Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
06.06.2017 21:12
Повернення земельної ділянки, майнова чи не майнова вимога ?
Позовна вимога про розірвання договору оренди земельної ділянки є не майновою вимогою, однак чи є не майновою вимогою повернення такого майна титульному володільцю, внаслідок розірвання договору, та як за цим обрахувати судовий збір - дивись далі
В юридичній спільноті досить часто дискутують з приводу правової природи позовної вимоги про повернення земельної ділянки в позадоговірних зобов’язаннях. І зокрема, мова йде про повернення земельної ділянки титульному володільцю, після розірвання договору оренди з орендарем. Дане питання виникає у зв’язку з тим, що ставлячи позовну вимогу про розірвання договору оренди земельної ділянки, як наслідок слідує вимога про повернення орендованої ділянки. По суті така вимога не є обов’язковою, проте випливає з першої, а тому цілком логічно і правильно об’єднати вказані вимоги в одному позові. Однак чи буде це економічно вигідно, адже ставки судового збору будуть значно відрізнятись, зважаючи на те чи є така вимога майновою чи не майновою.
Розірвання договору оренди земельної ділянки є не майновою вимогою, однак чи є не майновою вимогою повернення такого майна внаслідок розірвання договору?
На наше переконання позовна вимога щодо повернення земельної ділянки відноситься саме до майнових вимог та відповідно до Закону України «Про судовий збір» судовий збір за такою вимогою обчислюється за ставкою, яка підлягає сплаті як за вимогу майнового характеру. Так, відповідно, до ч.1 п. 2 Господарського процесуального кодексу України (Надалі - ГПК України) ціна позову визначається у позовах про витребування майна – вартістю майна, що витребовується.
Згідно п. 2.2.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від
21.02.2013 р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов’язаннях (у тому числі у зв’язку з вимогами, заснованими на приписах частини п’ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо), - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
В свою чергу п. 2.2. вказаної вище Постанови зазначає, що «…Статтею 55 ГПК передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошей і про витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за приписом підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону.
Що ж до позовних заяв немайнового характеру, то до них відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Подання до господарського суду таких заяв оплачується судовим збором згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону». У свою чергу п. 2.10. Постанови встановлює, що «…у випадках об’єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, такі за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру».
Також у п. 2.4.1. Постанови визначено, що «…законом передбачено, що суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (частина друга статті 9). При цьому господарський суд може з’ясувати відповідну обставину, використовуючи способи, передбачені ГПК, зокрема у разі необхідності отримувати таку інформацію від територіальних органів казначейства, яким судовий збір перераховано від позивача або особи, що подала апеляційну (касаційну) скаргу чи заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами».
Разом з тим 2.7. Постанови визначає, що одним з реквізитів позовної заяви є ціна позову, яку зазначає позивач і з якої обчислюється судовий збір. Якщо позивачем зазначено в заяві ціну позову, але в ній не наведено обґрунтованого розрахунку такої ціни, або його не додано до позовної заяви, або позивачем не зазначена вартість спірного майна та/або не подано доказів в обґрунтування цієї вартості, то позовна заява підлягає поверненню на підставі пункту 3 частини першої статті 63 ГПК. Пункт 2.10. Постанови регламентує, шо у випадках об’єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру. Однак в супереч вказаним положенням Господарського процесуального кодексу України та вимогам Постанови пленуму ВГСУ досить часто подаючи позов про розірвання договорів та відповідно повернення майна не зазначають ціну позову, (хоча з тексту позовної заяви вбачається розрахунок нормативної грошової оцінки земельних ділянок переданих за договором.) та вважаючи позовну вимогу про повернення земельної ділянки немайновою, сплачує судовий збір за ставкою 1 розмір мінімальної заробітної плати. А суд в свою чергу, всупереч імперативним вимогам п.4 ч.1. ст.63 ГПК України, відкриває провадження у справі.
Отже, в даному випадку суд не має права не те, що приймати рішення щодо заявленої вимоги, а навіть відкривати провадження по справі за сплату судового збору у не встановленому розмірі, та відповідно до ст.62 ГПК зобов’язаний повернути позовну заяву позивачу з вимогою усунути існуючі недоліки.
Проте, як свідчить судова практика, досить часто суди не просто відкривають
провадження у справі, а і приймають рішення за вказаними категоріями спорів за наявності сплаченого судового збору як за дві не майнові вимоги. Оскільки, сума судового збору вираховуються від грошової оцінки земельної ділянки, судовий збір за таку вимогу є значним, тому суди закривають очі на вказане порушення, особливо у спорах де позивач є орган влади або місцевого самоврядування.
Тому, супроводжуючи подібні спори, радимо звертати на це увагу під час підготовчого судового засідання або ж використати даний аргумент в апеляційній скарзі.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак 11:48
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості Дана Ярова 11:46
- Чому водень потребує політики, а не лише технологічного прориву? Олексій Гнатенко 11:13
- Як аграрний бізнес стає жертвою рейдерства і як цьому запобігти Сергій Пагер 09:08
- Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика Арсен Маринушкін 08:39
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі вчора о 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін вчора о 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський вчора о 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко вчора о 14:12
- Як реалізувати переважне право купівлі частки ТОВ? Альона Пагер вчора о 11:36
- Кенселінг як штучний контроль Михайло Зборовський 28.05.2025 13:21
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного Станіслав Нянько 28.05.2025 13:13
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів Юрій Григоренко 28.05.2025 12:55
Топ за тиждень
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1134
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 152
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) 144
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 136
- Оцінка доказів в аудиті та кримінальному процесі: точки дотику з точки зору ШІ 136
Популярне
-
Нове житло на межі зникнення. Що говорить статистика про кризу на ринку нерухомості
Бізнес 8530
-
Рейтинг країн за тривалістю життя у 2025 році: лідери, аутсайдери та розрив у десятки років
Інфографіка 6542
-
Український банкір будує село в Карпатах: що він думає про економіку, ризики й інвестиції
Бізнес 6113
-
Менше скролити — більше жити: чому мінімальний скролінг став новим трендом серед блогерів
Життя 3745
-
Рада директорів Tesla отримала гнівного листа від інвесторів: скаржаться на Маска
Бізнес 3011
Контакти
E-mail: [email protected]