ЖКХ: социально зависимая реформа
Назревшую жилищно-коммунальную реформу ни в коем случае нельзя рассматривать как экономически абстрактный, институциональный проект, поскольку, в первую очередь, это социально зависимая реформа.
Назревшую жилищно-коммунальную реформу ни в коем случае нельзя рассматривать как экономически абстрактный, институциональный проект, поскольку, в первую очередь, это социально зависимая реформа.
Безусловно, сама модель управления жильем через коммунальные ЖЭКи тупиковая. Поэтому она все же будет модернизироваться параллельно с усовершенствованием управления жилым фондом и приходом нами, как собственников, к управлению этим фондом.
Хочу в очередной раз обратить внимание на то, как в процессе модернизации всей отрасли должна, на мой взгляд, трансформироваться и сама философия формирования тарифов.
Коль скоро в тарифе на тепло две трети занимает газ, а Украина может обеспечить свои предприятия теплокоммунэнерго (а значит, и нас с Вами) прогнозируемой политикой на украинский газ, то и цена на этот газ должна коррелироваться. И траектория цены на газ от себестоимости до мировой цены должна совпадать с траекторией наших доходов и наших зарплат от сегодняшних реалий к каким-то, условно говоря, средне-европейским показателям. Сколько времени на это понадобится – пять или десять лет – зависит от успешности курса реформ, проводимого очередной властью, очередным правительством. Но параллельно тепловики, зная, что цена на газ неминуемо будет повышаться по плавной траектории, должны заниматься модернизацией и сокращением потребления газа за счет внедрения систем учета, за счет сокращения потерь в сетях, за счет перехода на альтернативу.
Приблизительно такая же задача должна стоять и перед предприятиями водообеспечения, где процентов 50% себестоимости составляют расходы на электроэнергию для энергонасосов, которые подают воду и где, к сожалению, мы имеем колоссальные потери. В мире, как правило, этот «электрический» процент составляет всего около 15%. Относительно низкая цена на электроэнергию для водообеспечивающих предприятий тоже должна по плану траектории выходить и сравниваться с ценой для промышленных предприятий. Но параллельно эта кривая должна совпадать и с ростом доходов населения, и с модернизацией, и сокращением в потерях воды, проч. Что касается сектора водоснабжения, то с учетом дефицита питьевой воды как в Украине, так и в мире, нужно понимать и то, что цена на исходный продукт (воду) как артезианскую, так из водных источников, будет неминуемо возрастать. Иначе это будет не вода, а суррогат.
Третья группа тарифов – те, которые касаются содержания и обслуживания жилья. В них пока процентов 60-70 занимает заработная плата управленческого персонала. С одной стороны, зарплата дворников и сантехников также должна расти, как и зарплата наша с вами. Но, с другой стороны, необходимо оптимизировать структуру управления и более эффективно использовать труд этих работников, Кроме того, необходимо создавать условия, при которых они все-таки будут качественно работать за наши деньги: будут нас обслуживать, а не диктовать свои условия.
Вернусь к тому, с чего начал: именно тот факт, что реформа ЖКХ – социально зависимая реформа, сделал ее весьма уязвимой. Поэтому она до сих пор по большому счету остается заложницей политиков-популистов, именно в этом причина того, что отрасль ЖКХ в Украине – одна из самых отстающих и практически самая «нетронутая» с момента развала Советского Союза. Но дальше оттягивать время некуда. Мы стоим на краю пропасти.
- Як орендувати землю без ризику: юридичні поради для фермерів і аграріїв Сергій Пагер 07:46
- Участь батьків у вихованні дитини після розлучення: правові механізми та обов’язки Арсен Маринушкін вчора о 20:46
- Електронний документообіг: інструкція до впровадження з юридичної та бізнес-позиції Олександр Вернигора вчора о 17:51
- Особисті заощадження під час війни: чому важливо продовжувати інвестувати Антон Новохатній вчора о 15:48
- Реформа лісової галузі: коли чесні правила не для всіх Олександр Місюра вчора о 12:26
- Як організувати аналітику для бізнесу, коли продажі йдуть з кількох каналів Ерік Клюєв 03.06.2025 17:00
- Україна має шанс інтегруватися у водневу економіку ЄС Олексій Гнатенко 03.06.2025 16:21
- Залученість чи саботаж Олександр Висоцький 03.06.2025 11:14
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? Інна Бєлянська 03.06.2025 11:11
- Сірий інтернет-бізнес під час війни: виклик для держави та суспільства Андрій Лотиш 03.06.2025 11:01
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? Олеся Романенко 03.06.2025 10:46
- Gen Z і освіта: як запалити інтерес до знань у покоління швидких змін Олександра Нікітіна 03.06.2025 08:19
- Якості українських підприємців, що допомагають масштабуватися за кордон Віктор Андрухів 03.06.2025 07:48
- Новий рівень вантажоперевезень: старт контрейлерного коридору Україна – Німеччина Володимир Гузь 02.06.2025 12:08
- Партнерство для відбудови: як бізнесу інвестувати в критичну інфраструктуру Ростислав Никітенко 02.06.2025 12:03
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? 376
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 368
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? 250
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра 205
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості 86
-
"99% – це не водолази". Як і чим Україна змогла знову вдарити по Керченському мосту
76695
-
Російська авіабомба зруйнувала елеватор одного з найбільших агрохолдингів України
Бізнес 33972
-
Якщо РФ вважає Україну загрозою, то навіщо світу, заснованому на правилах, така Росія
Думка 26791
-
Уроки румунського Клужа: як українські міста можуть перетворити виклик на розвиток
Думка 22685
-
Ім'я на обкладинці: чому успішні книжки починаються не з тексту, а з автора
Думка 15045