Важливість міжнародного співробітництва у впровадженні водневої реформи в Україні
Міжнародне співробітництво у сфері водневих технологій може стати ключовим фактором, який допоможе Україні стати учасником глобального переходу від промислової до водневої енергетики
Україна стоїть на порозі нової енергетичної ери, яка відкриває широкі можливості для свого розвитку та просування на міжнародній арені. Міжнародне співробітництво у сфері водневих технологій окреслює маршрут, сповнений очікувань та оптимізму, де Україна має потенціал стати одним з ключових гравців в Європі під час переходу від викопної до водневої енергетики.
Але також є усвідомлення того, що цей шлях не буде простим. Технологічна відсталість, бюрократія та геополітичні реалії у вигляді військової агресії Росії ставлять перед Україною, на перший погляд, непосильний виклик.
Але проти цього можна протиставити аргумент, що сьогодні Україна має великий кредит довіри від світової спільноти. Цей кредит повинен бути використаний відповідально. Це шанс для України не лише стати надійним партнером, а й можливістю просунутися в напрямку сталого енергетичного майбутнього у цивілізованому світі.
Тому важко переоцінити важливість та значення міжнародного співробітництва, про яке йтиметься нижче, у впровадженні водневої реформи в Україні.
У контексті глобальної боротьби зі зміною клімату та необхідністю переходу до безвуглецевих технологій, водень вирішує безліч проблем, які стоять на шляху цієї трансформації. Водень може бути вироблений із різних джерел, зокрема з відновлюваних джерел енергії, і служити у виробництві засобом зберігання енергії.
Україна, володіючи значними природними ресурсами та унікальним географічним розташуванням, має всі шанси стати одним з ключових гравців на європейському водневому ринку.
Роль міжнародних партнерів у технологічному переході
Україні потрібна підтримка міжнародних партнерів у впровадженні водневої реформи. Розвинені західні країни, у тому числі Японія, мають у своєму арсеналі передові технології виробництва та зберігання водню, які вони можуть передати Україні через процедуру трансферу технологій.
Варто зазначити, що міжнародні партнери вже сьогодні в умовах розв’язаної Росією війни проти України передають військове озброєння, яке є похідною від військових технологій. Тому передача результатів своїх наукових розробок у вигляді водневих технологій, які не мають такого рівня секретності, як військові, має всі шанси стати реальністю.
Подібна співпраця може сприяти розвитку водневої інфраструктури в Україні, включаючи виробництво, транспортування та зберігання водню. Також міжнародне співробітництво може створити передумови для навчання та розбудови науково-технічної бази, що дозволить місцевим фахівцям вивчити та адаптувати ці технології.
Особливо це важливо саме зараз, оскільки водневі технології розвиваються досить швидко, і Україні потрібно тримати руку на пульсі цих тенденцій, щоб впроваджувати найбільш ефективні та стійкі рішення при реалізації водневої реформи.
Інтерес іноземних партнерів до енергетичної інфраструктури України
Ще один аргумент на користь важливості міжнародного співробітництва полягає в тому, що іноземні партнери зацікавлені в інкорпорації енергетичної інфраструктури України до Європи.
Україна є привабливою з точки зору географічного розташування, потенціалу виробництва водню та аміаку, а також з точки зору наявності площ для створення кластерів водневих проєктів на півдні України.
Враховуючи своє стратегічне географічне розташування між Східною та Західною Європою, Україна може використовувати свою енергетичну інфраструктуру, щоб виконувати функцію мосту між ефективними ринками.
Наприклад, відповідно до німецької національної водневої стратегії, яку було оприлюднено в червні 2020 року, ФРН потребуватиме до 90-110 ТераВатт водню до 2030 року. Німеччина планує побудувати суттєву кількість потужностей з гідролізу у своїй державі, але переважну більшість треба буде імпортувати.
Олаф Шольц з нагоди підписання канадсько-німецького Меморандуму щодо співробітництва в галузі використання водню зауважив, що розрахунки німецьких експертів базуються на прогнозах, зроблених до російської загарбницької війни проти України. Але з урахуванням нової ситуації, потреба ФРН у водні може буде більшою.
Співпраця з міжнародними партнерами у сфері водневих технологій може спровокувати втрату своєї “традиційної” енергетичної системи, яка залишилася у спадок від радянського союзу, але використання ресурсів та технологій у сфері водневої енергетики від міжнародних партнерів може допомогти Україні у переході від вуглецевої до водневої енергетики.
Така співпраця може також призвести до створення нових робочих місць у країні, підвищення її енергетичної безпеки та виконання завдань щодо кліматичної нейтральності Європи до 2050 року відповідно до Green Deal.
З іншого боку, міжнародні партнери також підтримують програму співпраці з Україною. Україна може стати постачальником водню для Європи, надаючи безвуглецеву енергію для промисловості та транспорту.
Проте, для успішного впровадження енергетичної реформи потрібна активна роль держави та дієві кроки на шляху до водневої енергетики. Бізнесу та громадськість також повинні брати активну участь у цьому процесі. Але в першу чергу, уряд повинен створити сприятливе законодавче та регуляторне середовище для інвестування бізнесу в нові технології та інфраструктуру, а також мотивації громадян підтримувати та використовувати ці нові технології.
Резюмуючи, міжнародне співробітництво у сфері водневих технологій може стати ключовим фактором, який допоможе Україні стати учасником глобального переходу від промислової до водневої енергетики. Все це дає надію для поміркованого оптимізму та віри в успішне майбутнє України у водневій ері.
- Новий рівень вантажоперевезень: старт контрейлерного коридору Україна – Німеччина Володимир Гузь 12:08
- Партнерство для відбудови: як бізнесу інвестувати в критичну інфраструктуру Ростислав Никітенко 12:03
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв 31.05.2025 13:54
- На росії існує лише одна церква – це терор Володимир Горковенко 30.05.2025 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов 30.05.2025 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков 30.05.2025 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак 30.05.2025 11:48
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості Дана Ярова 30.05.2025 11:46
- Чому водень потребує політики, а не лише технологічного прориву? Олексій Гнатенко 30.05.2025 11:13
- Як аграрний бізнес стає жертвою рейдерства і як цьому запобігти Сергій Пагер 30.05.2025 09:08
- Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика Арсен Маринушкін 30.05.2025 08:39
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі 29.05.2025 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін 29.05.2025 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський 29.05.2025 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко 29.05.2025 14:12
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1216
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 336
- Оцінка доказів в аудиті та кримінальному процесі: точки дотику з точки зору ШІ 153
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 143
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного 111
-
Малюк плете "Павутину". Як СБУ атакувала дронами аеродроми РФ і які наслідки це матиме
18099
-
Ядерна тріада Росії під ударом – прямі та непрямі наслідки
Думка 12138
-
Польща обирає президента. Хто з кандидатів кращий для України – Тшасковський чи Навроцький
11845
-
Навроцький – наступний президент Польщі: що це означає для України
Думка 9557
-
Начальник КМВА Ткаченко звільнився з наглядової ради Укрпошти
Бізнес 6891