Розумні строки розгляду справи: чому порушується баланс правосуддя
Головний біль адвокатів та клієнтів
Напевно, кожен практикуючий адвокат зіштовхувався із ситуацією, коли судовий розгляд затягувався з тих чи інших причин. Своєю чергою, це змушує клієнта нервувати, витрачати свій час на безрезультатні поїздки до суду, і, звісно, розгляд це жодним чином не прискорює.
У цій статті я розібрався, які є критерії розумності строків та які основні причини затримання розгляду справи в суді.
Відповідно до положень статті 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод кожній фізичній та юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Для встановлення розумності строку розгляду конкретної справи в національних судових органах Європейський Суд виробив у своїй практиці кілька взаємопов’язаних критеріїв:
• складність справи;
• поведінка заявника (тобто особи, яка звернулася до Європейського Суду);
• поведінка судових та інших державних органів;
• важливість предмету розгляду для заявника.
Довготривалість розгляду справи може бути визнана розумною, якщо сама справа є складною як фактично, так і з правового боку.
Opendatabot проаналізував найпоширеніші види судових спорів в Україні та з’ясував, що від подачі позову до першого судового засідання українець чекає близько двох місяців!
І це строк очікування першого засідання. Яке з різних причин не проводиться і громадянин змушений поринати в очікування на 2 і більше місяців.
Нерідка практика, коли “затягування” розгляду спору вигідно одній зі сторін. І знову: страждає інша сторона, не маючи можливості відновити своє порушене право. І, зазвичай, такі очікування тривають до року в простих справах, та рік і більше в складних справах в очікуванні кінцевого результату – рішення суду.
Тож досить часто сторони відмовляються від судового захисту, домовившись мирно врегулювати спір, або він просто стає неактуальним.
У жодному разі не хочеться звинувачувати суддівський корпус у затягуванні розгляду справ, адже зрозуміло, що на це впливає безліч факторів: чисельність суддів у певному районі, кількість справ, що надходять на розгляд, своєчасне фінансування, якість документації, що подається до суду представниками сторін або державними органами та інші фактори.
На мою думку, головний чинник, що блокує реалізацію право розгляду в розумні строки за останні 6-8 років — це відсутність безперервного та своєчасного проведення конкурсів для призначення суддів на посаду. Нонсенс коли певні райони чи міста на роки залишаються без суддів чи ситуації, коли правосуддя здійснюється одним-двома суддями, при наявних десяти вакансіях.
До речі, в одному із досліджень рівня щастя в Україні. критерієм, що безпосередньо на нього впливає, було визначено “доступ до правосуддя та розгляд справи в розумні строки”.
Хотілося б вірити, що держава зверне на це особливу увагу та найшвидше вживатиме заходів, аби розв'язати зазначену проблему, яка бентежить як громадян, так і бізнес. Так хочеться бачити щасливих та усміхнених громадян!
- Новий рівень вантажоперевезень: старт контрейлерного коридору Україна – Німеччина Володимир Гузь 12:08
- Партнерство для відбудови: як бізнесу інвестувати в критичну інфраструктуру Ростислав Никітенко 12:03
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв 31.05.2025 13:54
- На росії існує лише одна церква – це терор Володимир Горковенко 30.05.2025 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов 30.05.2025 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков 30.05.2025 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак 30.05.2025 11:48
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості Дана Ярова 30.05.2025 11:46
- Чому водень потребує політики, а не лише технологічного прориву? Олексій Гнатенко 30.05.2025 11:13
- Як аграрний бізнес стає жертвою рейдерства і як цьому запобігти Сергій Пагер 30.05.2025 09:08
- Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика Арсен Маринушкін 30.05.2025 08:39
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі 29.05.2025 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін 29.05.2025 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський 29.05.2025 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко 29.05.2025 14:12
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1217
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 337
- Оцінка доказів в аудиті та кримінальному процесі: точки дотику з точки зору ШІ 153
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 143
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного 111
-
Малюк плете "Павутину". Як СБУ атакувала дронами аеродроми РФ і які наслідки це матиме
18154
-
Ядерна тріада Росії під ударом – прямі та непрямі наслідки
Думка 12168
-
Польща обирає президента. Хто з кандидатів кращий для України – Тшасковський чи Навроцький
11858
-
Навроцький – наступний президент Польщі: що це означає для України
Думка 9821
-
Начальник КМВА Ткаченко звільнився з наглядової ради Укрпошти
Бізнес 6891