СЕТАМ - аукціон чи лохотрон?
Гордість Міністерства юстиції - Держпідприємство "Система електронних торгів арештованим майном" (СЕТАМ) було створене у вигляді веб-ресурсу для проведення державних аукціонів з реалізації конфіскованого та арештованого державними виконавцями майна.
Гордість Міністерства юстиції - Держпідприємство "Система електронних торгів арештованим майном" (СЕТАМ) було створене у вигляді веб-ресурсу для проведення державних аукціонів з реалізації конфіскованого та арештованого державними виконавцями майна.
Тут можна позмагатися за придбання товарів на будь-який смак та гаманець, адже асортимент майна, що реалізується, вражає своєю різноманітністю. Чого тільки не знайдеш в запропонованих категоріях «нерухомість», «транспорт», «електроніка», «мода/стиль», «промислові товари і обладнання», «товари для дому», «канцелярські товари», «інше»: пластикові картки ПриватБанку, велосипед без колеса, конфісковані одяг та взуття, дитячі іграшки (б/у), телефонні SIM-картки, меблі, зерно, посуд, майнові комплекси, квартири, земельні ділянки, автомобілі, спеціальна техніка, обрядова фурнітура, картоплечистки, асфальтне покриття, системи караоке та багато інших корисних та не дуже речей.
Процедура проведення торгів та визначення переможця чітко регламентована Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5 (далі - Порядок).
Здавалося, все зрозуміло та прозоро, і труднощів виникати не повинно. О днак СЕТАМ отримує все більше критики від споживачів.
За статистичними даними, що оприлюднені на сайті самого ж СЕТАМ, лише 5% респондентів задоволені роботою системи.
Офіційний форум СЕТАМ рясніє скаргами невдоволених користувачів. Здебільшого розчарування учасників торгів та користувачів пов’язане з наступним.
Неповний опис майна та труднощі в організації огляду майна.
Згідно Поряду реалізація майна відбувається шляхом формування організатором торгів (СЕТАМ) лоту, на базі отриманої від державних виконавців інформації про таке майно, та розміщення його для загального доступу у відповідності до категорії товару. В залежності від вартості товару визначається строк для підготовки до проведення торгів, реєстрації учасників, огляду майна (від 5 до 30 днів), вартість кроку (ставки) на торгах та призначається дата їх проведення.
Проте, організатор торгів при описі лотів часто грішить тим, що не вказує важливої інформації (розмір одягу/взуття, технічні характеристики електроніки/офісної техніки, кадастрові номери земельних ділянок, наявність зареєстрованих осіб (у т.ч. дітей) в об’єкті нерухомості тощо) або вказують неповну інформацію.
Наприклад, придбавши з торгів лот «садовий будинок, розташований на земельній ділянці 610 кв.м.», переможець торгів дізнався, що насправді земельна ділянка, на якій знаходиться садовий будинок, належить третій особі, а доступ до будинку обмежений. Ця інформація суттєво міняє цінність лоту і попередні торги по цій причині були анульовані. Однак, СЕТАМ знову виставив даний лот на торги без уточнення важливих деталей.
Учасники вправі оглянути предмет торгів, у строк встановлений організатором, але на практиці добитися огляду лоту - нелегке завдання. Зафіксовані скарги на те, що контактна особа, зазначена у повідомленні про торги, ссилається на відсутність можливості ознайомлення з цим майном або просто відмовляється показувати об’єкт нерухомості; відсутня контактна інформація зберігача; за вказаними телефонами ніхто не відповідає.
За таких обставин користувач стоїть перед вибором відмовитись від участі у торгах, не бажаючи ризикувати, або ризикнути купити «кота в мішку». І якщо при здійсненні недорогої покупки можна змиритися з невідповідністю отриманого товару очікуванням, то купівля майна високої вартості, що не відповідає опису, викликає справедливий гнів покупця.
Блокування учасників торгів
Щоб стати повноправним учасником торгів учасник має пройти процедури реєстрації на веб-сайті, подачі заявки на участь у торгах за обраним лотом та сплати гарантійного внеску. І виключно після оплати останнього особа стає повноправним учасником торгів.
Існує «чіткий» порядок проведення торгів та здійснення ставок. Щодо цього навіть видано відповідний наказ у Міністерстві Юстиції України ( 02.10.2015 № 1885/5 ).
Протягом всіх торгів учасники мають право робити необмежену кількість ставок, кожна з яких має перевищувати попередні ставки учасників, та один раз за торги – особливу ставку.
Однак, чи то проблеми програмного забезпечення СЕТАМ, чи наявність можливості «ручного керування» процесами торгів з боку адміністрації СЕТАМ, призводять до порушення прав учасників як до початку, так і в процесі проведення торгів.
Зокрема, зафіксовані скарги користувачів, що належним чином зареєструвалися на веб-сайті, сплатили гарантійні внески, однак включитись у боротьбу за обраний лот не змогли, оскільки клавіші ставок від самого початку торгів були неактивними. Єдине, що їм залишалось, спостерігати за аукціоном у ролі глядача.
