Туреччина вводить 130-відсоткове імпортне мито на зерно
Туреччина, найбільший покупець української пшениці та ячменю, з 1 травня цього року запроваджує імпортне мито на пшеницю, ячмінь і кукурудзу.
Про це повідомляє офіційний вісник Туреччини T.C. Resmi Gazete. Також, за інформацією Міністерства торгівлі Турецької Республіки, йдеться про відновлення Туреччиною загальних мит на імпорт зерна. Вказане рішення прийнято для захисту турецьких сільгоспвиробників напередодні нового зернового сезону та стосується всіх країн експортерів зерна. Мито має бути запроваджено на пшеницю, ячмінь, кукурудзу, жито, овес та сорго. Ставка мита з 1 травня становитиме 130% замість нинішніх 0%.
Виняток зроблено для Сінгапуру: частину продукції з цієї країни можна буде ввозити до Туреччини з митом у розмірі 16,2%. Нульові мита, як і раніше, діятимуть для Боснії та Герцеговини.
Раніше мита на імпорт зерна та інших сільськогосподарських товарів становили 45% для пшениці, 35% для ячменю та 25% для кукурудзи. Однак після пандемії в жовтні 2020 року Туреччина спочатку знизила мита, а потім взагалі припинила їх стягувати.
За даними Держмитслужби, у 2022 році експорт українського зерна до Туреччини склав 9,6% від загального обсягу, виторг склав $2,9 млрд. За перший квартал цього року Туреччина була найбільшим експортером української пшениці, якої було поставлено на $168,8 млн, або 17,7% від усього її експорту, зокрема в березні на $70,9 млн, або 20,5%.
Ячменю з України до Туреччини за перший квартал цього року було ввезено на $52,7 млн, або 42,1% від усього експорту цієї культури, зокрема в березні на $17,3 млн, або 38,8%.
У Туреччині дійсно вважають, що цей захід допоможе захисту внутрішнього ринку, адже турецькі імпортери закуповують великі обсяги для переробки та подальшого експорту продукції з доданою вартістю, приміром борошно, макаронні або кондитерські вироби. За наявною інформацією, більшої частки українського зерна вказане рішення Туреччини не стосується, оскільки воно ввозиться до турецької держави в режимі “inward processing”, за яким мито становить 0%. Тобто ставка мита на імпорт вихідної сировини для переробників не зміниться, за умови, якщо вони підтвердять подальший експорт готової продукції.
Запровадження мита Туреччиною відбувається на тлі заборони імпорту української агропродукцію чотирма країнами ЄС.
Нагадаю, близько десяти днів тому Польща, Угорщина, Словаччина та Болгарія тимчасово обмежили імпорт зерна з України. Ці країни обґрунтували такі кроки, серед іншого, проблемами власних фермерів через сприятливу конкуренцію з боку української продукції. Транзит товарів через східні країни ЄС все ще можливий. Наразі на рівні ЄС ведеться пошук єдиного рішення.
Після цього Єврокомісія нагадала, що не підтримує такі одноосібні дії, оскільки питання щодо регулювання торгівлі належить до компетенції ЄС. Наразі тривають переговори між Єврокомісію та цими країнами щодо запровадження обмежень на рівні ЄС. Поки що Єврокомісія погодилася лише на заборону імпорту пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику до цих країн. Своєю чергою міністри сільського господарства Польщі, Болгарії, Румунії, Словаччини та Угорщини хочуть додатково включити до цього списку соняшникову олію, борошно, мед, цукор, м'які фрукти, яйця, м'ясо, молоко та молочні продукти.
На мою думку, вказане рішення може бути частиною електоральної кампанії нинішньої влади Туреччини напередодні президентських виборів у країні, що мають відбутися 14 травня ц.р. Враховуючи високий попит на зернову продукцію в Туреччині та теперішні тенденції до зростання цін на продукти харчування в країні, не можна виключати повернення до тимчасової нульової ставки мита на імпорт зернових після проведення виборів або після збору врожаю пшениці та ячменю, що починається вже у травні. Імпортери ж очікують, що це відбудеться вже у новому сезоні (почнеться 1 липня 2023 року) і Туреччина, ймовірно, знову обнулить ввізне мито і для внутрішнього ринку, вичерпавши власний потенціал.
- Голова правління ОСББ, як головний HR будинку Олена Гаркуша 10:24
- Незаконна передача земель лісового фонду під забудову в Дніпрі Павло Васильєв вчора о 13:42
- Дисциплінарна справа проти суддів: порушення строків судочинства Павло Васильєв 21.02.2025 19:28
- Сертифікат ТПП: чи була форс-мажорна обставина?! Світлана Приймак 21.02.2025 15:31
- Діти з інтернатів після евакуації: повернення в нікуди Юлія Конотопцева 21.02.2025 15:17
- Стійкість, яка допомагає жити: як України долає виклики та підтримує ментальне здоров’я Галина Скіпальська 21.02.2025 14:40
- Нова концепція енергії: чому ми втомлюємося, навіть коли відпочиваємо? Наталія Растегаєва 21.02.2025 13:16
- Нейро-коучинг: як змінити мислення та приймати ефективні рішення Катерина Мілютенко 21.02.2025 02:29
- Виклик для Європи і світу: підсумки Мюнхенської безпекової конференції Ніна Левчук 20.02.2025 17:03
- Відомчий житловий фонд: минуле чи прихована реальність Аліна Москаленко 20.02.2025 15:32
- Практика розгляду справ про хабарництво: ВАКС vs місцеві суди Іван Костюк 20.02.2025 13:30
- Про що Україні говорити з європейськими країнами в плані безпекової компоненти Олександр Калініченко 20.02.2025 11:23
- Гра на виживання України: Трамп за чи проти Путіна?! Дмитро Зенкін 20.02.2025 09:00
- "Закон і порядок" на крайньому заході України Євген Магда 19.02.2025 15:47
- Що чекає на ринок пасажирських автобусних перевезень у 2025 році Альона Векліч 19.02.2025 14:49
- Завершення приватизації Укрспирту. ЄМК. Придбання прав вимоги до боржника 212
- "Закон і порядок" на крайньому заході України 203
- Голова правління ОСББ, як головний HR будинку 151
- Відомчий житловий фонд: минуле чи прихована реальність 77
- Нова концепція енергії: чому ми втомлюємося, навіть коли відпочиваємо? 75
-
З Фонду національного добробуту РФ зникло понад 100 тонн золота
Фінанси 3032
-
22 200 гривень: актуальна ставка оренди гектара землі
Бізнес 1836
-
Фонд Баффета звітує про рекордний прибуток завдяки інвестиціям у страхування
Бізнес 1729
-
452 світанки в полоні. Історія захисника Маріуполя, який пройшов російські катівні
1376
-
Чого тепер найбільше боїться європейський бізнес
Думка 1300