Шлях України до ЄС: Де ми зараз?
Звіт ЄС 2024: ключові досягнення та виклики України в конкуренційній політиці, зокрема зміцнення ролі АМКУ та необхідність законодавчих змін.
Звіт щодо України в межах Пакета розширення Європейської Комісії 2024 року – перший з моменту офіційного початку переговорів про вступ і другий з моменту отримання Києвом статусу кандидата – відбиває те, що політика у галузі конкуренції є ключовим напрямом, в межах якого Україна досягла прогресу, хоча і з деякими застереженнями. Це хороша новина в контексті запланованої на кінець січня цього року двосторонньої скринінгової сесії, присвяченої главі 8 законодавства ЄС.
Конкуренційна політика – життєво важлива для забезпечення рівних умов ведення бізнесу. Вона сприяє інноваціям, запобігає монополістичним практикам та захищає споживачів від антиконкурентної поведінки суб’єктів господарювання. Для України приведення її законодавства у сфері конкуренції у відповідність до норм ЄС означає не лише дотримання вимог останнього, а й рішучий крок уперед на шляху до стійкішої структури економіки. Таким чином, основними бенефіціарами реформ конкуренційної політики будуть як українські компанії, так і громадяни.
Звіт Європейської Комісії 2024 року є об’єктивним у своїх оцінках. Він позитивно оцінює посилення ролі Антимонопольного комітету України (АМКУ) завдяки змінам до Закону «Про захист економічної конкуренції», які набули чинності в січні 2024 року і розширили повноваження АМКУ в таких сферах, як проведення перевірок та доступ до відповідної інформації. Саме вони зазвичай використовуються сучасними національними конкурентними відомствами для розслідування картельних змов та інших антиконкурентних практик, концентрацій, зловживань домінуючим становищем. Ба більше справи щодо останнього часто пов’язані зі складними фактичними обставинами та поведінкою, такими як хижацьке ціноутворення, ексклюзивні угоди або відмова від поставок, які не завжди можна чітко задокументувати. Позапланові перевірки наразі дозволяють національним конкурентним відомствам отримати доступ до внутрішнього листування, документів і даних, які можуть виявити незаконну поведінку.
Ці зміни також запроваджують процедурні нововведення, включно з активацією механізмів пом’якшення відповідальності та врегулювання, а також правила щодо солідарної відповідальності за порушення законодавства у сфері конкуренції. Звісно, одного року недостатньо для того, щоб очікувані наслідки прийняття нового законодавства призвели до фундаментальних змін, особливо якщо взяти до уваги структурні чинники та обмеження.
Українська економіка досі характеризується низьким рівнем конкуренції. Наслідки повномасштабної війни перешкоджають новим інвестиціям, які, серед іншого, сприяли б більш ефективній конкуренції в різних сферах.
Однак Звіт підкреслює, що завдяки останнім змінам помітно зросла кількість справ щодо антиконкурентних угод, зловживань домінуючим становищем та концентрацій, що супроводжувалося значним збільшенням штрафів, накладених Антимонопольним Комітетом. У країні, де корупція залишається серйозною проблемою, це, насправді, неабиякий здобуток.
Звичайно, ці кроки вперед були б неможливими без зусиль АМКУ. Дорадча підтримка експертів Проєкту ЄС COMPASA допомогає конкуренційному відомству України у вирішенні складних справ і забезпеченні справедливих умов функціонування ринків. Ці зусилля також розбудовують культуру дотримання встановлених законодавством вимог та добросовісної конкуренції. Незалежність судової влади також має дуже важливе значення, оскільки ефективне застосування законодавства у сфері конкуренції залежить від неупередженого та ефективного судочинства.
Незважаючи на ці досягнення, залишаються певні виклики. Повномасштабне вторгнення росії не лише спричинило безліч людських трагедій, а й призвело до виснаження інституційних та людських ресурсів. У Звіті Комісія згадує про «домашнє завдання», яке очікує на Київ цього року: (i) внесення змін до закону про державну допомогу з метою приведення його у відповідність до норм ЄС та відновлення контролю за державною допомогою з боку АМКУ відповідно до зобов'язань, передбачених Планом України; (ii) проведення комплексної інвентаризації програм державної допомоги, запроваджених до набуття АМКУ функцій органу, відповідального за контроль за державною допомогою в Україні; (iii) подальшого приведення українських нормативно-правових актів у відповідність до законодавства ЄС згідно з главою 8, зокрема, у сфері державної допомоги для надання послуг, що становлять загальний економічний інтерес.
Усі ці кроки вимагатимуть політичної волі, а також залежатимуть від розвитку подій на фронті. Але з наближенням переговорів про членство в ЄС політика у сфері конкуренції, безсумнівно, залишатиметься в центрі діалогу між Києвом і Брюсселем - як це і було під час набуття членства попередніми тоді ще кандидатами, з огляду на її ключову роль у забезпеченні успішної інтеграції до Єдиного ринку.
Стаття підготовлена Штефаном Сабау, керівником проєкту «Узгодження правил і практик конкуренції та державної допомоги із законодавством ЄС (COMPASA)», що реалізується за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є винятковою відповідальністю автора і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.
- Новий рівень вантажоперевезень: старт контрейлерного коридору Україна – Німеччина Володимир Гузь вчора о 12:08
- Партнерство для відбудови: як бізнесу інвестувати в критичну інфраструктуру Ростислав Никітенко вчора о 12:03
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв 31.05.2025 13:54
- На росії існує лише одна церква – це терор Володимир Горковенко 30.05.2025 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов 30.05.2025 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков 30.05.2025 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак 30.05.2025 11:48
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості Дана Ярова 30.05.2025 11:46
- Чому водень потребує політики, а не лише технологічного прориву? Олексій Гнатенко 30.05.2025 11:13
- Як аграрний бізнес стає жертвою рейдерства і як цьому запобігти Сергій Пагер 30.05.2025 09:08
- Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика Арсен Маринушкін 30.05.2025 08:39
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі 29.05.2025 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін 29.05.2025 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський 29.05.2025 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко 29.05.2025 14:12
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1226
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 344
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 143
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного 114
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра 91
-
Навроцький – наступний президент Польщі: що це означає для України
Думка 20397
-
Малюк плете "Павутину". Як СБУ атакувала дронами аеродроми РФ і які наслідки це матиме
18694
-
Ядерна тріада Росії під ударом – прямі та непрямі наслідки
Думка 12633
-
Польща обирає президента. Хто з кандидатів кращий для України – Тшасковський чи Навроцький
12106
-
Над прірвою з "Орєшником". Як Росія виплутуватиметься з української "Павутини"
Думка 6795