Електронні аграрні розписки: новий інструмент для залучення інвестицій
У парламенті зареєстровано законопроект «Про електронні аграрні розписки»
В Україні аграрні розписки були запроваджені із прийняттям Закону України “Про аграрні розписки”, що був прийнятий Верховною Радою України 06 листопада 2012 року та набув чинності у березні 2013 року. Відтоді в Україні розпочався процес активного впровадження аграрних розписок з метою забезпечення залучення додаткового фінансування у вітчизняний аграрний сектор. Від початку впровадження інструменту було оформлено 7712 аграрних розписок на загальну суму 46,1 млрд грн.
У 2021 році продовжилася позитивна динаміка використання аграрних розписок на ринку: видано 2293 аграрних розписок на загальну суму 14,1 млрд грн. Всього інструментом скористалося більше ніж 3000 сільгоспвиробників, 90 відсотків з яких – малі та середні виробники сільськогосподарської продукції, і понад 300 кредиторів. Разом з тим, учасники ринку на основі отриманого досвіду використання аграрних розписок у своїй діяльності висловили значну кількість пропозицій щодо вдосконалення правового регулювання цього інструменту, на основі яких розроблено проект Закону № 9266 «Про електронні аграрні розписки», який поряд з традиційними паперовими аграрними розписками, які будуть функціонувати відповідно до Закону України «Про аграрні розписки», запроваджує новий інструмент залучення ресурсів виробниками сільськогосподарської продукції, зокрема через доступ до торгів на ринку капіталів, забезпечує його доступність для виробників сільськогосподарської продукції, спрощує порядок вчинення правочинів з цим новим інструментом запозичення та передбачає надійнішу систему захисту прав кредиторів.
Авторами документа є, в тому числі низка членів комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, серед яких і його голова Данило Гетманцев, його перший заступник Ярослав Железняк та заступник Олександр Ковальчук. Основна мета проекту – запровадження нового фінансового інструменту для кредитування сільськогосподарського виробництва.
Один з обмежуючих факторів для розвитку аграрного потенціалу в Україні – відсутність доступних кредитів. Законопроектом пропонується врегулювати електронні аграрні розписки як неемісійні цінні папери в електронній формі. При цьому законопроект не скасовує дію Закону України «Про аграрні розписки», а запроваджує поряд з традиційними паперовими розписками новий фінансовий інструмент кредитування.
Завдання законопроекту:
1) визначити правову природу електронних аграрної розписки як неемісійного цінного паперу;
2) розшити коло суб’єктів, які мають право видавати електронні аграрні розписки порівняно з традиційними (паперовими) аграрними розписками;
3) надати можливість вчинення правочинів щодо електронних аграрних розписок з використанням кваліфікованого електронного підпису учасників правовідносин, базуючись на інтеграції програмно-технічних засобів та автоматичній взаємодії Реєстру електронних аграрних розписок з Державним реєстром обтяжень рухомого майна, Державним реєстром речових прав на нерухоме майно, Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, Державним реєстром актів цивільного стану громадян, Реєстром аграрних розписок, Державним земельним кадастром та іншими реєстрами та базами даних, необхідними для перевірки інформації при вчиненні правочинів з електронними аграрними розписками;
4) спростити порядок видачі, обігу та припинення електронних аграрних розписок на відміну від традиційних паперових аграрних розписок з їх депонуванням в депозитарній системі України;
5) забезпечити оборотоздатність електронних аграрних розписок через механізми ринку капіталу, зокрема, регульовані ринки;
6) розширити у порівнянні з традиційними паперовими аграрними розписками можливі варіанти застави, в тому числі передбачивши можливість і правила застави живих тварин та продуктів тваринного походження, продуктів їх первинної переробки та тим самим створивши умови для залучення ресурсів у тваринницькі господарства;
7) створити правові умови видачі багаторічних електронних аграрних розписок, виконання за якими відбуватиметься частинами;
8) посилити гарантії прав кредиторів на випадок примусового виконання шляхом автоматичного набуття статусу виконавчого документа невиконаною або неповністю виконаною електронною аграрною розпискою через спеціальні виписки з Реєстру електронних аграрних розписок.
