Розмір має значення
Розмір підприємства впливає на обов'язок оприлюднення фінансової звітності за 2019 рік разом з аудиторським висновком
Починаючи з 2018 року Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначив, що окремі підприємства зобов’язані оприлюднювати на своїй веб-сторінці річну фінансову звітність, яка має бути перевірена аудитором і результат такого аудиту публікується разом з фінансовою звітністю.
До 30 квітня року, що настає за звітним роком цей обов’язок настає для таких підприємств:
- публічні акціонерні товариства;
- великі підприємства, які є емітентами цінних паперів;
- підприємства - емітенти цінних паперів, цінні папери яких допущені до торгів на фондових біржах або щодо цінних паперів яких здійснено публічну пропозицію*;
- банківські установи;
- страхові компанії;
- суб’єкти природних монополій на загальнодержавному ринку та суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях;
- недержавні пенсійні фонди (крім тих, що належать до мікро та малих підприємств);
- інші фінансові установи (крім тих, що належать до мікро та малих підприємств).
До 1 червня року, що настає за звітним роком, обов’язок публікації настає також для наступних підприємств:
- великі підприємства, які не є емітентами цінних паперів;
- середні підприємства.
_________________
* узагальнений та актуальний перелік таких підприємств на сьогодні відсутній, на веб-сайті Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку розміщений лише Перелік емітентів, цінні папери яких перебували у біржових списках фондових бірж з 25.09.2018р. по 31.12.2018р. (https://www.nssmc.gov.ua/dlia-uchasnykiv-rynku/inshym-uchasnykam/emitentam-tsinnykh-paperiv/#tab-8). Тобто така інформація є застарілою, проте дуже важливою для аудитора, який приймає рішення про можливість виконання обов’язкового аудиту фінансової звітності такого підприємства, а тому таку інформацію аудитору доведеться самостійно аналізувати на сайтах фондових бірж та/або запиту до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
Для групи підприємств, які працюють на ринках цінних паперів і фінансових послуг, такі нововведення не стали чимось новим, адже і до цього вони кожен рік здійснювали аудит і оприлюднювали фінансову звітність за вимогами профільних законів та підзаконних актів.
Для середніх і великих підприємств, які не були емітентами цінних паперів, Міністерство фінансів України власним роз’ясненням в кінці 2018 року відтермінувало такі нововведення на рік.
Отже, починаючи з фінансової звітності за 2019 рік, переважна більшість великих і середніх підприємств, зобов’язані вперше оприлюднити фінансову звітність і результат її аудиту.
Для визначення розміру підприємства, найголовніше, що треба знати – це базові критерії, як саме їх розрахувати і за який час проаналізувати.
Всього таких критеріїв – три. Перший з них найпростіший – це кількість працівників, два інші критерії: активи та чистий дохід – є вартісними і визначені в законі в млн. євро. Для їх переведення в гривню необхідно застосувати офіційний курс гривні щодо євро (середній за період), розрахований на підставі курсів Національного банку України, що встановлювалися протягом відповідного року.
Середній курс євро до гривні за 2019 рік склав 28,9518 грн./Євро і знаходиться на сайті НБУ за посиланням (https://bank.gov.ua/files/Exchange_r.xls). Курс національної валюти зміцнився, то ж вартісні критерії для потрапляння до середніх і великих підприємств в гривневому показнику також знизилися.
Для відповідності певній категорії за розміром достатньо мати два критерії з трьох.
На підставі фінансової звітності за 2017 рік підприємство вперше визначило свою категорію за розміром. В подальшому підприємство може змінити поточну категорію лише якщо його показники на дату складання річної фінансової звітності, протягом двох років поспіль відповідають щонайменше двом з трьох критеріїв нової категорії.
Новоутворені підприємства під час визначення відповідності критеріям застосовують показники на дату складання першої річної фінансової звітності.
Перейдемо безпосередньо до розрахунків.
Згруповані показники для визначення розміру підприємства за 2018 та 2019 роки наведені для зручності користування в тисячах гривень і заокруглені до одного знаку після коми. Не виключаю, що в окремих випадках для більш точного визначення показника може знадобитися перерахунок без заокруглення.
