Законопроекти – в чергу!
Надійшла пропозиція встановити черговість науково-експертного забезпечення законопроектів. Що за цим стоїть?
Експертне та науково-експертне забезпечення законотворчого процесу є невід’ємною його складовою. Експертні висновки Головного науково-експертного управління та наукових установ (або ВНЗів) не один раз ставали на заваді популістським та безграмотним з юридично-технічної точки зору нормативним ініціативам суб’єктів законодавчої ініціативи. Однак, «нерівність» та необґрунтована «позачерговість» забезпечення законотворчого процесу викликає багато нарікань.
На цю проблему звернули увагу суб’єкти законодавчої ініціативи – народні депутати. В результаті 06.09.2016 р. на розгляд Верховної Ради України внесенопроект Закону України «Про внесення змін до статті 103 Регламенту Верховної Ради України» (щодо експертизи законопроектів)» (реєстр. № 5083; н.д. Т.А. Донець). Актуальності проблемі додає і те, що цей законопроект поданий ще у вересні 2016 року, але і досі до нього не підготовлено експертного висновку ні Головного науково-експертного управління Верховної Ради, ні висновку профільного комітету – Комітету з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради. Простий пошук у базі законопроектів на сайті ВР дозволяє виявити проекти за більш пізніми номерами реєстрації з підготовленим повним пакетом супровідних документів. Існують випадки, що супровідні документи (експертні висновки тощо) готуються на наступний же день за днем реєстрації законопроекту. Зрозуміло, законопроект № 5083 не став виключенням : з моменту його реєстрації підготовлено лише Висновок щодо відповідності проекту вимогам антикорупційного законодавства від 05.10.2016 року. Звісно, від такого «порядку» проходження експертних процедур існує невдоволення певними народними обранцями.
Проектом пропонується внести зміну до статті 103 Регламенту Верховної Ради України, а саме другу її частину викласти в редакції, яка встановлює, що«Зареєстрований законопроект в порядку черговості його реєстрації для підготовки до першого читання в обов'язковому порядку направляється для проведення наукової експертизи». Звісно, суб’єкту законодавчої ініціативи ніхто не забороняє звернутися до державних наукових установ НАН України або провідних кафедр ВНЗів за відповідною спеціалізацією, та отримати науковий експертний висновок до свого проекту, але чи враховується він при проходженні проекту, якщо, як правило, він, навіть, не відображається в картці проекту? Це до питання дійсно наукового стороннього експертного забезпечення законотворчого процесу. Необхідність «підняття» статусу незалежної експертизи законопроектів (не у наслідок спорів на комітетських засіданнях груп депутатів і як наслідок, рішення про залучення науковців-експертів до вирішення конфліктно-правового питання) давно вже є актуально.
І ще одне зауваження. А що робити, якщо законопроект, наприклад, визначено невідкладним? Чи поширюватиметься на нього це правило про черговість експертного забезпечення? Гадаю, якщо вже брати за основу цю корисну, на мою думку, норму про черговість, то обов’язково треба передбачити і цей аспект, а також питання щодо розширення можливостей керівництва Верховної Ради (за погодженням з народними депутатами у Сесійній залі) у визначенні законопроектів, що забезпечуватимуться експертною підтримкою позачергово (наприклад, на прохання групи народних депутатів, Кабінету Міністрів України тощо).
- Новий рівень вантажоперевезень: старт контрейлерного коридору Україна – Німеччина Володимир Гузь 12:08
- Партнерство для відбудови: як бізнесу інвестувати в критичну інфраструктуру Ростислав Никітенко 12:03
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв 31.05.2025 13:54
- На росії існує лише одна церква – це терор Володимир Горковенко 30.05.2025 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов 30.05.2025 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков 30.05.2025 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак 30.05.2025 11:48
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості Дана Ярова 30.05.2025 11:46
- Чому водень потребує політики, а не лише технологічного прориву? Олексій Гнатенко 30.05.2025 11:13
- Як аграрний бізнес стає жертвою рейдерства і як цьому запобігти Сергій Пагер 30.05.2025 09:08
- Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика Арсен Маринушкін 30.05.2025 08:39
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі 29.05.2025 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін 29.05.2025 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський 29.05.2025 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко 29.05.2025 14:12
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1214
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 336
- Оцінка доказів в аудиті та кримінальному процесі: точки дотику з точки зору ШІ 153
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 143
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного 110
-
Малюк плете "Павутину". Як СБУ атакувала дронами аеродроми РФ і які наслідки це матиме
17900
-
Ядерна тріада Росії під ударом – прямі та непрямі наслідки
Думка 12059
-
Польща обирає президента. Хто з кандидатів кращий для України – Тшасковський чи Навроцький
11797
-
Навроцький – наступний президент Польщі: що це означає для України
Думка 8662
-
Начальник КМВА Ткаченко звільнився з наглядової ради Укрпошти
Бізнес 6887