На вимогу кредитора
Україна почала трьохрічний марафон із скорочення фіскального розриву
За три дні до завершення першого кварталуВерховна Рада схвалила другий за історію незалежної України секвестр державногобюджету.
Вперше це сталося в липні 2010 року, колиуряд скоротив видатки на 17 млрд. грн. ідоходи – на 13,4 млрд. грн., щобзадовольнити вимоги Міжнародного валютного фондудля отримання кредиту в $15 млрд. Новий бюджет, за яким країна буде жити в2014 році, є першим кроком назустріч трьохрічній консолідації державнихфінансів, так само запропонованій Міжнародним валютним фондом. Минулого рокудефіцит бюджету склав 4,5% ВВП. МВФ, що роками наполягав на оздоровленніукраїнських державних фінансів та скороченні фіскального розриву, дозволив зберегтицього року дефіцит на рівні тогорічного, переглянувши доходи та видатки бюджетуна основі реалістичних макроекономічних прогнозів. Відповідно, в основу бюджету лягли прогнози3%-ого спаду економіки в 2014 році та інфляції в розмірі 12-14%. В результаті,видатки були скорочені на 25,5 млрд. грн., доходи – на 22,4 млрд. грн., адефіцит – на 3,1 млрд. грн. в порівнянні з попередньою версією бюджету.
Основне скорочення видатків припало на соціальністатті. Найболючіші зміни торкнуться працівників бюджетного сектору. Уряд вирішив відмовитися відзапланованого поетапного підвищення середнього розміру мінімальної заробітноїплати на 8,1% до 1301 грн. на кінець року. Натомість, він буде заморожений напоточному урівні – 1218 грн. За розрахунками уряду, цей крок дозволить зекономити6,8 млрд. грн.. на видатках на оплату праці працівникам бюджетної сфери. Також буловирішено скоротити 10% працівників державної влади, тобто на 24 тис. із 249тис. працюючих наразі держслужбовців. Зокрема, під звільнення підпадутьпрацівники Верховної Ради, Адміністрації Президента,Секретаріату Кабінетуміністрів, апарату Ради національноїбезпеки і оборони, Державного управління справами, державних колегіальнихорганів і центральних органів виконавчої влади. За рахунок цього в держбюджетізалишиться 485,8 млн. грн.. Крім того,було вирішено тимчасово позбавити держслужбовців , прокурорів, суддів права наотримання премій за сумлінну працю та винагороду при виході на пенсію. Протеекономія на соціальних видатках не обмежиться лише держслужбовцями. На додачу, уряд замінив допомогу з догляду задитиною до трьох років, яка становить 33 тис. грн.. при народженні першоїдитини і 132 тис грн. при народженні третьої та наступної дитини, одноразовоювиплатою при народженні дитини в розмірі 41,2 тис. грн. Це, в свою чергу,зекономить бюджету ще 3,5 млрд. грн.
Крім скорочення соціальних видатків,«затягнути пояс» доведеться й різноманітним галузевим міністерствам.Найсильніше – міністерству аграрної політики, міністерству енергетики тавугільної промисловості та міністерству охорони здоров’я. Загалом на видаткахміністерств уряд планує зекономити 26,3 млрд. грн.
Водночас новий бюджет розраховує на додаткові надходження за рахунокпосилення податкового навантаження. Зокрема, він передбачає відмову від запланованогорівномірного скорочення податку на прибуток з 18% до 16% до 2016 року таподатку на додану вартість з 20% до 17% в 2015 р. Також він передбачаєпідвищення акцизів на тютюнові вироби та алкоголь на 25%, на пиво – на 42,5% ізапровадження прогресивної шкали оподаткування доходів громадян. У результатізатверджений бюджет складає, як і в 2013 році, 4,5% ВВП або 68,5 млрд грн.
Проте , якщо уряд дотримуватиметьсядомовленостей з МВФ, поточний рік стане лише першим з трьох років фіскальноїекономії. Згідно заяви Фонду, в меморандумі, який покладений в основу кредиту на$14-18 млрд. , Київ і міжнароднаорганізація домовилися про відстрочення більш глибокого корегування фіскальної ситуації на наступні два роки. На 2015-16 рр. програма передбачає поступове корегуваннявидатків, темпи якого будуть співставні з темпами відновленняекономіки, а також забезпечення цільового захистувразливих верств населення.
На даний момент середньострокова мета –скорочення фіскального дефіциту до рівня приблизно 2,5 % ВВП до 2016 року.
- Новий рівень вантажоперевезень: старт контрейлерного коридору Україна – Німеччина Володимир Гузь вчора о 12:08
- Партнерство для відбудови: як бізнесу інвестувати в критичну інфраструктуру Ростислав Никітенко вчора о 12:03
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв 31.05.2025 13:54
- На росії існує лише одна церква – це терор Володимир Горковенко 30.05.2025 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов 30.05.2025 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков 30.05.2025 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак 30.05.2025 11:48
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості Дана Ярова 30.05.2025 11:46
- Чому водень потребує політики, а не лише технологічного прориву? Олексій Гнатенко 30.05.2025 11:13
- Як аграрний бізнес стає жертвою рейдерства і як цьому запобігти Сергій Пагер 30.05.2025 09:08
- Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика Арсен Маринушкін 30.05.2025 08:39
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі 29.05.2025 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін 29.05.2025 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський 29.05.2025 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко 29.05.2025 14:12
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1238
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 344
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 143
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного 114
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра 91
-
Навроцький – наступний президент Польщі: що це означає для України
Думка 21282
-
Малюк плете "Павутину". Як СБУ атакувала дронами аеродроми РФ і які наслідки це матиме
18703
-
Ядерна тріада Росії під ударом – прямі та непрямі наслідки
Думка 12641
-
Польща обирає президента. Хто з кандидатів кращий для України – Тшасковський чи Навроцький
12115
-
Над прірвою з "Орєшником". Як Росія виплутуватиметься з української "Павутини"
Думка 8129