Україна до, і після "Майдану"
Майдан увійде в історію, але його уроки повинні наблизити владу до людей і зробити її відповідальною
30 листопада бійці спецпідрозділу "Беркут" оточили кількасотень молодих людей, які мирно протестували проти зриву владоюєвроінтеграційного курсу України, і брутально побили їх. Після цихподій, кількість людей на Майданізростала щохвилини. І тепер, нас вже не сотні і навіть не тисячі, нас - мільйон. І незважаючи на те, щопровокатори придумують різні способи дискредитації Майдану, народ продовжуєбрати участь у мирних акціях протесту. Це свідомі, організовані, небайдужі до майбутнього своєї країни громадяни,які зуміли піднятися над безпросвітною буденністю. Це виявилося чи не єдиноюможливістю щось змінити в країні, можливістю бути почутими.
Чому українці вийшли на Майдан?
Початок Євромайдану був досить спонтанним. Ми прийшли туди першийраз для того, щоб наша влада підписала Угоду про асоціацію з ЄС. І це була нашаосновна мета. Без жодних політичних гасел, без партійних прапорів, без політиків, а за ідею. Жоден мітингувальник не закликав до поваленняіснуючого режиму, до зміни влади і проведення виборів, люди просто хотіливисловити свій вибір, щоб їх почули і прислухалися до їхньої думки. Але несталося…
До 29 листопада в Україні було достатньодій влади і опозиції, які не задовольняли суспільство. З боку влади – цинічне ізухвале заробляння на бюджетних коштах, знищення середнього і малого бізнесу,падіння економічних показників. З бокуопозиції - порожні заяви, які демонстрували її слабкість і примарність.
З одного боку, влада не звертала увагина думку людей та їхні потреби, а з другого боку - опозиція, яка декларувалаборотьбу та імітувала свою активнудіяльність, давала представникам влади реалізувати свої плани.
Питання мови, освіти, культурної спадщини, податкового і соціального забезпечення, пенсійної реформи, – були реалізовані владою на власний розсуд. Невдалідві спроби відставки уряду Азарова блокуванняроботи Київської міської ради, запровадження персонального голосування упарламенті і врешті – несвоєчасна постановка питання про звільнення Тимошенко, призвелидо розчарування у партійних лідерах. Українці тихо протестувати.
Події, які сталися в ніч на 30 листопада,стали тою іскрою, яка об’єднала українців в бажанні щосьзмінити. Без політиків і брехні. Громадянське суспільство, яке знищувалося вУкраїні протягом останні десятиліття Майдан відродив.
Проте, настане момент, коли Майдан розійдеться. Віриться,що переможе здоровий глузд. І тут важливо, щоб громадяни і політикипроаналізували все що відбулося і зробили правильні висновки. Зокрема:
1. Особи, які дали команду застосувати силуі застосували її проти мирних громадян,мають понести відповідальність.
2. Політики мають припинити свої внутрішньопартійні ігриі почати виконувати обіцянки дані народуУкраїни.
3. Політики нарешті мають усвідомити, щовлада дається не на все життя, вона може перейти до опонентів. Як каже народна мудрість: « Не вчиняй з іншим так, як не хочеш, щоб чинили з тобою ».
4. Ми повинні виробити такий принципспівіснування, коли люди, які приходять до влади, виконуватимуть присягу, яку вони дають народуУкраїни, а не вислуговуватимуться перед своїм керівником.
5. Ми повинні прийняти законодавчі акти,які б дозволили громадам впливати на владу, не лише під час виборів, але йтоді, коли громада бачить неадекватність дій представників влади.
Майдан увійде в історію, але його уроки повиннінаблизити владу до людей і зробити її відповідальною.
«Ми повинні стати рабами законів, щоб стати вільними»,- казав Цицерон. Але закони ці мають бути спрямовані на розвиток суспільства, ане збагачення окремих персоналій. Бо знову буде Майдан. Але це буде завтра…
- На росії існує лише одна церква - це терор Володимир Горковенко вчора о 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов вчора о 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков вчора о 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак вчора о 11:48
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості Дана Ярова вчора о 11:46
- Чому водень потребує політики, а не лише технологічного прориву? Олексій Гнатенко вчора о 11:13
- Як аграрний бізнес стає жертвою рейдерства і як цьому запобігти Сергій Пагер вчора о 09:08
- Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика Арсен Маринушкін вчора о 08:39
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі 29.05.2025 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін 29.05.2025 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський 29.05.2025 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко 29.05.2025 14:12
- Як реалізувати переважне право купівлі частки ТОВ? Альона Пагер 29.05.2025 11:36
- Кенселінг як штучний контроль Михайло Зборовський 28.05.2025 13:21
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного Станіслав Нянько 28.05.2025 13:13
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1142
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 169
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) 144
- Оцінка доказів в аудиті та кримінальному процесі: точки дотику з точки зору ШІ 138
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 136
-
Нове житло на межі зникнення. Що говорить статистика про кризу на ринку нерухомості
Бізнес 8724
-
Рейтинг країн за тривалістю життя у 2025 році: лідери, аутсайдери та розрив у десятки років
Інфографіка 7519
-
Український банкір будує село в Карпатах: що він думає про економіку, ризики й інвестиції
Бізнес 7002
-
Менше скролити — більше жити: чому мінімальний скролінг став новим трендом серед блогерів
Життя 3762
-
Вибори у Польщі – аборти, повії та наркотики. Чи збереже новий президент підтримку України
3520