Контрактація агропродукції: які умови договору захистять вас від спорів?
Поради для агробізнесу
Співпраця з контрагентами та партнерами серед агропідприємців часто призводить до професійних непорозумінь. Причин існує безліч, проте одна із найпоширеніших — нехтування положеннями договору у процесі їх виконання.
Тож саме тому я продовжую серію статей, у яких ділюся законодавчими новелами, секретами укладення безпечних договорів та актуальною судовою практикою з агропідприємцями, що в сукупності допоможе їм уникнути потенційних конфліктів на сільськогосподарському ринку.
У цій статті я разом з Андрієм Іваницьким, адвокатом, доктором філософії з права, проаналізував один із різновидів договору купівлі-продажу сільськогосподарської продукції — договір контрактації — та розповів про його особливості.
Що таке договір контрактації?
За договором контрактації виробник сільськогосподарської продукції зобов’язується передати заготівельному (закупівельному) або переробному підприємству чи організації (контрактанту) вироблену ним продукцію в строки, кількості, асортименті, що передбачені договором, а контрактант зобов’язується сприяти виробникові у виробництві зазначеної продукції, прийняти й оплатити її.
Особливість договору контрактації сільськогосподарської продукції полягає в специфіці його предмету.
Предметом цього договору є сільськогосподарська продукція, яка має відповідати наступним вимогам:
— Такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції);
— Такі продукти обробки та перероблювання цих товарів (продукції), мають бути придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, перероблення або внутрішньогосподарського споживання.
У чому особливість цього договору?
У положеннях Господарського кодексу виконання договору контрактації сільськогосподарської продукції також має низку особливостей:
— Виробник повинен не пізніше ніж за 15 днів до початку заготівлі продукції повідомити контрактанта про кількість і строки здачі сільськогосподарської продукції, що пропонується до продажу, та погодити календарний графік її здачі.
— Контрактант зобов’язаний прийняти від виробника всю пред’явлену ним продукцію на умовах, передбачених у договорі.
У договорі контрактації можуть передбачатися обсяги сільськогосподарської продукції, приймання якої контрактант здійснює безпосередньо у виробника, та продукції, яка доставляється безпосередньо виробником торговельним підприємствам.
Забезпечення виробників тарою та необхідними матеріалами для пакування продукції здійснюється в кількості, порядку та строки, передбачені договором.
Що говорить судова практика
Також звертаю увагу, що, як зазначено в Постанові Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 01.08.2019 року по справі № 927/313/18, моментом переходу до контрактанта права власності на частину майбутнього урожаю є дата підписання договору та акта приймання-передачі сільськогосподарської продукції — частини майбутнього урожаю.
Тобто, у вказаному договорі потрібно передбачити:
— види продукції (асортимент);
— гранично допустимий вміст у продукції шкідливих речовин;
— кількість продукції, яку контрактант приймає безпосередньо у виробника;
— ціну за одиницю та загальну суму договору;
— порядок і умови доставки товару та строки здавання-приймання продукції;
— обов’язки контрактанта щодо подання допомоги в організації виробництва сільськогосподарської продукції та її транспортування на приймальні пункти й підприємства;
— майнову відповідальність сторін у разі невиконання ними умов договору.
Окремо про відповідальність
Необхідно звернути увагу, яка ж відповідальність передбачається за порушення умов вказаного договору, передбаченого положеннями Господарського кодексу:
— За нездачу сільськогосподарської продукції в строк, виробник сплачує контрактанту неустойку в розмірі, встановленому договором;
— У разі невиконання зобов’язання щодо приймання сільськогосподарської продукції безпосередньо у виробника, а також у разі відмови від приймання продукції, пред’явленої виробником у строки й у порядку, що погоджені сторонами, контрактант сплачує виробнику штраф у розмірі п’яти відсотків вартості неприйнятої продукції, враховуючи надбавки та знижки, а також відшкодовує завдані виробникові збитки, а щодо продукції, яка швидко псується, — повну її вартість;
— Якщо продукцію не було своєчасно підготовлено до здавання-приймання та про це не було попереджено контрактанта, виробник відшкодовує контрактанту завдані цим збитки.
Замість висновку
З метою уникнення порушення умов договору контрактації сільськогосподарської продукції, рекомендую передбачити в договорі всі необхідні умови для належного виконання зобов’язань, особливо щодо асортименту продукції, її кількості та якості. Час від часу перечитуйте його умови, аби розуміти ваші обов’язки та вашого контрагента.
Важливо: не забувайте прописувати порядок підтвердження виробником якості та кількості продукції, яку отримує контрактант. На перший погляд, такі очевидні правила гарантуватимуть безпеку ваших інтересів у процесі виконання договору та мінімізуватимуть виникнення спорів щодо порушення його умов.
Якщо відчуваєте, що спір неминучий — рекомендую звернутися до надійного адвоката, що здійснитись аудит договору, грунтовно дослідить вашу ситуацію та розробить дієву стратегію для вирішення потенційного конфлікту.
- Як організувати аналітику для бізнесу, коли продажі йдуть з кількох каналів Ерік Клюєв вчора о 17:00
- Україна має шанс інтегруватися у водневу економіку ЄС Олексій Гнатенко вчора о 16:21
- Залученість чи саботаж Олександр Висоцький вчора о 11:14
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? Інна Бєлянська вчора о 11:11
- Сірий інтернет-бізнес під час війни: виклик для держави та суспільства Андрій Лотиш вчора о 11:01
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? Олеся Романенко вчора о 10:46
- Gen Z і освіта: як запалити інтерес до знань у покоління швидких змін Олександра Нікітіна вчора о 08:19
- Якості українських підприємців, що допомагають масштабуватися за кордон Віктор Андрухів вчора о 07:48
- Новий рівень вантажоперевезень: старт контрейлерного коридору Україна – Німеччина Володимир Гузь 02.06.2025 12:08
- Партнерство для відбудови: як бізнесу інвестувати в критичну інфраструктуру Ростислав Никітенко 02.06.2025 12:03
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв 31.05.2025 13:54
- На росії існує лише одна церква – це терор Володимир Горковенко 30.05.2025 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов 30.05.2025 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков 30.05.2025 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак 30.05.2025 11:48
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 352
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? 280
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? 190
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра 152
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 145
-
Над прірвою з "Орєшником". Як Росія виплутуватиметься з української "Павутини"
Думка 54810
-
Навроцький – наступний президент Польщі: що це означає для України
Думка 48479
-
"Удар у найвразливіше місце" – до чого призводить недооцінка ворога
Думка 10443
-
"99% – це не водолази". Як і чим Україна змогла знову вдарити по Керченському мосту
10286
-
"Поганий день для Путіна". Реакції західних посадовців на атаку СБУ по аеродромах Росії
9360