Криза менеджменту або менеджмент кризи: 4 поради бізнесу в умовах невизначеності
Пандемія коронавірусу та пов’язані з нею виклики майже миттєво занурили бізнес у нову реальність.
Вірус та карантин змінили все: поведінку споживачів та клієнтів, стосунки між людьми всередині компанії, усталені підходи та моделі управління.
І хоча від початку карантинних заходів в Україні минуло вже півроку, а безліч людей досі вдають, ніби ковіду нема – більшість бізнесів змушені й далі жити за кризовими правилами. Й економічні прогнози щодо майбутнього лишаються не дуже оптимістичними.
Комунікаційному бізнесу, як і будь-якому іншому, довелося зіткнутися з цими новими викликами. Нижче – кілька постулатів, які ми винесли для себе з цієї надзвичайної ситуації.
1. Сила ситуативних рішень
Гнучкість та необхідність постійно тримати руку на пульсі – стандартна вимога кризових часів. Хто перший зрозумів, як адаптуватися, швидше вхопив хвилю змін – більше зекономив та менше втратив. Так, це завжди передбачає глибше занурення керівництва у процеси, більше ручного управління. Але водночас і більше креативу.
Приміром, наше агентство, як і багато інших, розгорнуло віддалену роботу майже миттєво із початком карантину. Окрім того, ми зовсім відмовились від оренди офісу у перші три місяці. Завдяки спрацьованій команді цей етап пройшов максимально безболісно і для людей, і для процесів.
Сьогодні цінність офісів як таких вже переосмислюється компаніями. Найважливіше тепер – не питання престижу, а чи допомагає офіс краще вирішувати робочі задачі. І якщо так – яким він має бути в умовах швидко змінюваної реальності.
Для нас ця відповідь наразі – офіс “хабового” типу й трохи меншої площі. Він потрібен, аби команди мали змогу періодично збиратися на штормінги та креативні сесії, зустрічатися з клієнтами та обговорювати питання, що потребують офлайнового спілкування.
2. Чесність з командою
Зберігати довіру команди в умовах невизначеності особливо необхідно та важко. Керівникам часто непросто подивитися у вічі людям та відверто сказати, що на всіх чекають буремні часи.
Типова ситуація, коли керівники подають людям виключно позитивні сигнали про майбутнє компанії - а потім раптово скорочують зарплати чи людей. Або приймають жорсткі рішення, але ніяк не аргументують їх та не комунікують всередині команди. Такі дії руйнують довіру до керівництва компанії та знищують мотивацію людей.
На щастя, нашій агенції вдалося зберегти команду незмінною та працювати віддалено у звичному режимі. Але від самого початку карантину ми намагалися відверто говорити з людьми про ситуацію, яка склалася.
Водночас важливо підтримувати моральний дух команди, адже всі розуміють, що за темною смугою завжди йде світла.
3. Планувати інакше
Горизонт планування в умовах невизначеності звужується до кількох місяців чи інколи навіть тижнів. Спочатку це завжди важко прийняти, але згодом доводиться адаптуватися. Проте це не означає, що треба зовсім відмовитися від планів розвитку.
Найважливіше – фокусуватися на ситуації, що швидко змінюється, та системно працювати тут і зараз. Але обов'язково тримати під рукою кілька сценаріїв на випадок різного перебігу подій, від найгіршого – до оптимістичного.
Такі сценарії можна напрацювати, зокрема, під час внутрішньої стратегічної сесії. Тут у нагоді стануть і класичний SWOT-аналіз, і складання реєстру ризиків.
4. Нешаблонні підходи
Гнучкість та вміння подивитися на ситуацію під іншим кутом особливо дорого коштують під час форс-мажорних подій. Можливо, аніж стукати у закриті двері, ви знайдете нову нішу для бізнесу. Або запропонуєте клієнтам новий продукт чи інструмент, що відповідатиме сучасним викликам.
У політичних комунікаціях та диджиталі ми постійно шукаємо унікальні рішення, й вважаємо це УТП нашої агенції. Найголовніше, що ми бачимо зараз - клієнтський запит на нові підходи та інструменти. І є підстави вважати, що це актуально не лише для комунікаційної сфери.
Криза може накрити як дев’ятий вал, або навпаки, викинути на порожній острів, де згодом виросте Мангеттен. Але найголовніше в цей період – не переставати грести.
- Новий рівень вантажоперевезень: старт контрейлерного коридору Україна – Німеччина Володимир Гузь 12:08
- Партнерство для відбудови: як бізнесу інвестувати в критичну інфраструктуру Ростислав Никітенко 12:03
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв 31.05.2025 13:54
- На росії існує лише одна церква – це терор Володимир Горковенко 30.05.2025 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов 30.05.2025 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков 30.05.2025 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак 30.05.2025 11:48
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості Дана Ярова 30.05.2025 11:46
- Чому водень потребує політики, а не лише технологічного прориву? Олексій Гнатенко 30.05.2025 11:13
- Як аграрний бізнес стає жертвою рейдерства і як цьому запобігти Сергій Пагер 30.05.2025 09:08
- Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика Арсен Маринушкін 30.05.2025 08:39
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі 29.05.2025 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін 29.05.2025 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський 29.05.2025 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко 29.05.2025 14:12
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1220
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 337
- Оцінка доказів в аудиті та кримінальному процесі: точки дотику з точки зору ШІ 153
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 143
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного 111
-
Малюк плете "Павутину". Як СБУ атакувала дронами аеродроми РФ і які наслідки це матиме
18382
-
Ядерна тріада Росії під ударом – прямі та непрямі наслідки
Думка 12300
-
Польща обирає президента. Хто з кандидатів кращий для України – Тшасковський чи Навроцький
11914
-
Навроцький – наступний президент Польщі: що це означає для України
Думка 11900
-
Саус-Падре-Айленд: тропічний острів, де рятують черепах, запускають ракети й плавають дельфіни
Життя 6746