Перспективи 2024: як цифровізація може сприяти розвитку водневої економіки
Настав час водневих технологій, і якщо ми сподіваємося досягти успіху, цифровізація відіграватиме вирішальну роль у цих зусиллях
Він давно використовується в промисловості для всього, від переробки нафти до обробки металів і переробки харчових продуктів, але останніми роками водень проголошується ключовим джерелом палива, яке може зменшити або навіть припинити залежність світу від викопного палива. І саме водень заслуговує сьогодні уваги як джерело енергії, якому слід приділяти увагу.
Не зважаючи на всі його перспективи, реальність така, що водень не є срібною кулею, коли справа стосується зміни клімату.
Хоча немає жодних сумнівів, що водень відіграватиме ключову роль у глобальних зусиллях з декарбонізації, щоб зрозуміти, як і чому, важливо спочатку почати з того, що називається моделлю «довгого хвоста» рішень щодо зміни клімату.
Згідно з цією моделлю, відновлювані джерела енергії, такі як вітер, сонце, геотермальна і навіть ядерна енергія, у формі невеликих модульних реакторів, можуть генерувати достатньо енергії, щоб задовольнити більшу частину попиту на зелену енергію.
Там, де водень буде найбільш критичним, це скорочення або усунення викидів у деяких галузях промисловості, які найважче зменшити, таких як виробництво сталі, транспортування на далекі відстані, судноплавство та авіація.
Декарбонізаційна промисловість
Як приклад того, як водень може допомогти декарбонізувати промисловість, візьмемо виробництво сталі. Сьогодні виробництво сталі створює значні викиди вуглецю через використання коксу, який зазвичай отримують із вугілля, як для створення високої температури, так і для хімічного відновлення залізної руди в необроблене залізо, яке пізніше використовується для виробництва сталі.
Замінивши кокс воднем, виробники можуть досягти такого ж результату. Використовуючи дугові печі, які можуть живитися відновлюваною електроенергією, водень забезпечує тепло, необхідне для процесу, і хімічно відновлює руду для отримання заліза. У результаті сталь виробляється без використання сировини на основі вуглецю та викидів, пов’язаних із цим.
За останні роки потенційна роль водню в декарбонізації призвела до вибуху в усьому світі проєктів: за даними Global Energy Infrastructure, лише за останні два з половиною роки було запропоновано майже 1500 проєктів, що становить понад 2 трлн доларів США інвестицій.
Очікується, що попит на водень також зросте. За даними Міжнародного Агентства з відновлюваної енергетики вважає, що до 2050 року попит може зрости в шість разів до 650 млн т/рік, тоді як інші дослідження показують, що вартість ринку водню може зрости з приблизно 160 млрд доларів США сьогодні до 640 млрд доларів США до 2030 року та понад 1,4 трлн доларів у 2050 році.
Під час нещодавньої панельної дискусії, присвяченої водневій економіці на ключовій галузевій події ADIPEC, угода між лідерами уряду та бізнесу була чіткою: масштабування водневої економіки для задоволення цих вимог вимагатиме зусиль і зосередженості на багатьох рівнях, а також безпрецедентної глобальної співпраці.
Настав час водневих технологій, і якщо ми сподіваємося досягти успіху, цифровізація відіграватиме вирішальну роль у цих зусиллях.
Інструменти моделювання та імітаційного моделювання, програмне забезпечення для оптимізації, аналіз надійності — все це буде критично важливо для зниження ризиків водневих проєктів, гарантуючи, що проєкти, які просуваються вперед, базуються на найкращих можливих планах з погляду на безпеку, стійкість та прибутковість.
Технологічні інновації
Технологія також буде критичним фактором економіки водню. Забезпечуючи ефективне виробництво водню, розширені засоби контролю та оптимізація процесів допоможуть зменшити екологічні витрати для промисловості та сприятимуть зростанню впровадження технологій і процесів на основі водню.
