Випадковості «корупційного» законодавства та «старонові» декларанти
Думаєте, що з появою в колі декларантів громадських діячів сюрпризи закінчились? А от і ні. Посадові особи юридичних осіб публічного права прирівняні до владних готуйсь!
Закон України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII введено в дію з квітня 2015 року і передбачає подання декларацій при прийомі та звільненні з роботи, за результатами кожного року роботи і навіть того року, в якому звільнився.
Проте посадові особи юридичних осіб публічного права, які лише прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (пп. а) п. 2 ст. 3 Закону № 1700-VII), не повинні були подавати декларацію за результатами року, в якому припинили свою роботу. Та Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей фінансового контролю окремих категорій посадових осіб» від 23.03.2017 № 1975-VIII зобов’язано і цих осіб подавати такі декларації змінивши відповідну норму абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону № 1700-VII.
Чи можливо скористатись передбаченим цим же Законом № 1975-VIII відтермінуванням подання декларацій до 01 травня передбаченим для осіб, які подають декларації вперше?
В розд. ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 1975-VIII вказано таке: «6. Розділ XIII «Прикінцеві положення» доповнити пунктом 5-1 такого змісту: «5-1. Продовжити до 1 травня 2017 року строк подання щорічної декларації для осіб, які відповідно до цього Закону подають таку декларацію вперше».».
Прим.: цікаво, що така норма з’явилась в Законі № 1975-VIII не в розд. I, яким вносяться зміни до законів України, а в розд. II «Прикінцеві положення». До того ж на rada.gov.ua в розд. XIII «Прикінцеві положення» Закону № 1700-VII п. 5-1 так і не з’явився! Можливо це помилка rada.gov.ua, адже в системі Ліга всі зміни вже відображено коректно.
Тепер з’ясуємо, хто ж ці особи, які подають щорічну декларацію вперше згідно Закону № 1700-VII?
До впровадження електронних декларацій, згідно п. 2 Розділ XIII «Прикінцеві положення» Закону № 1700-VII подавали щорічні декларації, в порядку передбаченому попереднім законом, в паперовій формі роботодавцю. Потім була ще перша хвиля «щасливчиків», які подавали декларації минулої осені і вперше стикнулись з диво системою НАЗК.
Отже, в межах Закону № 1700-VII не подавали свої щорічні декларації лише особи передбачені останніми змінами: т.зв. громадські діячі антикорупціонери та члени громадських рад при державних органах (пп. в п. 2 та п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII).
Та як вже писав, обов’язок подавати декларації з’явився не лише у окремих громадських діячів, він знову з’явився у осіб, які їх раніше подавали щорічно під час роботи, але не повинні були б цього робити знову за результатами року в якому звільнились, а саме – посадових осіб юридичних осіб публічного права, які лише прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (пп. а) п. 2 ст. 3 Закону № 1700-VII). До таких слід відносити, наприклад, керівників структурних підрозділів державних підприємств.
Отже, на таких осіб неможливо поширити п. 5-1 розд. XIII «Прикінцеві положення» Закону № 1700-VII, адже вони вже подавали свої щорічні декларації минулого року згідно вимог цього ж Закону, най і в іншій формі та спосіб.
Що ж, треба то треба… Нічого не маю проти. Але є одне але! Чому такий обов’язок впроваджується напередодні останнього дня його виконання? І звідки ця жага нормо творців до такої саме юридичної техніки написання актів…
Відзначилось Національне агентство з питань запобігань корупції в трактуванні таких останніх змін законодавства.
Так, 29 березня на сайті публікується таке:
«1. Для осіб, які вже подавали електронні декларації, термін подання декларації за 2016 рік не змінився, тобто, до 1 квітня 2017 року
2. Для осіб, які вперше подають річні декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, строк подання декларації Законом подовжено до 01 травня 2017 року.
3. Законом передбачено, що особи, яких цим Законом віднесено до суб’єктів електронного декларування, подаватимуть декларації за 2017 рік до 01 квітня 2018 року. »
Куди НАЗК подів «прирівняних осіб» доповнених останніми змінами, чому мова йде про «електронні декларації», а не «щорічні декларації» згадувані в Законі, для чого потрібен 3-й пункт – суцільні загадки.
А вже 30 березня, в день набрання чинності змін, опубліковано такі висновки:
«до 1 квітня 2017 року декларації подають суб’єкти, які станом на 01 вересня 2016 року займали згідно зі статтею 50 Закону відповідальне та особливо відповідальне становище та які вже подавали щорічну декларацію за 2015 рік.
до 1 травня 2017 року декларації подають всі інші суб`єкти декларування (в тому числі ті, які припинили діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави, або місцевого самоврядування до 1 вересня 2016 року). »
І знову ж таки, що робити особам, які подавали щорічні декларації не лише за ст. 50, чому всім інших, нібито, можна відкласти подання декларацій НАЗК не пояснює.
Можливо, формуючи таку позицію НАЗК вирішив, що подання щорічної декларації в 2016 році згідно Розділу XIII «Прикінцеві положення» Закону № 1700-VII в порядку передбаченому Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 07.04.2011 № 3206-VI не те саме, що подання щорічної декларації в 2017 році згідно ст. 45 Закону № 1700-VII.
Але, таке трактування дещо широке і, навіть, сміливе в контексті саме п. 5-1 розд. XIII «Прикінцеві положення» Закону № 1700-VII, який вказує виключно на повторюваність подання щорічної декларації, а не спосіб подання.
До того ж НАЗК не наділений повноваженням трактування законів України. А протокол про адміністративне правопорушення складатиме прокуратура, справу розглядатиме суд, яким суха буква закону може виявитись ближче ніж думки НАЗК.
- Новий рівень вантажоперевезень: старт контрейлерного коридору Україна – Німеччина Володимир Гузь вчора о 12:08
- Партнерство для відбудови: як бізнесу інвестувати в критичну інфраструктуру Ростислав Никітенко вчора о 12:03
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв 31.05.2025 13:54
- На росії існує лише одна церква – це терор Володимир Горковенко 30.05.2025 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов 30.05.2025 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков 30.05.2025 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак 30.05.2025 11:48
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості Дана Ярова 30.05.2025 11:46
- Чому водень потребує політики, а не лише технологічного прориву? Олексій Гнатенко 30.05.2025 11:13
- Як аграрний бізнес стає жертвою рейдерства і як цьому запобігти Сергій Пагер 30.05.2025 09:08
- Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика Арсен Маринушкін 30.05.2025 08:39
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі 29.05.2025 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін 29.05.2025 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський 29.05.2025 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко 29.05.2025 14:12
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1221
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 344
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 143
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного 113
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра 90
-
Малюк плете "Павутину". Як СБУ атакувала дронами аеродроми РФ і які наслідки це матиме
18662
-
Навроцький – наступний президент Польщі: що це означає для України
Думка 17507
-
Ядерна тріада Росії під ударом – прямі та непрямі наслідки
Думка 12599
-
Польща обирає президента. Хто з кандидатів кращий для України – Тшасковський чи Навроцький
12043
-
Саус-Падре-Айленд: тропічний острів, де рятують черепах, запускають ракети й плавають дельфіни
Життя 6757