Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
30.11.2021 15:42
Японія збільшує витрати на оборону
Кабінет міністрів Японії 26 листопада схвалив додаткові витрати на оборону в 2021 році.
Сума додаткових витрат має скласти 773,8 мільярдів єн (6,7 мільярди доларів), при цьому сам військовий бюджет Японії на 2021 фіскальний рік є рекордним і складає 5,34 трильйони єн, тобто 51.7 мільярда доларів.
Збільшення військових витрат Японії є відповіддю на зростання загрози з боку Китаю, Північної Кореї та Росії. Також Токіо таким чином демонструє рішучість посилити можливості власної національної оборони, зміцнити американо-японський альянс та регіональну безпеку. Серед основних цілей — посилення протиповітряної оборони та військово-морських сил.
Таким чином новий прем’єр-міністр Фуміо Кісіда показує відданість політиці двох своїх попередників, Сіндзо Абе та Суги Йосіхіде, по посиленню японських збройних сил. Японія, в рамках продовження цього курсу, має грати все більшу роль на морі, насамперед в акваторіях Східнокитайського та Південнокитайського морів, а також в цілому в західній частині Тихого океану та в Індотихоокеанському регіоні. Крім того, мають бути посилені можливості протиракетної оборони та здатність обороняти віддалені південні острови Японії.
Токіо також має на меті добитися переваги над потенційними противниками в космічній сфері, радіоелектронної боротьбі та кіберпросторі. Це є відповіддю на військову модернізацію в Північній Кореї та Китаї , а також намагання останнього утвердитися в якості головної військово-морської сили в регіоні.
97,8 мільярди єн додаткових бюджетних асигнувань будуть витрачені на посилення інтегрованої протиповітряної та протиракетної оборони. Зокрема мова йде про купівлю вдосконалених ракет та додаткового оснащення для ЗРК “Петріот” за 44,1 мільярди. Крім того, ще 10,3 мільярди єн підуть на придбання ракет земля-повітря KBSAM, що мають посилити захист японських військових баз від крилатих ракет та ракет повітря-земля.
Крім того, Сухопутні Сили Самооборони Японії отримали 2,6 мільярди єн на купівлю вдосконалених зенітно-ракетних комплексів середнього радіусу дії Type-03 Chū-SAM Kai для посилення протиповітряної оборони.
Окрім протиповітряної оборони, також має бути посилений військово-морський флот. За рахунок додаткового фінансування Міністерство оборони має намір збільшити кількість патрульних літаків, морських мін, торпед та іншого обладнання для ВМС. Зокрема, Військово-морські Сили Самооборони Японії отримають 65,8 мільярдів єн на купівлю трьох патрульних літаків Kawasaki P-1 та ще 1,9 мільярди на два двигуни для патрульних літаків. Крім того, ще 8,4 мільярди будуть витрачені на вертикальну систему запуску ракет для двох 3,900-тонних багатоцільових фрегатів.
21,7 мільярди будуть витрачені на купівлю легких торпед Type 12, нових важких торпед Type 18, а також на протичовнову ракету корабельного базування Type 07.
В свою чергу Військово-повітряні сили отримають 24,3 мільярди єн на ще один транспортний літак Kawasaki C-2 та два двигуни для нього.
25,4 мільярди будуть витрачені на 13 нових багатоцільових гелікоптерів Subaru UH-2, що зможуть здійснювати перекидання військ та персоналу для захисту віддалених островів, а також у випадку стихійних лих.
4,1 мільярди будуть витрачені для початку робіт зі створення нової військової бази на острові Ісігакі, що входить до архіпелагу Рюкю. Тут в 2022 фіскальному році мають бути розгорнуті батареї протикорабельних та зенітних ракет, а також 570 військових. Острів знаходиться в 170 кілометрах на південних схід від островів Сенкаку, що контролюються Японією, але на які заявляє свої претензії Китай.
Більшу частину нової техніки спочатку думали закупити в фінансовому 2022 році, але на прохання Міністерства оборони їх внесли до додаткового бюджету, що є наслідком зростання напруження в регіоні. В Токіо прийняли рішення, що діяти потрібно вже цього року.
428,7 мільярдів єн, тобто 55% додаткового бюджету, будуть використані для покращенні фінансової ситуації японських оборонних компаній, з урахуванням падіння їх прибутків внаслідок пандемії.
Під час виборчої кампанії в жовтні 2021 року владна Ліберально-демократична партія під керівництвом Кісіди пообіцяла подвоїти оборонні витрати країни з 1% до 2% ВВП, з урахуванням підходу НАТО щодо підтримання оборонних витрат держав на рівні понад 2% ВВП. Такі заяви отримали додаткову підтримку серед виборців після повторних ракетних пусків Північної Кореї та першого спільного патрулювання російських та китайських військових кораблів у західній частині Тихого океану, в районі Японського архіпелагу.
Нині влада Японії ставить собі на меті перегляд підходу до реагування на зростання присутності Китаю в районах Тайванської протоки та островів Сенкаку, а також до зростання ядерної та ракетної загрози з боку КНДР. Крім того, японський уряд заявляє про намір надалі посилювати свою протиракетну оборону, в тому числі з метою отримання можливості перехоплювати ракети над територією противника, а також надати додаткову підтримку для розробок в сфері штучного інтелекту та гіперзвукової зброї.

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- На росії існує лише одна церква - це терор Володимир Горковенко вчора о 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов вчора о 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков вчора о 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак вчора о 11:48
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості Дана Ярова вчора о 11:46
- Чому водень потребує політики, а не лише технологічного прориву? Олексій Гнатенко вчора о 11:13
- Як аграрний бізнес стає жертвою рейдерства і як цьому запобігти Сергій Пагер вчора о 09:08
- Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика Арсен Маринушкін вчора о 08:39
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі 29.05.2025 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін 29.05.2025 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський 29.05.2025 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко 29.05.2025 14:12
- Як реалізувати переважне право купівлі частки ТОВ? Альона Пагер 29.05.2025 11:36
- Кенселінг як штучний контроль Михайло Зборовський 28.05.2025 13:21
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного Станіслав Нянько 28.05.2025 13:13
Топ за тиждень
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1142
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 170
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) 145
- Оцінка доказів в аудиті та кримінальному процесі: точки дотику з точки зору ШІ 138
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 136
Популярне
-
Нове житло на межі зникнення. Що говорить статистика про кризу на ринку нерухомості
Бізнес 8729
-
Рейтинг країн за тривалістю життя у 2025 році: лідери, аутсайдери та розрив у десятки років
Інфографіка 7629
-
Український банкір будує село в Карпатах: що він думає про економіку, ризики й інвестиції
Бізнес 7191
-
Менше скролити — більше жити: чому мінімальний скролінг став новим трендом серед блогерів
Життя 3763
-
Вибори у Польщі – аборти, повії та наркотики. Чи збереже новий президент підтримку України
3567
Контакти
E-mail: [email protected]