Цифровізація також дозволить компаніям підвищити безпеку та надійність водневих систем за допомогою інструментів управління ефективністю активів та інших рішень з обслуговування. Завдяки моніторингу потенційних витоків як у наземних, так і підземних сховищах водню цифрові інструменти можуть зробити такі системи значно безпечнішими, що призведе до кращих результатів у цілому.
Водень, однак, не створює безпроблемного майбутнього, одна з яких пов’язана з вартістю. Електролізери, які використовуються для виробництва зеленого водню, залежать від надзвичайно рідкісних і дорогоцінних металів, таких як іридій, рутеній і платина, що робить їх дорогим у виготовленні, особливо в масштабі.
Однак, окрім вартості, існують значні проблеми з безпекою, пов’язані з воднем, який, на відміну від бензину, є вибухонебезпечним при запалюванні. Ці ризики необхідно враховувати на всіх етапах ланцюжка створення вартості водню, від виробництва до зберігання до транспортування та розподілу.
Окрім допомоги у декарбонізації деяких із найважчих галузей для зменшення викидів, водень також може стати ключовим фактором, який допоможе розблокувати успіх інших технологій, зокрема виробництва енергії з відновлюваних джерел.
Хоча сьогодні вітер і сонце складають майже третину всієї електроенергії, що виробляється в усьому світі, їх переривчастий характер є проблемою. Коли світить сонце або є вітер, системи з відновлюваної енергетики часто можуть генерувати достатньо енергії, щоб збільшити потужність мережі. Сьогодні рішення полягає в тому, щоб перенаправити частину цієї енергії в батареї, які пізніше розряджаються назад в мережу.
Хоча такі акумуляторні системи ефективні для короткострокового зберігання енергії, вони не дуже ефективні, коли мова йде про довгострокове зберігання. Якби комунальні компанії замість цього використовували цю надлишкову електроенергію для живлення електролізерів, водень, який вони виробляли, міг би зберігатися майже нескінченно довго та використовуватися для виробництва електроенергії за потреби.
- Відповідальна особа з питань захисту персональних даних: новий гравець у структурі бізнесу Анастасія Полтавцева 14:43
- Як зруйнувати країну Андрій Павловський 14:34
- Інтелектуальна власність як актив бізнесу Сергій Пагер 14:21
- Стейкхолдери – основний локомотив сучасної якісної освіти Сергій Пєтков вчора о 10:49
- "Спорт внє палітікі?". Як би ж то! Країна-агресор хоче повернутися у міжнародний спорт Володимир Горковенко вчора о 10:10
- Землі заказника "Лівобережний" у Дніпрі: історія зміни статусу та забудови Павло Васильєв 08.05.2025 22:23
- Пам'яті жертв Другої Світової війни або чому ми не святкуємо! Дмитро Пульмановський 08.05.2025 16:11
- Що робити, коли дії співробітника призвели до фінансових втрат? Олександр Висоцький 08.05.2025 11:13
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України Любов Шпак 08.05.2025 11:09
- Изменения в оформлении отсрочки от мобилизации с 06.05.2025 Віра Тарасенко 07.05.2025 23:36
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів Ігор Ткаченко 07.05.2025 15:10
- Де отримати криптоліцензію у 2025 році? Юлія Барабаш 07.05.2025 12:25
- Як сплачує податки та подає звітність контрольована іноземна компанія (КІК) Сергій Пагер 07.05.2025 09:19
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я Христина Кухарук 06.05.2025 19:13
- Як роботодавцю повернути кошти, сплачені працівнику за скасованим рішенням суду Альона Прасол 06.05.2025 14:30
- Як зруйнувати країну 213
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? 190
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори 181
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів 139
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я 117
-
Капітана судна, яке пошкодило газопровід у Балтійському морі, заарештували в Гонконгу
Бізнес 8527
-
Сі переграв Трампа: Кремль фактично здає Росію Китаю
Думка 7822
-
Три хвилі приморозків. Хто збанкрутує, а хто – заробить
Бізнес 7090
-
Конфлікт цінностей та поділ України: кейс Алхім
Думка 3522
-
П’ять уроків Другої світової, щоб не було Третьої. Стаття глав МЗС семи країн
3246