Критерії для визначення розміру підприємства станом на 01.01.2020р. за критеріями Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» | |||||
Критерій* | Рік | Мікро | Мале | Середнє | Велике |
Балансова вартість активів | 2018 | до 11,3 млн.грн. | від 11,3 тис.грн. до 128,6 млн.грн. | від 128,6 млн.грн. до 579,0 млн.грн. | понад 579,0 млн.грн. |
Чистий дохід від реалізації | до 22,5 млн.грн. | від 22,5 млн.грн. до 257,1 млн.грн. | від 257,1 млн.грн. до 1285,6 млн.грн. | понад 1285,6 млн.грн. | |
Середня кількість працівників | до 10 осіб | від 10 до 50 осіб | від 50 до 250 осіб | понад 250 осіб | |
Балансова вартість активів | 2019 | до 10,1 млн.грн. | від 10,1 млн.грн. до 115,8 млн.грн. | від 115,8 млн.грн. до 579,0 млн.грн. | понад 579,0 млн.грн. |
Чистий дохід від реалізації | до 20,3 млн.грн. | від 20,3 млн.грн. до 231,7 млн.грн. | від 231,7 млн.грн. до 1158,1 млн.грн. | понад 1158,1 млн.грн. | |
Середня кількість працівників | до 10 осіб | від 10 до 50 осіб | від 50 до 250 осіб | понад 250 осіб |
На завершення декілька прикладів. Але питання переходу з категорії в категорію може мати і складні ситуації. Зокрема, неоднозначними є висновки щодо переходу у наведених прикладах 5 та 6 та потреби оприлюднення у 2020 році фінансової звітності за 2019 рік разом з аудиторським висновком у прикладах 1 та 4 (формально за нормами закону такий обов’язок виникає). Цікаво було б побачити тлумачення Міністерства фінансів України щодо таких моментів.
| 2017 рік | 2018 рік | 2019 рік | станом на 01.01.2020 рік |
Приклад 1 | Мале | Середнє | Середнє | Середнє |
Приклад 2 | Мале | Мале | Середнє | Мале |
Приклад 3 | Мале | Середнє | Мале | Мале |
Приклад 4 | Мале | Велике | Велике | Велике |
Приклад 5 | Мале | Середнє | Велике | Мале / Середнє ? |
Приклад 6 | Мале | Велике | Середнє | Мале / Середнє ? |
- Рішенням суду з працівника (водія) стягнуто упущену вигоду Артур Кір’яков вчора о 18:25
- Чому корпоративний стиль – це більше, ніж просто форма Павло Астахов вчора о 12:09
- От трансфера технологий к инновационному инжинирингу Вільям Задорський 18.04.2025 21:33
- Начинается фаза глобального разгона инфляции и масштабных валютных войн Володимир Стус 18.04.2025 18:53
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? Дмитро Пульмановський 18.04.2025 18:12
- Баланс між обставинами злочину та розміром застави Богдан Глядик 18.04.2025 17:09
- Люди в центрі змін: як Франковий університет створює сучасне академічне середовище Віталій Кухарський 18.04.2025 16:32
- Інноваційні виклики та турбулентність операційної моделі "Укрзалізниці" в агрологістиці Юрій Щуклін 18.04.2025 14:16
- Тіньова пластична хірургія в Україні: чому це небезпечно і як врегулювати ринок Дмитро Березовський 18.04.2025 11:30
- Модель нової індустріалізації України Денис Корольов 17.04.2025 20:15
- Історія з "хеппі ендом" або як вдалося зберегти ветеранський бізнес на київському вокзалі Галина Янченко 17.04.2025 16:18
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи Оксана Левицька 17.04.2025 15:23
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків Акім Кібновський 17.04.2025 15:17
- Топ криптофрендлі юрисдикцій: де найкраще розвивати криптобізнес? Дарина Халатьян 17.04.2025 14:18
- Червоні прапорці контрагентів у бізнесі Сергій Пагер 17.04.2025 08:44
-
Оприлюднено текст меморандуму щодо угоди про копалини
Фінанси 13663
-
"Якщо заробляємо півтори гривні – щасливі" – власник мережі АЗС
Бізнес 5770
-
Аграрії з Кіровоградщини купують недобудовану лікарню в центрі Києва. Для чого
Бізнес 5706
-
Угода про надра не визнаватиме допомогу США боргом України – Качка
Бізнес 5351
-
FT: Raiffeisen призупинив продаж російської "дочки" через зближення США та РФ
Фінанси 5199