Про мову
Яке має бути відношення українців до своєї мови та інших мов.
Мене дивує відношення деяких українців до української мови. Деякі громадяни нашої держави принципово розмовляють російською мовою навіть тоді, коли з ними розмовляють українською; відстоюють ідею російськомовних шкіл; закликають щодо можливості не використовувати українську мову у публічних сферах суспільного життя; а дехто з громадян відверто висловлює нелюбов і презирство до своєї мови.
У мене виникає питання: чому? Адже це мова не чиясь чужа, а своя!
Доречі, я не розумію, як можна відчувати презирство до мови взагалі? Адже мова – це засіб спілкування. Я, наприклад, нічого не маю проти будь якої з існуючих мов і поважаю людей, які знають їх багато. Сам, окрім української, досконально знаю російську і досить часто нею спілкуюсь, а також трохи знаю англійську, якою також спілкуюсь, коли у тому виникає потреба.
Але ж у нас є своя держава – Україна і нашою державною мовою є українська. І мені здається правильним та й більш логічним розвивати саме свою мову. А мова більше всього розвивається та поширюється тоді, коли нею користуються.
Я вважаю, що для того щоб зрозуміти природу тих чи інших речей, необхідно дивитись в корінь. Держава – це складна організація суспільства. Однак, згідно однієї з теорій походження держави – патріархальної, до якої я схиляюся, держава виникла в процесі поступового об’єднання нескладних організацій – сімей (родів) у більш складні – селища (племена), а далі – у ще більш великі та складні організації. Навіть чинне на сьогодні законодавство України, зокрема ст. 3 Сімейного кодексу України визначає сім’ю первинним та основним осередком суспільства.
Тому на прикладі сім’ї легше зрозуміти деякі речі, які складніше розуміються стосовно держави. У кожної сім’ї є свої звичаї, свій лад, свої цінності, які склалися у процесі існування сім’ї (роду) і було б дивно, у такому разі, підглядати до сім’ї сусіда та користуватись його сімейними звичками та цінностями, відмінними від своїх, а тим паче, при цьому, ще й зневажати свої, чи не так?
Українська мова є частиною того суспільного ладу, який виник в результаті об’єднання спільних звичаїв, цінностей, традицій тих сімей, результатом організації яких є сьогоднішня Україна. Наші пращури обрали засобом спілкування – Українську мову. Тож давайте поважати їх вибір.
Однак, вважаю, що питання мови не має викликати конфліктів. Якщо громадянину більш зручно розмовляти російською – це нормально, це його право. І жодних нарікань з цього приводу бути не може.
При цьому, як встановлено в ст. 10 Конституції України органи державної влади зобов’язані забезпечувати всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України.
А в деяких сферах життя, зокрема в публічних, використання української мови має бути обов’язковим, як-то: при здійсненні повноважень органами законодавчої, виконавчої та судової влади, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування; у навчальному процесі; на загальнонаціональних телеканалах тощо.
Разом з цим, з огляду на все більшу глобалізацію світу, держава повинна також підтримувати та допомагати громадянам України у вивченні інших мов, зокрема мов міжнародного спілкування.
- Новий рівень вантажоперевезень: старт контрейлерного коридору Україна – Німеччина Володимир Гузь вчора о 12:08
- Партнерство для відбудови: як бізнесу інвестувати в критичну інфраструктуру Ростислав Никітенко вчора о 12:03
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв 31.05.2025 13:54
- На росії існує лише одна церква – це терор Володимир Горковенко 30.05.2025 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов 30.05.2025 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков 30.05.2025 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак 30.05.2025 11:48
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості Дана Ярова 30.05.2025 11:46
- Чому водень потребує політики, а не лише технологічного прориву? Олексій Гнатенко 30.05.2025 11:13
- Як аграрний бізнес стає жертвою рейдерства і як цьому запобігти Сергій Пагер 30.05.2025 09:08
- Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика Арсен Маринушкін 30.05.2025 08:39
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі 29.05.2025 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін 29.05.2025 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський 29.05.2025 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко 29.05.2025 14:12
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1238
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 344
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 144
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного 114
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра 91
-
Навроцький – наступний президент Польщі: що це означає для України
Думка 23834
-
Малюк плете "Павутину". Як СБУ атакувала дронами аеродроми РФ і які наслідки це матиме
18753
-
Ядерна тріада Росії під ударом – прямі та непрямі наслідки
Думка 12660
-
Над прірвою з "Орєшником". Як Росія виплутуватиметься з української "Павутини"
Думка 12386
-
Польща обирає президента. Хто з кандидатів кращий для України – Тшасковський чи Навроцький
12148