Яка підстава накладення арешту на майно?
Існує три підстави для накладення арешту на майно (кошти).
В діючому законодавстві України існує три механізми для накладення арешту на Ваше майно:
1. Арешт майна в рамках виконавчого провадження.
Хто накладає – державний або приватний виконавець.
Назва документа, який приймається для накладення арешту – постанова.
Де шукати порядок накладення і підстави накладення арешту – Закон України «Про виконавче провадження», Інструкція з організації примусового виконання рішень.
У відповідності до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.
Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону.
Підстави для зняття арешту, накладеного в рамках виконавчого провадження, передбачені ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження».

2. Арешт майна як забезпечення позову в цивільному або господарському процесі.
Хто накладає – суд.
Назва документа, який приймається для накладення арешту – ухвала.
Здійснюється в рамках судового провадження (цивільного або господарського).
Де шукати порядок накладення і підстави накладення арешту – Цивільний процесуальний кодекс України (глава 5, §10, ст.ст. 149 - 159), Господарський процесуальний кодекс України (глава 5, §10, ст.ст. 136 - 146).
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Підстави для скасування заходів забезпечення позову передбачені ст. 158 Цивільного процесуального кодексу України та ст. 145 Господарського процесуального кодексу України.
3. Арешт майна в рамках забезпечення кримінального провадження.
Хто накладає – суд.
Назва документа який приймається для накладення арешту – ухвала.
Арешт майна здійснюється в рамках кримінального провадження.
Правова підстава накладення – Кримінальний процесуальний кодекс України (п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, глава 17 КПК України).
У відповідності до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходами забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Згідно з п.п. 1-4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Підстави для скасування арешту майна передбачено ст. 174 Кримінального процесуального кодексу України.
Підсумовуючи викладене, діючим законодавством України передбачено три шляхи для накладення арешту на майно, а саме: арешт майна в рамках виконавчого провадження, арешт майна як забезпечення позову в цивільному або господарському процесі та арешт майна в рамках забезпечення кримінального провадження.
- Як організувати аналітику для бізнесу, коли продажі йдуть з кількох каналів Ерік Клюєв вчора о 17:00
- Україна має шанс інтегруватися у водневу економіку ЄС Олексій Гнатенко вчора о 16:21
- Залученість чи саботаж Олександр Висоцький вчора о 11:14
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? Інна Бєлянська вчора о 11:11
- Сірий інтернет-бізнес під час війни: виклик для держави та суспільства Андрій Лотиш вчора о 11:01
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? Олеся Романенко вчора о 10:46
- Gen Z і освіта: як запалити інтерес до знань у покоління швидких змін Олександра Нікітіна вчора о 08:19
- Якості українських підприємців, що допомагають масштабуватися за кордон Віктор Андрухів вчора о 07:48
- Новий рівень вантажоперевезень: старт контрейлерного коридору Україна – Німеччина Володимир Гузь 02.06.2025 12:08
- Партнерство для відбудови: як бізнесу інвестувати в критичну інфраструктуру Ростислав Никітенко 02.06.2025 12:03
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв 31.05.2025 13:54
- На росії існує лише одна церква – це терор Володимир Горковенко 30.05.2025 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов 30.05.2025 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков 30.05.2025 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак 30.05.2025 11:48
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 352
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? 280
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? 190
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра 152
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 145
-
Над прірвою з "Орєшником". Як Росія виплутуватиметься з української "Павутини"
Думка 54810
-
Навроцький – наступний президент Польщі: що це означає для України
Думка 48479
-
"Удар у найвразливіше місце" – до чого призводить недооцінка ворога
Думка 10443
-
"99% – це не водолази". Як і чим Україна змогла знову вдарити по Керченському мосту
10286
-
"Поганий день для Путіна". Реакції західних посадовців на атаку СБУ по аеродромах Росії
9360