Прийняття Законопроекту про електронні аграрні розписки дасть змогу:
1) встановити широке коло виробників сільськогосподарської продукції, які зможуть використовувати електронні аграрні розписки з метою отримання доступу до фінансових та товарних ресурсів;
2) запровадити надійний фінансовий інструмент, що розширить коло кредиторів, здатних фінансувати сільське господарство України;
3) запровадити обіг електронних аграрних розписок на вторинному ринку капіталу, у тому числі організованому;
4) забезпечити доступ осіб, які можуть інвестувати в сільське господарство через механізми депозитарної системи України;
5) створити умови для видачі аграрних розписок іноземним інвесторам через можливості кореспондентських відносин між Центральним депозитарієм цінних паперів та іноземними депозитарними установами.
Сьогодні обмежене банківське кредитування, а також нестача власних грошових коштів стимулюють шукати альтернативні механізми залучення фінансування в аграрний сектор. Подальше розширення застосування аграрних розписок можуть стати таким альтернативним механізмом для спрощення доступу до фінансових та товарних ресурсів для виробників сільськогосподарської продукції. Особливо гострою потреба введення електронних аграрних розписок постає з огляду на відкриття вільного обігу земель сільськогосподарського призначення, який підвищить потребу виробників у фінансуванні – як довгостроковому, так і для забезпечення щоденної операційної діяльності господарства.
Таким чином, ці розписки зможуть бути самостійним предметом обігу на ринках капіталу, бути об'єктом купівлі-продажу та інших правочинів, джерелом одержання прибутку, а отже виступати різновидом грошового капіталу.
- Рішенням суду з працівника (водія) стягнуто упущену вигоду Артур Кір’яков вчора о 18:25
- Чому корпоративний стиль – це більше, ніж просто форма Павло Астахов вчора о 12:09
- От трансфера технологий к инновационному инжинирингу Вільям Задорський 18.04.2025 21:33
- Начинается фаза глобального разгона инфляции и масштабных валютных войн Володимир Стус 18.04.2025 18:53
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? Дмитро Пульмановський 18.04.2025 18:12
- Баланс між обставинами злочину та розміром застави Богдан Глядик 18.04.2025 17:09
- Люди в центрі змін: як Франковий університет створює сучасне академічне середовище Віталій Кухарський 18.04.2025 16:32
- Інноваційні виклики та турбулентність операційної моделі "Укрзалізниці" в агрологістиці Юрій Щуклін 18.04.2025 14:16
- Тіньова пластична хірургія в Україні: чому це небезпечно і як врегулювати ринок Дмитро Березовський 18.04.2025 11:30
- Модель нової індустріалізації України Денис Корольов 17.04.2025 20:15
- Історія з "хеппі ендом" або як вдалося зберегти ветеранський бізнес на київському вокзалі Галина Янченко 17.04.2025 16:18
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи Оксана Левицька 17.04.2025 15:23
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків Акім Кібновський 17.04.2025 15:17
- Топ криптофрендлі юрисдикцій: де найкраще розвивати криптобізнес? Дарина Халатьян 17.04.2025 14:18
- Червоні прапорці контрагентів у бізнесі Сергій Пагер 17.04.2025 08:44
-
Угода про надра не визнаватиме допомогу США боргом України – Качка
Бізнес 11005
-
"Будуть змішувати, хто як може". Вміст спирту в бензині перевищуватиме 5% – власник АЗС
Бізнес 5540
-
Відмова США від участі в "мирному процесі" – це благословення
Думка 4308
-
Водогін до Миколаєва будують цілодобово у дві зміни – фото
Бізнес
4225 -
Де шукають музу Баффет, Безос і Цукерберг: екстравагантні звички відомих людей
Життя 3192