5 холостих вистрілів Порошенка
Ключові помилки президента, що знищили його можливості бути обраним на другий термін.
Гроші, телеканали, підтримка олігархів. І, що найголовніше, реальні справи: безвіз і Томос. Здавалося б, Порошенко мав все для того, щоб виграти вибори. Але він програв. Чому?
Можна виділити 5 ключових помилок, які крок за кроком обвалювали рейтинг тепер вже без місяця екс-президента України.
1. Зачистка Яценюка з Уряду.
У 2016 році, витіснивши Арсенія Яценюка з Уряду, Петро Порошенко розкачав ваги політичних сил, які з 2014 року перебували у відносному балансі. Новий склад Кабміну, сформований після Євромайдану, думав про впровадження реальних реформ та отримання результату. Але після звільнення Яценюка Уряд перекинув свої ресурси з площини реформаторства у площину політичної боротьби. Президент відкрив Скриньку Пандори політичного протистояння, яка у подальшому породила найсильнішого антагоніста Порошенка в обличчі Арсена Авакова.
2. Відпочинок на Мальдівах.
Півмільйона доларів на відпустку, найдорожчий літак, VIP-термінал, найбагатша вілла на окремому острові, вигадані імена для всієї родини. Злив цієї інформації журналістами викликав обурення суспільства, адже народні президенти так не відпочивають. Це вам не «скромний» політ до Туреччини на фестиваль «Веселка». Повернувшись з відпочинку на Мальдівах, Порошенко отримав неочікуваний репутаційний аперкот, після якого він не зміг повністю оправитися аж до виборів.
3. Допомога Хілларі Клінтон.
Петро Порошенко був впевнений у перемозі Хілларі Клінтон на виборах президента США у 2016 році. Але ставка не зіграла. Ще й потягла за собою розслідування щодо втручання українського Уряду в американські вибори. А далі – тяжкий старт відносин із Трампом і зменшення удвічі програм підтримки України Америкою. Продовжив розкачувати і так нестабільний човен Юрій Луценко, який спочатку перекладав відповідальність за справу щодо втручання у вибори в США на Артема Ситника, а потім розпалив україно-американський конфлікт заявою про списки Йованович. Як результат – перед виборами в Україні Вашингтон гучно декларував: «США не мають фаворита серед кандидатів». Читай: «Порошенка ми не підтримуємо».
4. Відсутність наступника.
Високі антирейтинги ходили тінню за Порошенком задовго до виборів. Попри це, він не почав готувати та інтегрувати у велику політику жодного кандидата, якого позиціонував би як свого наступника. Ставка на Кривоноса, який знявся на користь Порошенка, та який на той час був відомий лише у військових кругах, дала йому на виборах мізерні піввідсотка. Більш того, діючий президент увійшов у передвиборчі перегони з хибними пріоритетами, кинувши всі сили на протистояння Тимошенко і повністю ігноруючи можливість матеріалізації віртуального лідера Зеленського.
5. Невміння карати винних.
Суспільний запит на рішучі кроки щодо покарання винних, який українці спрямовували до Порошенка, залишився незадоволеним. Розслідування вбивств на Майдані розмазалося на 5 років, питання «Хто заказав Катю Гандзюк?» зависло без відповіді, оборонний скандал закляк в передвиборчих перегонах. Суспільство чекало від президента, що він стукне кулаком по столу та покарає всіх винних, а отримувало лише декларування «розслідування триває». На противагу Кучмі, який поки що єдиним в історії України протримався на посаді президента 2 терміни, Порошенко не наважувався перекладати відповідальність на конкретних осіб та карати людей зі свого оточення.
Систематичні прорахунки Порошенка відкладалися у колективній свідомості та несвідомості українців. У результаті, під час виборів, вони вилились у тихий народний бунт, що скинув президента, який занадто часто помилявся.
- Новий рівень вантажоперевезень: старт контрейлерного коридору Україна – Німеччина Володимир Гузь 12:08
- Партнерство для відбудови: як бізнесу інвестувати в критичну інфраструктуру Ростислав Никітенко 12:03
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв 31.05.2025 13:54
- На росії існує лише одна церква – це терор Володимир Горковенко 30.05.2025 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов 30.05.2025 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков 30.05.2025 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак 30.05.2025 11:48
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості Дана Ярова 30.05.2025 11:46
- Чому водень потребує політики, а не лише технологічного прориву? Олексій Гнатенко 30.05.2025 11:13
- Як аграрний бізнес стає жертвою рейдерства і як цьому запобігти Сергій Пагер 30.05.2025 09:08
- Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика Арсен Маринушкін 30.05.2025 08:39
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі 29.05.2025 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін 29.05.2025 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський 29.05.2025 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко 29.05.2025 14:12
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1216
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 336
- Оцінка доказів в аудиті та кримінальному процесі: точки дотику з точки зору ШІ 153
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 143
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного 111
-
Малюк плете "Павутину". Як СБУ атакувала дронами аеродроми РФ і які наслідки це матиме
18099
-
Ядерна тріада Росії під ударом – прямі та непрямі наслідки
Думка 12138
-
Польща обирає президента. Хто з кандидатів кращий для України – Тшасковський чи Навроцький
11845
-
Навроцький – наступний президент Польщі: що це означає для України
Думка 9557
-
Начальник КМВА Ткаченко звільнився з наглядової ради Укрпошти
Бізнес 6891