Нерозподілений прибуток КІКів: як законно уникнути податку в 23% в Україні
Як не платити ПДФО з прибутку КІКом: оптимізація та звітність іноземних холдингів
КІК, нерозподілений прибуток і ПДФО: головне у 2025 році
З 2022 року українські контролюючі особи іноземних компаній стикаються з новими податковими реаліями. Законодавство про контрольовані іноземні компанії (КІК) остаточно набрало чинності, і з того часу питання сплати податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) з нерозподіленого прибутку КІК стало актуальним як ніколи.
Ставка 18% ПДФО ( стандартна ставка) плюс 5% (з 2025 року) військового збору (разом 23%) може суттєво зменшити фактичний дохід бенефіціара. Проте не все так однозначно: у рамках чинного законодавства існують законні механізми, які дозволяють оптимізувати або відтермінувати податкове навантаження. (якщо, мова про отримані девіденди від іноземної компанії, громадянином України, тоді застосовується п.167.5 ПКУ - і ставка ПДФО складає 9%)
Який прибуток вважається оподатковуваним?
Закон зобов’язує подавати звітність по КІК, навіть якщо прибуток не розподіляється у вигляді дивідендів. Але сплата податків виникає лише за певних умов, наприклад, коли компанія отримала прибуток та не підпадає під звільнення, а її контрольована особа — резидент України.
І тут з’являється головне питання: чи завжди треба платити ПДФО з нерозподіленого прибутку? Ні, не завжди.
Юридичні тонкощі, які варто врахувати
Платник може не сплачувати ПДФО з нерозподіленого прибутку КІК, якщо виконує одну з умов:
КІК зареєстрована в юрисдикції, з якою укладена конвенція про уникнення подвійного оподаткування, і її ефективна ставка податку не менша за 13%;
КІК є публічною компанією;
КІК фактично веде реальну економічну діяльність (Substance);
Прибуток КІК становить менше 2 млн євро за звітний рік.
Практика показує, що вірно обраний підхід до структурування компанії на етапі планування дозволяє не лише уникнути ПДФО, а й не наражатись на штрафи за неподачу звітності.
Рекомендації для бізнесу: як оптимізувати законно
Структурування холдингів. Реєстрація КІК у юрисдикції з прийнятною ставкою оподаткування (наприклад, Швейцарія, Кіпр, Мальта) дозволяє уникати оподаткування в Україні.
Наявність substance. Офіс, штат, операції — усе це важливі маркери реальної діяльності, які знижують ризики.
Своєчасна звітність. Подати звіт КІК потрібно до 1 травня року, що настає за звітним. У 2025 році — звіт за 2024 рік.
Документування розрахунку прибутку. Варто підготувати фінансову звітність за міжнародними стандартами або відповідно до законодавства юрисдикції КІК.
Супровід фахівця. Податкові наслідки краще прогнозувати до настання податкового періоду.
Статистика та аналітика
За даними ДПС, станом на початок 2025 року лише близько 11% українських КІК подали звітність за 2023 рік. Це свідчить або про низьку поінформованість, або про свідоме уникнення обов’язків, що потенційно несе штрафи до 1 млн грн та донарахування податків. За оцінками ринку, близько 70% власників іноземних компаній можуть уникнути оподаткування за допомогою грамотно вибудуваної структури.
Що буде далі: перспективи і ризики
Очікується, що з 2025 року автоматичний обмін інформацією між країнами активізується. Україна планує повноцінно приєднатись до CRS (Common Reporting Standard), тож банки у Європі, Азії чи навіть на Близькому Сході будуть автоматично передавати інформацію до ДПС.
Це означає, що час “перехідного періоду” добігає кінця. Власникам КІК варто не зволікати і вже зараз звернутись до спеціалістів для перевірки структури та податкових ризиків.
Наостанок
Оптимізація податкового навантаження — не ухилення, а розумне податкове планування. Залишатись у правовому полі та не переплачувати державі — абсолютно реалістична стратегія. Особливо якщо ви працюєте з фахівцями, які розуміють нюанси міжнародного податкового права.
- Як організувати аналітику для бізнесу, коли продажі йдуть з кількох каналів Ерік Клюєв вчора о 17:00
- Україна має шанс інтегруватися у водневу економіку ЄС Олексій Гнатенко вчора о 16:21
- Залученість чи саботаж Олександр Висоцький вчора о 11:14
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? Інна Бєлянська вчора о 11:11
- Сірий інтернет-бізнес під час війни: виклик для держави та суспільства Андрій Лотиш вчора о 11:01
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? Олеся Романенко вчора о 10:46
- Gen Z і освіта: як запалити інтерес до знань у покоління швидких змін Олександра Нікітіна вчора о 08:19
- Якості українських підприємців, що допомагають масштабуватися за кордон Віктор Андрухів вчора о 07:48
- Новий рівень вантажоперевезень: старт контрейлерного коридору Україна – Німеччина Володимир Гузь 02.06.2025 12:08
- Партнерство для відбудови: як бізнесу інвестувати в критичну інфраструктуру Ростислав Никітенко 02.06.2025 12:03
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв 31.05.2025 13:54
- На росії існує лише одна церква – це терор Володимир Горковенко 30.05.2025 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов 30.05.2025 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков 30.05.2025 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак 30.05.2025 11:48
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 352
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? 280
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? 190
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра 152
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 145
-
Над прірвою з "Орєшником". Як Росія виплутуватиметься з української "Павутини"
Думка 54810
-
Навроцький – наступний президент Польщі: що це означає для України
Думка 48479
-
"Удар у найвразливіше місце" – до чого призводить недооцінка ворога
Думка 10443
-
"99% – це не водолази". Як і чим Україна змогла знову вдарити по Керченському мосту
10286
-
"Поганий день для Путіна". Реакції західних посадовців на атаку СБУ по аеродромах Росії
9360