Ще більш поширеним є явище коли, на якомусь етапі торгів система блокує учаснику можливість здійснити ставку. Варіації різні: в одних учасників блокувалася можливість зробити будь-яку ставку, крім особливої, інші не мали можливості зробити саме особливу ставку, а в деяких обидві клавіші були неактивними. Таким чином, учасники, що мали намір торгуватися за лот до перемоги, фактично позбавлялися такої можливості, а конкуренти ставали власниками майна за значно нижчою ціною. У пошуках справедливості деякі з постраждалих учасників зверталися до суду і Єдиний державний реєстр судових рішень містить чимало таких прикладів.
Дивовижний випадок відбувся з єдиним зареєстрованим на торгах учасником, котрий за відсутності конкуренції розраховував стати переможцем торгів за стартовою ціною. Однак за 5 хвилин до закінчення торгів з’явився ще один учасник, який підвищив ставку на один крок і став переможцем, адже в цей момент система чомусь заблокувала початковому учаснику можливість робити ставки. Звідки з’явився другий учасник, адже реєстрація учасників закінчується до початку торгів? Чому саме в цей момент перший учасник не зміг підвищити ставку? Система помилилась двічі? Диво, та й годі…
Складнощі при отриманні та реєстрації придбаного майна.
Після перемоги на торгах та оплати вартості лоту випробування учасника на шляху до омріяного майна не закінчуються.
Для більшості товарів підтвердженням виникнення права власності на придбане майно є акт про проведені електронні торги, що дає право отримати придбане рухоме майно у зберігача.
У разі придбання нерухомого майна, на підставі акту про проведені електронні торги нотаріусом видається свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів.
Законодавством передбачені строки на складання, затвердження та видачу/надсилання переможцеві торгів оригіналу акту про проведені електронні торги та його копії стягувачу, боржнику та організатору. Загалом це 7 робочих днів з моменту повного розрахунку. В той же час, переможці торгів скаржаться, що отримати майно вчасно практично неможливо через постійні проволочки з боку виконавчої служби. Звернення до організатора малоефективне, оскільки виконавці та СЕТАМ грають в «професійний волейбол» відсилаючи переможця торгів один до одного.
Чимало скарг зафіксовано щодо труднощів при реєстрації права власності чи постановки на облік придбаного майна. Справа в тому, що зазвичай майно обтяжене рядом арештів та кредитних обтяжень, зняття яких потребує чималих часових та фінансових затрат. У житловій нерухомості можуть бути зареєстровані неповнолітні чи недієздатні особи, виписати яких можливо лише в судовому порядку. При постановці на облік авто траплялися випадки виявлення переварених номерів на кузові автомобіля.
Таким чином, після придбання майна на СЕТАМ новим власникам доводиться оббивати пороги МРЕВ, банків, виконавчих служб, а іноді, й пройти усі судові інстанції. В результаті, вартість майна вже не здається такою привабливою.
Майже рік назад 30 травня 2016 року на засіданні НБУ директор департаменту управління ризиками НБУ Ігор Будник оголосив, що найближчим часом в Україні запрацюють два подібні американські майданчики, що будуть займатися продажем активів банків-банкротів - Debt Exchange та First Financial Network . Але пройшов майже рік, а в системі нічого не змінилося. Чи зміниться?
- Новий рівень вантажоперевезень: старт контрейлерного коридору Україна – Німеччина Володимир Гузь 12:08
- Партнерство для відбудови: як бізнесу інвестувати в критичну інфраструктуру Ростислав Никітенко 12:03
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв 31.05.2025 13:54
- На росії існує лише одна церква – це терор Володимир Горковенко 30.05.2025 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов 30.05.2025 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков 30.05.2025 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак 30.05.2025 11:48
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості Дана Ярова 30.05.2025 11:46
- Чому водень потребує політики, а не лише технологічного прориву? Олексій Гнатенко 30.05.2025 11:13
- Як аграрний бізнес стає жертвою рейдерства і як цьому запобігти Сергій Пагер 30.05.2025 09:08
- Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика Арсен Маринушкін 30.05.2025 08:39
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі 29.05.2025 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін 29.05.2025 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський 29.05.2025 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко 29.05.2025 14:12
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1217
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 337
- Оцінка доказів в аудиті та кримінальному процесі: точки дотику з точки зору ШІ 153
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 143
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного 111
-
Малюк плете "Павутину". Як СБУ атакувала дронами аеродроми РФ і які наслідки це матиме
18216
-
Ядерна тріада Росії під ударом – прямі та непрямі наслідки
Думка 12187
-
Польща обирає президента. Хто з кандидатів кращий для України – Тшасковський чи Навроцький
11865
-
Навроцький – наступний президент Польщі: що це означає для України
Думка 10073
-
Начальник КМВА Ткаченко звільнився з наглядової ради Укрпошти
Бізнес 6892