Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
І питання не в особистостях, а в наперед продуманій операції. Полягає вона в тому, що створення окремого органу для протидії корупційним проявам серед високопосадовців є нічим іншим як штучно створеною “умовою для конфлікту” між окремими правоохоронними органами.
Адже, при прийнятті КПК України в 2012 році прокуратура отримала надзвичайно широкі повноваження в кримінальному провадженні, що на даний момент використовує як монопольне право на протидію злочинності. Але показові затримання високопосадовців, а також «самостійні» рішення керівників НАБУ та САП щодо проведення процесуальних заходів відносно працівників ГПУ є нічим іншим як внутрішнім протистоянням.
Робота НАБУ безумовно свідчить про втрату ГПУ монополії на протидію корупції в державі, особливо коли це стосується високопосадовців. Крім цього, коли керівники НАБУ є незалежними в прийнятті процесуальних рішень, прокурорська система намагається все ж таки зосередити зусилля для створення умов, за яких останнє слово в цьому процесі буде за ними.
Закономірно, що між НАБУ та ГПУ неодноразово виникали «розбіжності» та взаємні звинувачення. Це стосується витребування кримінальних справ для вивчення, проведення обшуків в приміщенні НАБУ щодо факту незаконного прослуховування окремих осіб, складення протоколів про вчинення корупційних правопорушень працівниками НАБУ, взаємні звинувачення у протидії розслідуванню, занадто тривале погодження процесуальних документів ГПУ (повідомлення про підозру), що дало можливість виїхати з України окремим фігурантам корупційних злочинів тощо. Така ситуація зумовлена декількома обставинами.
По-перше, розпорошення органів досудового розслідування в різних структурах не сприяє консолідації зусиль в протидії злочинності, в тому числі й у сфері корупційних правопорушень.
По–друге, на момент створення НАБУ в законодавстві було закладено умови протистояння між різними органами досудового розслідування – це альтернативна підслідність. Зводиться вона до того, що розмежування підслідності НАБУ та інших слідчих органів здійснюється не за категорією кримінальних правопорушень, а за суб'єктом, що створює додаткові ризики для маніпуляцій.
По-третє, створення НАБУ як окремого органу досудового розслідування корупційних правопорушень не зовсім відповідає прийнятому раніше рішенню про створення Державного бюро розслідувань, яке за задумом мало стати єдиним органом досудового розслідування тяжких та особливо тяжких злочинів, в тому числі і корупційних. Натомість, ми отримали декілька слідчих органів у різних структурах, що, є свідченням взаємної недовіри інституцій влади. Адже, за таких умов, кожна з них намагається контролювати іншу та зберігати баланс сил за допомогою підконтрольного правоохоронного органу.
Чи зміниться ситуація протидії злочинності? На моє переконання, доки в державі діятиме декілька органів досудового розслідування в різних відомствах, конфлікт лише поглиблюватиметься. Протистояння негативно позначиться на системній протидії злочинності, оскільки засоби використовуватимуться для протистояння між конфліктуючими органами.
Ідея створення єдиного органу досудового розслідування в державі актуальна як ніколи. В її системі мають діяти окремі структурні підрозділи, які займатимуться розслідуванням певних категорій злочинів, наприклад, корупційних. Створення єдиного органу досудового розслідування усуне передумови протистояння між окремими правоохоронними органами, що сприятиме консолідації зусиль в протидії злочинності.
Для цього необхідна концепція реформування правоохоронних органів, яка повинна визначити чіткі кроки реформування законодавчої бази та механізму створення державних органів з протидії злочинності.
22.08.2016 09:41
Єдиний орган розслідування може припинити “розборки” правоохоронців
Виникнення протистояння між ГПУ та НАБУ було лише справою часу, адже цей конфлікт був фактично закладений законодавцем. Повірити в те, що Генеральна прокуратура зможе зміритися з втратою “останнього слова” за гучними та цікавими для неї кримінальними прова
Ми стали свідками протистояння між серйозними правохоронними органами – НАБУ та ГПУ. Взаємні звинувачення в порушенні закону та зловживанні правом на примус зумовили неоднозначні оцінки в роботі цих органів. Не дивлячись на анонсований спільний брифінг щодо пояснення відсутністі протистояння, повірити в це складно.І питання не в особистостях, а в наперед продуманій операції. Полягає вона в тому, що створення окремого органу для протидії корупційним проявам серед високопосадовців є нічим іншим як штучно створеною “умовою для конфлікту” між окремими правоохоронними органами.
Адже, при прийнятті КПК України в 2012 році прокуратура отримала надзвичайно широкі повноваження в кримінальному провадженні, що на даний момент використовує як монопольне право на протидію злочинності. Але показові затримання високопосадовців, а також «самостійні» рішення керівників НАБУ та САП щодо проведення процесуальних заходів відносно працівників ГПУ є нічим іншим як внутрішнім протистоянням.
