Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
08.09.2021 15:19
Не кійком, то дрючком. Як НАЗК перевіряє криптовалюту у деклараціях
Ігор СтепановАдвокат. Директор ГО "Центр правового захисту та правової освіти"
За позицією головного антикорупційного органу декларанти мають підтверджувати наявність в них біткоїнів
Вперше біткоїн зявився у провадженні НАЗК у 2018 році, коли за результатами перевірки декларації народного депутата України були встановлені ознаки незаконного збагачення.
Тоді суб’єкт декларування вказав у декларації грошових коштів на суму понад 14 млн грн, походження яких пояснив операціями з біткоїном. Колегіальне НАЗК дійшло висновку про наявність ознак незаконного збагачення, адже не було підтверджено законність підстав набуття грошових активів у значному розмірі.
Після чергових парламентських виборів і формування монобільшості суб’єктів декларування зобов’язали вказувати у декларації за 2020 рік криптовалюту як нематеріальний актив. Хвиля щорічного декларування наповнила Реєстр декларацій віртуальною валютою на понад 2,7 мільярда доларів.
Очільник НАЗК обіцяв прискіпливо перевіряти всі «ноу-хау» і вже висунув звинувачення у вчиненні злочину голові Державної регуляторної служби України, який не зміг підтвердити належними доказами набуття у власність 77 біткоїнів.
На підставі інформації з реєстрів за період з 2001 по 2018 рік НАЗК зробило висновок, що декларант та член його сім’ї не мали законних доходів для придбання криптовалюти у розмірі 77 біткоїнів.
НАЗК не взяло до уваги пояснень декларанта про те, що криптовалюту він придбав ще до набуття повноважень суб’єкта декларування за готівкові кошти і дійшло висновку, що в декларації містяться недостовірні відомості на понад 13 млн гривень, ознак незаконного збагачення не встановлено.
Про направлення матеріалів до правоохоронних органів широко не повідомляється, натомість поширено припис Уряду України з вимогою провести службове розслідування.
Доречно згадати, що однією з підстав визнання попередньої редакції статті Кримінального кодексу України про незаконне збагачення було покладення тягаря доказування на підозрюваного, обвинуваченого.
