Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
14.03.2016 09:52
Екологічна весна: за крок до реалізації ініціатив...
Коли парламент візьметься за розгляд природоохоронних законопроектів?
За кілька днів, а саме – 19 березня, відбудеться всесвітня акція Година Землі-2016. Невдовзі – 16 квітня – в Україні відбудеться День землі. А ще за тиждень – 22 квітня буде Міжнародний день Матері-Землі.
У ці дні в усьому світі й в Україні проводитимуться акції, спрямовані на збереження довкілля, енергоефективності, поширення знань щодо дбайливого ставлення до навколишнього природного середовища, прибирання у скверах, висадження дерев.
Наскільки довкілля важливе для життя і здоров’я людини можна зрозуміти усвідомивши, що у випадку зникнення людства довкілля без нього виживе, а у разі зникнення довкілля – людство вижити не зможе. Тому разом із численними громадськими акціями потрібна послідовна, зрозуміла політика держави направлена на захист довкілля.
Як відомо, неабиякого успіху в справі охорони довкілля, зменшення впливу людської діяльності на природу досягли європейці.
Так, в ЄС існує цілий пакет директив, які чітко регламентують «взаємодію людської діяльності з довкіллям». Це стосується потреби здійснення превентивних заходів до початку діяльності – оцінки шкоди, яка може бути завдана такою діяльністю та вжиття заходів щодо її зменшення ще до її початку. Також мають діяти правила «поводження з довкіллям» у процесі господарської діяльності та щоденної діяльності людини – розумного поводження зі сміттям, регламентація викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря, дбайливого поводження з водними ресурсами, тваринним та рослинним світом тощо. Поруч із такими правилами існує система контролю та моніторингу, система відповідальності за заподіяну шкоду.
Саме така система охорони довкілля допомагає країнам йти у бік сталого розвитку - найперспективнішої ідеології ХХІ ст., яка включає у себе збалансування трьох складових: економічної, екологічної та соціальної.
У нас же попри проголошений курс на сталий розвиток, закріплення цього поняття у стратегічних документах реальних дій не спостерігається.
На жаль, сьогодні екологічній складові у політиці держави надають замало уваги. Показовим навіть є той факт, що посада міністра екології та природних ресурсів «вільна» вже понад півроку. З початку 2016 року на парламентському засіданні не було проголосовано жодного природоохоронного законопроекту!
Зараз у Верховній Раді перебуває на розгляді кілька законопроектів, які потребують першочергової уваги парламентарів. Тому доцільно було б найближчим часом провести «годину Землі» (або навіть день) у парламенті.
Зокрема на голосування очікують законопроекти «Про оцінку впливу на довкілля» та «Про стратегічну екологічну оцінку», які передбачають реформування інституту екологічної експертизи, створення механізмів оцінки шкоди, яку може завдати довкіллю та чи інша діяльність чи впровадження прийнятого рішення та аналізу можливостей мінімізації останніх.
Також потребують розгляду законопроекти щодо природно-заповідного фонду № 1850-1, 3124. Цими документами виправляються помилки зроблені раніше.
Так, під час ухвалення бюджету-2015 прийнято зміни до Податкового кодексу, які призвели до втрати пільги зі сплати земельного податку для установ природно-заповідного фонду. У 2016 році розмір податку за землю для установ ПЗФ Мінприроди, який має сплачуватися з бюджету, згідно з поданими деклараціями до територіальних органів фіскальної служби, становить 4988,6 тис. грн. Сплата державі податку неприбутковими державними установами вдається вкрай нелогічною. Відновити зазначену пільгу покликаний законопроект 1850-1.
Також є актуальним питання про збільшення площ природно-заповідного фонду. Сьогодні вона становить близько 4 млн. гектарів, що становить всього 6,15 % від площі держави.
Якщо порівнювати стан розвитку заповідної справи сусідніх держав, то в Білорусії заповідано 7,7 % території країни, в Європейському Союзі – 21 %.
Велику цінність у нашій державі мають ліси, значна частина яких може бути передана до природно-заповідного фонду. 0,53% загальної площі земель лісового фонду (близько 53 тис. гектарів) станом на сьогодні заповідані відповідними указами Президента, але й досі перебувають у користуванні державних лісогосподарських підприємств.
А коли ж постає питання про передачу лісогосподарських земель, то майбутнім установам природно-заповідного фонду нараховуються величезні суми збитків. Наприклад, при вилученні 12 тис. га гектарів земель з держлісгоспів та наданні їх у користування національному природному парку «Верховинський» потрібно буде виділити з державного бюджету понад 2 млрд. грн. для відшкодування збитків держлісгоспам! Фактично це виглядає як перерозподіл коштів між Мінприроди та Держлісагенством та не є ефективним управлінням…
Законопроектом №3124 пропонується скасувати вказану практику, оскільки про які збитки може йти мова коли ліси передаються до природно-заповідного фонду, про користь якого знають всі.
Важливим є законопроект №3603 направлений на впровадження європейської практики та Водної Рамкової Директиви ЄС. За цим законопроектом має бути запроваджене так зване інтегроване управління водними ресурсами за басейновим принципом – пропонується визначити 9 районів річкових басейнів. Таке управління сприятиме раціональному використанню водних ресурсів, кращій якості води, моніторингу хімічного складу води тощо.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Рішенням суду з працівника (водія) стягнуто упущену вигоду Артур Кір’яков вчора о 18:25
- Чому корпоративний стиль – це більше, ніж просто форма Павло Астахов вчора о 12:09
- От трансфера технологий к инновационному инжинирингу Вільям Задорський 18.04.2025 21:33
- Начинается фаза глобального разгона инфляции и масштабных валютных войн Володимир Стус 18.04.2025 18:53
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? Дмитро Пульмановський 18.04.2025 18:12
- Баланс між обставинами злочину та розміром застави Богдан Глядик 18.04.2025 17:09
- Люди в центрі змін: як Франковий університет створює сучасне академічне середовище Віталій Кухарський 18.04.2025 16:32
- Інноваційні виклики та турбулентність операційної моделі "Укрзалізниці" в агрологістиці Юрій Щуклін 18.04.2025 14:16
- Тіньова пластична хірургія в Україні: чому це небезпечно і як врегулювати ринок Дмитро Березовський 18.04.2025 11:30
- Модель нової індустріалізації України Денис Корольов 17.04.2025 20:15
- Історія з "хеппі ендом" або як вдалося зберегти ветеранський бізнес на київському вокзалі Галина Янченко 17.04.2025 16:18
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи Оксана Левицька 17.04.2025 15:23
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків Акім Кібновський 17.04.2025 15:17
- Топ криптофрендлі юрисдикцій: де найкраще розвивати криптобізнес? Дарина Халатьян 17.04.2025 14:18
- Червоні прапорці контрагентів у бізнесі Сергій Пагер 17.04.2025 08:44
Топ за тиждень
Популярне
-
Оприлюднено текст меморандуму щодо угоди про копалини
Фінанси 13671
-
Угода про надра не визнаватиме допомогу США боргом України – Качка
Бізнес 7062
-
"Якщо заробляємо півтори гривні – щасливі" – власник мережі АЗС
Бізнес 6538
-
FT: Raiffeisen призупинив продаж російської "дочки" через зближення США та РФ
Фінанси 5199
-
Сто днів на відповідь: став остаточно зрозумілим дедлайн Трампа для Путіна
Думка 4194
Контакти
E-mail: [email protected]