Міністерство соціальної політики України планує монетизувати пільги
Монетизація пільг означає, що замість безкоштовних чи дешевих послуг пільговики отримують від держави гроші, які платитимуть за ці послуги на загальних підставах. Протягом шести років Міністерство соціальної політики України буде впроваджувати проект «Моде
Міністерство соціальної політикиУкраїни планує монетизувати пільги, зробивши всю соціальну допомогу виключноадресною
Метоюпроекту є покращення результатів діяльності системи соціальної допомоги тасоціальних послуг в Україні для малозабезпечених сімей. Реформа соціальнихвиплат буде базуватися на трьох принципах: ефективності, адресності тамонетизації. На першому етапі реалізації мають бути ліквідовані всі неефективніпільги. Нараз їх точна кількість не відома.
В Українібільше 40 категорій громадян, які отримують пільги. За оцінками експертів дляфінансування усіх пільг, передбачених чинним законодавством України, необхіднасума, що перевищує обсяг бюджетних коштів, які виділяються на фінансуваннязараз. За різними оцінками для надання усіх існуючих пільг державі потрібно від180 до 500 млрд грн.
Вартозазначити, що певні кроки у напрямку реформування системи надання та облікусоціальних пільг вже зроблено. Наприклад, з 2003 року в Україні булозапроваджено Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право напільги (ЄДАРП). У цьому реєстрі зафіксовано 13,2 млн. одержувачів пільг, 26мільйонів посвідчень (тому що одна людина часто має право одночасно на різнікатегорії пільг).
Післяусунення неефективних пільг уряд планує перейти до адресної допомоги імонетизованих пільг. З одного боку необхідно буде провести моніторинг за рівнемдоходів людей, які претендують на пільги, а з іншого – об’єднати всі видидопомоги в одну програму соціального захисту зі створення єдиної бази даниходержувачів.
В нашійкраїні вже були зроблені перші кроки у реалізації реформи з монетизації пільг.Наприклад, Львівська та Волинські області впроваджували пілотні проекти. Причомуексперимент по монетизації всіх пільг з оплати електроенергії у Волинськійобласті можна вважати успішним. Заборгованостей з виплат та оплати немає.
Ідеямонетизації пільг перенесена в Україну з країн Європейського Союзу і США.
Доречі,Україна – єдина країна пострадянського простору, де найбільшою мірою збереженосистему пільг, що сформувалася здебільшого за часів СРСР та у 1990-і роки. Іншікраїни колишнього СРСР, які також успадкували радянську систему пільг тапривілеїв, врешті вдавалися до її скасування чи реформування – заміни пільггрошовими виплатами та/чи адресною допомогою.
КраїниПрибалтики скасували пільги практично одразу після виходу зі складу СРСР.Білорусь, Киргизстан, і навіть Росія, вдалися до реформування системи пільг вжеу 2000-х роках. При цьому мета і механізми реформування, попри певні спільніриси, а також наслідки реформи різнилися в різних країнах.
Перевагамипереходу на систему монетизації пільг є те, що грошова виплата розраховуєтьсяна норму послуги, а пільговик платитиме за фактичне її споживання. Монетизаціяпільг покращить фінансовий стан підприємств, які надають пільгові послуги,наприклад такі, як транспортні компанії.
Загалом жесистема монетизації сприятиме прозорості використання бюджетних коштів.
- Новий рівень вантажоперевезень: старт контрейлерного коридору Україна – Німеччина Володимир Гузь вчора о 12:08
- Партнерство для відбудови: як бізнесу інвестувати в критичну інфраструктуру Ростислав Никітенко вчора о 12:03
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв 31.05.2025 13:54
- На росії існує лише одна церква – це терор Володимир Горковенко 30.05.2025 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов 30.05.2025 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков 30.05.2025 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак 30.05.2025 11:48
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості Дана Ярова 30.05.2025 11:46
- Чому водень потребує політики, а не лише технологічного прориву? Олексій Гнатенко 30.05.2025 11:13
- Як аграрний бізнес стає жертвою рейдерства і як цьому запобігти Сергій Пагер 30.05.2025 09:08
- Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика Арсен Маринушкін 30.05.2025 08:39
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі 29.05.2025 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін 29.05.2025 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський 29.05.2025 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко 29.05.2025 14:12
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1238
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 344
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 143
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного 114
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра 91
-
Навроцький – наступний президент Польщі: що це означає для України
Думка 21282
-
Малюк плете "Павутину". Як СБУ атакувала дронами аеродроми РФ і які наслідки це матиме
18703
-
Ядерна тріада Росії під ударом – прямі та непрямі наслідки
Думка 12641
-
Польща обирає президента. Хто з кандидатів кращий для України – Тшасковський чи Навроцький
12115
-
Над прірвою з "Орєшником". Як Росія виплутуватиметься з української "Павутини"
Думка 8129