Які ризики подання "не правильної" декларації при банкрутстві?
Для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи подається заява із переліком документів та відомостей.
Одним із таких документів є декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства. Декларація подається боржником за 3 роки (за кожен рік окремо), що передували поданню до суду заяви. Декларація повинна містити інформацію щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім`ї, що перевищують 30 розмірів мінімальної заробітної плати.
Інститут надання фізичною особою декларації разом із заявою про визнання її неплатоспроможною обумовлений необхідністю визначення обсягів майнових активів боржника з метою ефективного здійснення процедури погашення боргів такої особи, зокрема шляхом їх реструктуризації та подальшого задоволення грошових вимог кредиторів.
Саме тому реалізація обов’язку фізичної особи, яка звернулася до компетентного суду за визнанням факту її неплатоспроможності, у тому числі, надавати достовірну інформацію про все наявне майно, зумовлена не тільки формальними вимогами законодавця, а й сутнісним змістом процедур у справах про неплатоспроможність фізичної особи.
Таким чином, надання декларації про майновий стан є процесуальним обов`язком боржника у провадженнях про неплатоспроможність фізичної особи.
Декларацію про майновий стан боржника та відомості в такій декларації перевіряє керуючий реструктуризацією. За результатом перевірки декларацій боржника, керуючий реструктуризацією може виявити розбіжності, неточності, а також факти подання у них неповної та недостовірної інформації, які відображаються у відповідному Звіті такого керуючого.
В свою чергу, суд може прийняти рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, якщо встановить зокрема, що боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім`ї, якщо боржник впродовж 7 днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім’ї.
Щодо таких дій, то законодавством визначено певну послідовність дій учасників у справі про неплатоспроможність фізичної особи, а саме:
1. Боржник подає суду декларації.
2. Керуючий реструктуризацією перевіряє декларації та виявляє наявність у них неповної та/або недостовірної інформації, а у випадку підтвердження такого факту за результатом перевірки повідомляє боржника у формі відповідного звіту.
3. Отримавши звіт керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларацій, боржник упродовж 7 днів (з дати отримання звіту) має право подати суду виправлену декларацію з урахуванням наданих та зауважень керуючого реструктуризацією.
Якщо боржник впродовж 7 днів (з дати отримання звіту) не подає до господарського суду виправлена декларація – суд може прийняти рішення про закриття провадження у справі.
При цьому, варто зазначити, що законодавство не передбачає повторну перевірку виправлених декларацій, а зазначена в них інформація підлягає оцінці судом та використанню при подальшому розгляді справи.
- Як організувати аналітику для бізнесу, коли продажі йдуть з кількох каналів Ерік Клюєв вчора о 17:00
- Україна має шанс інтегруватися у водневу економіку ЄС Олексій Гнатенко вчора о 16:21
- Залученість чи саботаж Олександр Висоцький вчора о 11:14
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? Інна Бєлянська вчора о 11:11
- Сірий інтернет-бізнес під час війни: виклик для держави та суспільства Андрій Лотиш вчора о 11:01
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? Олеся Романенко вчора о 10:46
- Gen Z і освіта: як запалити інтерес до знань у покоління швидких змін Олександра Нікітіна вчора о 08:19
- Якості українських підприємців, що допомагають масштабуватися за кордон Віктор Андрухів вчора о 07:48
- Новий рівень вантажоперевезень: старт контрейлерного коридору Україна – Німеччина Володимир Гузь 02.06.2025 12:08
- Партнерство для відбудови: як бізнесу інвестувати в критичну інфраструктуру Ростислав Никітенко 02.06.2025 12:03
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв 31.05.2025 13:54
- На росії існує лише одна церква – це терор Володимир Горковенко 30.05.2025 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов 30.05.2025 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков 30.05.2025 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак 30.05.2025 11:48
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 353
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? 322
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? 217
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра 184
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 147
-
Над прірвою з "Орєшником". Як Росія виплутуватиметься з української "Павутини"
Думка 64107
-
"99% – це не водолази". Як і чим Україна змогла знову вдарити по Керченському мосту
41445
-
Уроки румунського Клужа: як українські міста можуть перетворити виклик на розвиток
Думка 21749
-
Російська авіабомба зруйнувала елеватор одного з найбільших агрохолдингів України
Бізнес 10777
-
"Удар у найвразливіше місце" – до чого призводить недооцінка ворога
Думка 10495