Реформа та підсумки приватизації
Найбільшим здобутком реформи є те, що об’єкти малої приватизації, які роками не продавалися, зараз реалізуються з підвищенням стартової ціни у десятки разів
Реформа приватизації фактично розпочалася у січні 2018 року з прийняттям Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна». Метою реформи є підвищення ефективності та прозорості приватизаційних процесів. Було спрощено і суттєво скорочено процедуру приватизації, посилено захист інвесторів – покупців об’єктів української держвласності, створено умови для швидкого скорочення розмірів неефективного державного сектора економіки.
Цим Законом також проведено уніфікацію законодавства про приватизацію, зокрема визнано такими, що втратили чинність низку загальних та спеціальних приватизаційних законів: про приватизацію державного майна, про Державну програму приватизації, про малу приватизацію, про приватизацію об’єктів незавершеного будівництва, а також про особливості приватизації підприємств Міноборони та АПК. Крім цього, внесені зміни до Цивільного, Господарського, Земельного кодексів та до 13 законів, що регулюють окремі питання економічної діяльності.
Серед найважливіших новацій реформованого законодавства є:
- скорочення груп об'єктів приватизації з шести до двох: велику (балансова вартість активів за останній звітний фінансовий рік перевищує 250 млн грн.) і малу приватизацію (все інше);
- замість п'яти способів приватизації залишилося два – аукціон і викуп;
- передбачено для покупців можливість вирішення спорів в міжнародному комерційному арбітражному суді;
- значне скорочення термінів проведення приватизації, відміна передприватизаційної підготовки, яка тривала 6-12 місяців;
- справи про банкрутство підприємств-боржників державного сектору економіки, щодо яких прийнято рішення про приватизацію не порушуються до її завершення.
Об’єкти великої приватизації підлягають продажу на аукціоні з умовами. Для підготовки об'єктів великої приватизації залучаються інвестиційні радники, які обираються на конкурсі. Основними завданнями радника є, зокрема, пошук потенційних покупців об’єктів приватизації та визначення стартової ціни об’єктів великої приватизації.
Об'єкти малої приватизації продаються виключно на електронних аукціонах. Стартова ціна визначається на рівні балансової вартості об’єкта малої приватизації. Якщо об’єктом малої приватизації є акції, частки - стартова ціна встановлюється на рівні номінальної вартості пакета акцій (часток). У разі відсутності балансової вартості об’єкта малої приватизації така вартість визначається відповідно до Методики оцінки.
Для продажу орендованого майна (будівлі, споруди, нежитлового приміщення) може бути застосовано такий спосіб приватизації як викуп, за умови здійснення орендарем поліпшення орендованого майна в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна.
Процес приватизації починається із затвердження переліків.
Перелік підприємств "великої" приватизації затверджується Урядом, що і було зроблено у травні 2018 року. До переліку увійшло 23 підприємства. Фондом проведено відбір інвестиційних радників для 10 об’єктів та укладено договори про надання послуг. Ці договори має затвердити Кабінет Міністрів України, після чого радник розпочне підготовку активів до приватизації. На сьогодні рішенням суду заблоковано затвердження результатів конкурсу радників п'яти великих підприємств: ПАТ «Одеський припортовий завод», ПрАТ «Індар», ПАТ «Об’єднана гірничо-хімічна компанія», ДП «Завод Електроважмаш» і ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська».
Старт малої приватизації фактично розпочався у серпні 2018 року після відбору операторів електронних майданчиків для організації проведення електронних аукціонів з продажу об'єктів малої приватизації. Відповідальним за забезпечення консультаційної та підприємницької діяльності, спрямованої на обслуговування цієї системи, визначено державне підприємство «ProZorro.Продажі», яке належить до сфери управління МЕРТ.
За інформацією МЕРТ станом на 20.11.2018 у системі ProZorro.Продажі зареєстровано 1290 об’єктів малої приватизації державної і комунальної власності з початковою ціною 1,3 млрд грн.
Уже проведено більше 316 успішних аукціонів, які принесли до державного бюджету понад 435 млн грн. Надходження до державного бюджету за реалізовані об’єкти очікуються до кінця 2018 року за умови підписання договорів купівлі-продажу переможцями аукціонів.
Найвиразніший приклад продажу зростання ціни продажу є об’єкт (кафе) у місті Добротвір Львівської області. Ціна зросла в 435 разів з стартової ціни 2,3 тис. грн. до ціни продажу -1 мільйон гривень. Також успішними прикладами є:
- Львівський дослідний завод "Хвиля" продано за 60 млн гривень, а це на 47 млн. грн. більше від початкової вартості (стартова ціна - 12 622 100 грн.).
- Лиманське державне виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство продано за 8 млн грн. Конкуренція серед 4 учасників збільшила стартову ціну на 270%, з 2,9 мільйонів до 8 мільйонів гривень.
Найбільшим здобутком реформи є те, що об’єкти малої приватизації, які роками не продавалися, зараз реалізуються з підвищенням стартової ціни у десятки разів.
Проблемні питання Закону:
1. При віднесені об'єктів до малої приватизації можуть потрапити до переліку деякі стратегічні та містоутворюючі підприємства.
2. Приватизація об’єктів без землі закладає потенційний конфлікт між власником приватизованого об’єкту і власником земельної ділянки, яка раніше входила до складу підприємства.
Єдиним цінним активом багатьох занедбаних підприємств є земельна ділянка. Оформлення на неї правовстановлюючих документів та включення до статутного капіталу значно підвищило б інвестиційну привабливість і вартість таких підприємств при їх продажі.
- Новий рівень вантажоперевезень: старт контрейлерного коридору Україна – Німеччина Володимир Гузь 12:08
- Партнерство для відбудови: як бізнесу інвестувати в критичну інфраструктуру Ростислав Никітенко 12:03
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв 31.05.2025 13:54
- На росії існує лише одна церква – це терор Володимир Горковенко 30.05.2025 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов 30.05.2025 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков 30.05.2025 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак 30.05.2025 11:48
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості Дана Ярова 30.05.2025 11:46
- Чому водень потребує політики, а не лише технологічного прориву? Олексій Гнатенко 30.05.2025 11:13
- Як аграрний бізнес стає жертвою рейдерства і як цьому запобігти Сергій Пагер 30.05.2025 09:08
- Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика Арсен Маринушкін 30.05.2025 08:39
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі 29.05.2025 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін 29.05.2025 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський 29.05.2025 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко 29.05.2025 14:12
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1217
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 337
- Оцінка доказів в аудиті та кримінальному процесі: точки дотику з точки зору ШІ 153
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 143
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного 111
-
Малюк плете "Павутину". Як СБУ атакувала дронами аеродроми РФ і які наслідки це матиме
18358
-
Ядерна тріада Росії під ударом – прямі та непрямі наслідки
Думка 12275
-
Польща обирає президента. Хто з кандидатів кращий для України – Тшасковський чи Навроцький
11907
-
Навроцький – наступний президент Польщі: що це означає для України
Думка 11518
-
Саус-Падре-Айленд: тропічний острів, де рятують черепах, запускають ракети й плавають дельфіни
Життя 6745