Робота НАБУ безумовно свідчить про втрату ГПУ монополії на протидію корупції в державі, особливо коли це стосується високопосадовців. Крім цього, коли керівники НАБУ є незалежними в прийнятті процесуальних рішень, прокурорська система намагається все ж таки зосередити зусилля для створення умов, за яких останнє слово в цьому процесі буде за ними.
Закономірно, що між НАБУ та ГПУ неодноразово виникали «розбіжності» та взаємні звинувачення. Це стосується витребування кримінальних справ для вивчення, проведення обшуків в приміщенні НАБУ щодо факту незаконного прослуховування окремих осіб, складення протоколів про вчинення корупційних правопорушень працівниками НАБУ, взаємні звинувачення у протидії розслідуванню, занадто тривале погодження процесуальних документів ГПУ (повідомлення про підозру), що дало можливість виїхати з України окремим фігурантам корупційних злочинів тощо. Така ситуація зумовлена декількома обставинами.
По-перше, розпорошення органів досудового розслідування в різних структурах не сприяє консолідації зусиль в протидії злочинності, в тому числі й у сфері корупційних правопорушень.
По–друге, на момент створення НАБУ в законодавстві було закладено умови протистояння між різними органами досудового розслідування – це альтернативна підслідність. Зводиться вона до того, що розмежування підслідності НАБУ та інших слідчих органів здійснюється не за категорією кримінальних правопорушень, а за суб'єктом, що створює додаткові ризики для маніпуляцій.
По-третє, створення НАБУ як окремого органу досудового розслідування корупційних правопорушень не зовсім відповідає прийнятому раніше рішенню про створення Державного бюро розслідувань, яке за задумом мало стати єдиним органом досудового розслідування тяжких та особливо тяжких злочинів, в тому числі і корупційних. Натомість, ми отримали декілька слідчих органів у різних структурах, що, є свідченням взаємної недовіри інституцій влади. Адже, за таких умов, кожна з них намагається контролювати іншу та зберігати баланс сил за допомогою підконтрольного правоохоронного органу.
Чи зміниться ситуація протидії злочинності? На моє переконання, доки в державі діятиме декілька органів досудового розслідування в різних відомствах, конфлікт лише поглиблюватиметься. Протистояння негативно позначиться на системній протидії злочинності, оскільки засоби використовуватимуться для протистояння між конфліктуючими органами.
Ідея створення єдиного органу досудового розслідування в державі актуальна як ніколи. В її системі мають діяти окремі структурні підрозділи, які займатимуться розслідуванням певних категорій злочинів, наприклад, корупційних. Створення єдиного органу досудового розслідування усуне передумови протистояння між окремими правоохоронними органами, що сприятиме консолідації зусиль в протидії злочинності.
Для цього необхідна концепція реформування правоохоронних органів, яка повинна визначити чіткі кроки реформування законодавчої бази та механізму створення державних органів з протидії злочинності.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Новий рівень вантажоперевезень: старт контрейлерного коридору Україна – Німеччина Володимир Гузь 12:08
- Партнерство для відбудови: як бізнесу інвестувати в критичну інфраструктуру Ростислав Никітенко 12:03
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв 31.05.2025 13:54
- На росії існує лише одна церква – це терор Володимир Горковенко 30.05.2025 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов 30.05.2025 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков 30.05.2025 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак 30.05.2025 11:48
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості Дана Ярова 30.05.2025 11:46
- Чому водень потребує політики, а не лише технологічного прориву? Олексій Гнатенко 30.05.2025 11:13
- Як аграрний бізнес стає жертвою рейдерства і як цьому запобігти Сергій Пагер 30.05.2025 09:08
- Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика Арсен Маринушкін 30.05.2025 08:39
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі 29.05.2025 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін 29.05.2025 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський 29.05.2025 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко 29.05.2025 14:12
Топ за тиждень
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1216
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 336
- Оцінка доказів в аудиті та кримінальному процесі: точки дотику з точки зору ШІ 153
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 143
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного 111
Популярне
-
Малюк плете "Павутину". Як СБУ атакувала дронами аеродроми РФ і які наслідки це матиме
18099
-
Ядерна тріада Росії під ударом – прямі та непрямі наслідки
Думка 12138
-
Польща обирає президента. Хто з кандидатів кращий для України – Тшасковський чи Навроцький
11845
-
Навроцький – наступний президент Польщі: що це означає для України
Думка 9557
-
Начальник КМВА Ткаченко звільнився з наглядової ради Укрпошти
Бізнес 6891
Контакти
E-mail: [email protected]