Що пожвавить ринок нерухомості в Україні та коли повернеться попит на новобудови?
Кожен забудовник зараз у міру своєї відвертості визнає, ситуація на ринку нерухомості не підлягає порівнянню. Аналогічних випадків в історії українського бізнесу не було.
Найоптимістичніші підприємці, які стверджували, що гірше за коронавірусний 2020 рік поки що нічого не відбулося, вже визнають, що нинішнє розбалансування попиту та пропозиції тягне за собою купу наслідків. Це невиплати боргових зобов'язань, якщо бралися кредити на початок будівництва, вимушені ризики перекредитувань, необхідність сплачувати податки та зберігати робочі колективі в умовах, коли будівництво проектів заморожене, та багато іншого. Наразі всі бачать, як триває повне переформатування українського ринку нерухомості, на якому постає основне питання – хто покупець? А головне – чи буде цей покупець платоспроможним?
На початку серпня Кабмін вже затвердив нові умови для забезпечення доступного іпотечного кредитування. Так звана пільгова іпотека. З очевидного, такі дії Уряду покликані стимулювати тих покупців, які мають скромні можливості вкластися в житло, що будується, але потребують його саме зараз (у пільгових категоріях включені вимушені переселенці та сім'ї військових). Оскільки більшість українців реалістично дивиться на отримання безкоштовного житла від держави найближчим часом, багато хто дійсно обмірковує можливість придбання власного житла на умовах багаторічного кредиту на вигідних умовах. Тому така можливість, як пільгова іпотека – це реальний шанс для багатьох.
У зв'язку з цим постає питання – що це означає для забудовників. Причини для оптимізму після відкриття пільгової іпотеки можна знайти щонайменше у декількох напрямках. Пожвавлення попиту на ринку нерухомості відбудеться неминуче та розморозить проекти, які були побудовані на 50% або знаходяться на фінальній стадії. Потенційні покупці, які готові скористатися пільговою іпотекою, найменш зацікавлені у ризику вкладень на початковому етапі будівництва, тому треба готуватися до пожвавлення купівельного інтересу саме на ринку житла, яке буде готове до заселення у найближчий рік.
При цьому важливо розуміти, що опитування профільних видань та ресурсів надають цікаву соціологію - вже 14% потенційних клієнтів розглядають житло як капіталовкладення. Що цікаво, майже стільки ж клієнтів бачать інвестиції в нерухомість як довгостроковий спосіб пасивного доходу. Тобто – вклавшись на початку будівництва, ця група клієнтів планує заробити на продажі цього житла, коли будівництво буде закінчено. Це перший подібний замір після початку військових дій на території України та ця цифра набагато оптимістичніша, ніж прогнозували багато українських забудовників.
Наступний акцент, який треба враховувати, – пільгова іпотека пожвавить насамперед ситуацію на західній Україні, де зараз відносно безпечно. Крім того, вартість житла на порядок нижча, ніж у столиці. Опосередковано, це підтверджує Нацбанк, який оприлюднив результати опитування українських банкірів щодо іпотечного кредитування на нерухомість. Так, у червні 2022 року в країні було видано лише два іпотечні кредити та обидва не в Києві. Перша іпотека була у Львівській області, друга – у Полтавській.
Що стосується забудовників, то найближчий рік може показати злиття компаній та об'єднання в холдинги, що можна буде вважати спробою, грубо кажучи, розділити витрати та спільними зусиллями добудувати проекти, які мають перспективи успішно реалізуватися на ринку та потрапити у хвилю купівельного попиту.
Представники великого бізнесу чудово розуміють, що пільгова іпотека – це відмінний імпульс для ринку, але для органічного повернення купівельної спроможності, по-перше, необхідна перемога та перехід до мирної відбудови життя у всій Україні. Уся інша група факторів, які впливають на купівельну спроможність, очевидна — це стабілізація умов на ринку праці, стримування інфляції, вирівнювання курсу національної валюти та ціла низка макроекономічних показників, без яких усі прогнози на ринку нерухомості стають дуже ситуативними.
- Новий рівень вантажоперевезень: старт контрейлерного коридору Україна – Німеччина Володимир Гузь 12:08
- Партнерство для відбудови: як бізнесу інвестувати в критичну інфраструктуру Ростислав Никітенко 12:03
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв 31.05.2025 13:54
- На росії існує лише одна церква – це терор Володимир Горковенко 30.05.2025 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов 30.05.2025 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков 30.05.2025 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак 30.05.2025 11:48
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості Дана Ярова 30.05.2025 11:46
- Чому водень потребує політики, а не лише технологічного прориву? Олексій Гнатенко 30.05.2025 11:13
- Як аграрний бізнес стає жертвою рейдерства і як цьому запобігти Сергій Пагер 30.05.2025 09:08
- Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика Арсен Маринушкін 30.05.2025 08:39
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі 29.05.2025 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін 29.05.2025 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський 29.05.2025 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко 29.05.2025 14:12
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1216
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 336
- Оцінка доказів в аудиті та кримінальному процесі: точки дотику з точки зору ШІ 153
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 143
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного 111
-
Малюк плете "Павутину". Як СБУ атакувала дронами аеродроми РФ і які наслідки це матиме
18099
-
Ядерна тріада Росії під ударом – прямі та непрямі наслідки
Думка 12138
-
Польща обирає президента. Хто з кандидатів кращий для України – Тшасковський чи Навроцький
11845
-
Навроцький – наступний президент Польщі: що це означає для України
Думка 9557
-
Начальник КМВА Ткаченко звільнився з наглядової ради Укрпошти
Бізнес 6891