аутстаффінгу вимагають відповідного дозволу.
Отримати такий дозвіл нібито нескладно - потрібно подати до Державної служби зайнятості наступні документи:
1. Копію установчого документа - для юридичної особи;
2. Паспорт фізичної особи;
3. Проект трудового договору, який містить положення щодо можливості виконання працівником роботи в іншого роботодавця та виплати працівникові заробітної плати в розмірі не менше, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом, та заробітної плати, яку отримує працівник в іншого роботодавця за виконання такої ж роботи;
4. Ну і звісно відповідне підтвердження повноважень Представника - частіше за все довіреність.
При цьому додатковими умовами видачі встановлено як наявність у КВЕДах юридичної особи чи ФОП відповідного виду діяльності щодо наймання співробітників у інших роботодавців, так і відсутність заборгованості зі сплати ЄСВ а також несплачених штрафів.
Дозвіл видається протягом десяти днів. Типову форму дозволу також затверджено.
Отже дуже непрості відносини, що регулюються нормами Закону України "Про зайнятість населення" отримали додаткове регулювання вищевказаною Постановою.
Ознайомлення з текстом Постанови дає підстави говорити, що її поява радше спростить питання СПД, адже точно зобов'язує отримувати дозвіл всіх, хто надає послуги за схемою аутсорсингу та аутстаффінгу. При цьому порядок отримання дозволу є нескладним. Це звісно в теорії, як буде на практиці - інше питання, відповідь на яке ми отримаємо невдовзі.
Оскільки сам закон "Про зайнятість населення" є доволі складним та було б дуже цікаво почути від шановних читачів блогу інформацію про новації, що виникли при застосуванні Закону.
Від себе можу вказати, що цікавим було те, що після набрання чинності законом, постраждали підприємства, які у своїх вакансіях на сайтах вказували недопустимі нині вимоги щодо віку та статі потенційних працівників. Ці вакансії просто перечитувалися працівниками Служби зайнятості, після чого на підприємство очікував візит з перевіркою та суттєвий штраф.
отже, якщо в кого є подібні ситуації - прошу ділитися.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Новий рівень вантажоперевезень: старт контрейлерного коридору Україна – Німеччина Володимир Гузь 12:08
- Партнерство для відбудови: як бізнесу інвестувати в критичну інфраструктуру Ростислав Никітенко 12:03
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв 31.05.2025 13:54
- На росії існує лише одна церква – це терор Володимир Горковенко 30.05.2025 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов 30.05.2025 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков 30.05.2025 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак 30.05.2025 11:48
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості Дана Ярова 30.05.2025 11:46
- Чому водень потребує політики, а не лише технологічного прориву? Олексій Гнатенко 30.05.2025 11:13
- Як аграрний бізнес стає жертвою рейдерства і як цьому запобігти Сергій Пагер 30.05.2025 09:08
- Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика Арсен Маринушкін 30.05.2025 08:39
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі 29.05.2025 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін 29.05.2025 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський 29.05.2025 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко 29.05.2025 14:12
Топ за тиждень
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1220
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 340
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 143
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного 113
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра 88
Популярне
-
Малюк плете "Павутину". Як СБУ атакувала дронами аеродроми РФ і які наслідки це матиме
18609
-
Навроцький – наступний президент Польщі: що це означає для України
Думка 15226
-
Ядерна тріада Росії під ударом – прямі та непрямі наслідки
Думка 12521
-
Польща обирає президента. Хто з кандидатів кращий для України – Тшасковський чи Навроцький
11989
-
Саус-Падре-Айленд: тропічний острів, де рятують черепах, запускають ракети й плавають дельфіни
Життя 6756
Контакти
E-mail: [email protected]