Синдром Котара
Коли життя здається ілюзією, а смерть - єдиною реальністю
Уявіть, що одного ранку ви прокидаєтеся з відчуттям, ніби вас не існує. Ваше тіло здається порожнім, почуття - примарними, а весь світ довкола - лише декорацією у театрі абсурду. Ви впевнені, що насправді померли, але чомусь застрягли між життям та смертю. Або що ваші органи згнили, а всередині вас - суцільна пустка. Здається, це сюжет моторошного трилеру? На жаль, для людей із рідкісним та малодослідженим синдромом Котара це не вигадка, а моторошна реальність. Давайте розбиратися, що це за дивний розлад й як він проявляється.
Синдром Котара, або маревний синдром негативного існування - це рідкісний психічний розлад, при якому людина страждає від нав'язливих ідей, ніби вона не існує, мертва, спустошена або позбавлена частин тіла чи внутрішніх органів. Вперше цей стан описав французький невролог Жуль Котар ще в 1880 році, спостерігаючи дивні маячні ідеї у своїх пацієнтів з важкою депресією. Але й досі цей розлад лишається маловивченим та загадковим.
Люди з синдромом Котара справді щиро переконані у своїй смерті чи неіснуванні. Вони можуть стверджувати, що їхнє серце зупинилося, мозок згнив, кров висохла, а тіло - лише порожня оболонка. Дехто вірить, що потрапив у чистилище чи пекло, або застряг у петлі часу між життям та смертю. Дивовижно, але такі переконання не позбавляють їх здатності ходити, говорити, їсти - хоча, здавалося б, для мертвої людини це неможливо. Цей дисонанс між маренням та реальністю ще більше заплутує пацієнтів та їхніх близьких.
Синдром Котара часто розвивається на тлі важких депресивних, біполярних або шизоафективних розладів. Іноді він може бути реакцією на сильний стрес, травму або втрату. Але в основі цього стану лежить серйозний нейрохімічний збій у головному мозку, особливо у скроневих та тім'яних частках, які відповідають за сприйняття власного тіла та інтеграцію відчуттів у цілісний образ себе.
За даними досліджень, при синдромі Котара спостерігається гіпометаболізм та зниження кровопостачання у названих ділянках мозку. Це призводить до викривленого сприйняття сигналів від тіла, втрати відчуття присутності та залученості, емоційного отупіння. Людині здається, що вона не відчуває тепла, болю, голоду, що її тіло - чуже та неживе. Це переживання настільки інтенсивне, що мозок починає добудовувати "логічні" пояснення - мабуть, я помер, мене не існує, я лише привид самого себе.
Парадоксально, але нездатність повірити у власне існування може призводити до дуже реальних та трагічних наслідків. У гонитві за доказами своєї смерті люди із синдромом Котара здатні на дуже ризиковані та саморуйнівні дії - відмову від їжі та води, спроби самогубства, блукання кладовищами та моргами. У деяких описані випадки самоспалення, обмороження, навіть поїдання гнилого м'яса - щоб "довести" собі та іншим, що вони справді мертві та нечутливі до болю.
Можливо, історії людей з синдромом Котара нагадують нам щось дуже важливе - про крихкість нашого відчуття реальності, про тонку межу між розумом та безумством, про відчайдушні спроби нашої психіки врятуватися від болю, навіть ціною самозаперечення. І про те, як важливо берегти та плекати одне в одному це тендітне полум'я життя, що робить нас реальними, всупереч усім примарам та маревам.
Бо, зрештою, чи не в цьому сенс людського існування - бути живими та справжніми у кожну мить? Цінувати, що ми є, що ми тут, що можемо відчувати біль і радість, творити добро і красу? Люди з синдромом Котара гостро, трагічно нагадують нам про цю просту істину. І, можливо, допомагаючи їм повірити в реальність їхнього буття - ми самі стаємо трішки більш живими та непримарними.
- Незаконна передача земель лісового фонду під забудову в Дніпрі Павло Васильєв вчора о 13:42
- Дисциплінарна справа проти суддів: порушення строків судочинства Павло Васильєв 21.02.2025 19:28
- Сертифікат ТПП: чи була форс-мажорна обставина?! Світлана Приймак 21.02.2025 15:31
- Діти з інтернатів після евакуації: повернення в нікуди Юлія Конотопцева 21.02.2025 15:17
- Стійкість, яка допомагає жити: як України долає виклики та підтримує ментальне здоров’я Галина Скіпальська 21.02.2025 14:40
- Нова концепція енергії: чому ми втомлюємося, навіть коли відпочиваємо? Наталія Растегаєва 21.02.2025 13:16
- Нейро-коучинг: як змінити мислення та приймати ефективні рішення Катерина Мілютенко 21.02.2025 02:29
- Виклик для Європи і світу: підсумки Мюнхенської безпекової конференції Ніна Левчук 20.02.2025 17:03
- Відомчий житловий фонд: минуле чи прихована реальність Аліна Москаленко 20.02.2025 15:32
- Практика розгляду справ про хабарництво: ВАКС vs місцеві суди Іван Костюк 20.02.2025 13:30
- Про що Україні говорити з європейськими країнами в плані безпекової компоненти Олександр Калініченко 20.02.2025 11:23
- Гра на виживання України: Трамп за чи проти Путіна?! Дмитро Зенкін 20.02.2025 09:00
- "Закон і порядок" на крайньому заході України Євген Магда 19.02.2025 15:47
- Що чекає на ринок пасажирських автобусних перевезень у 2025 році Альона Векліч 19.02.2025 14:49
- Як соцмережі змінюють бізнес Ірина Кононенко 19.02.2025 14:13
- Завершення приватизації Укрспирту. ЄМК. Придбання прав вимоги до боржника 206
- "Закон і порядок" на крайньому заході України 202
- Ініціативи для підтримки дівчат та жінок в Україні 2025 року 74
- Відомчий житловий фонд: минуле чи прихована реальність 72
- Що чекає на ринок пасажирських автобусних перевезень у 2025 році 66
-
З Фонду національного добробуту РФ зникло понад 100 тонн золота
Фінанси 2446
-
Латвія закупила в Росії зброю майже на 800 000 євро. Це рекорд
Бізнес 2335
-
"Рахувати кожну копійку". Гетманцев закликав до жорсткої фінансової політики в Україні
Фінанси 1999
-
Розуміє Україну, чує Європу. Що потрібно знати про Келлога та його роль у переговорах
1862
-
22 200 гривень: актуальна ставка оренди гектара землі
Бізнес 1537