Всім по 10 мільйонів: чому депутати отримали однакові кошти на округи
Субвенції на соцеконом поділили ніби як під лінійку, чому так відбулося і чому це не “ок”, читайте нижче.
Розпочну з того, що субвенція на соцеконом - це грошова допомога місцевому бюджету з боку державного бюджету, яка повинна йти на фінансування певного об'єкта інфраструктури, що є важливим для розвитку громади. Проте, на практиці це не завжди так.

натисніть на зображення для збільшення
Що не так з розподілом
Якщо коротко, то субвенції розподіляються непрозоро.
Цей процес відбувається у «ручному режимі», а ключовий вплив на визначення переліку об’єктів, які будуть фінансуватися, мають народні депутати, а не незалежна конкурсна комісія. Бо її немає.
У підсумку, виборчі округи депутатів, які є представниками партії влади або лояльні до уряду та підтримують його політику, отримують значно більше коштів, ніж округи опозиційних депутатів.
Фактично, Уряд створив умови, коли депутати можуть на власний розсуд вирішувати скільки та на який округ будуть спрямовані бюджетні кошти.
При відборі об'єктів не враховується ні стан соціально-економічного розвитку, ні стратегії розвитку громад. Не проводяться публічні консультації щодо визначення об'єктів, які варто фінансувати. У підсумку, обранці використовують профінансовані за кошти субвенцій об'єкти у своїх піар-кампаніях, щоб потім знову переобратися до парламенту.
Всім по 10
Ключовою тенденцією першого розподілу субвенцій у 2021 році стало те, що більшість профінансованих мажоритарних округів отримали рівно по 10 мільйонів гривень або практично наближену до цієї цифри суми. До цього такої практики не було. Загалом кошти були виділені в бюджети громад, які знаходяться в межах 168 округів. 113 округів отримали від 8 до 12 мільйонів гривень, а 64 округ - рівно 10 мільйонів. Понад 12 мільйонів було направлено на 22 округи, менше 5 мільйонів - на 17 округів. Ще 31 округ не отримав кошти взагалі.
Цікаво, що в окремих областях, якщо не всі, то більшість округів отримало рівно по 10 мільйонів. Наприклад, в Дніпропетровській області 8 з 14 округів, які отримали фінансування, було направлено по 10 мільйонів, в Києві - 7 з 13 округів, у Донецькій - 5 з 5, у Тернопільській - 4 з 5, у Одеській 4 з 10. У Чернівецькій області на всі 4 округи було виділено по 10 мільйонів.
натисніть на зображення для збільшення
Ситуацію, коли більшість округів отримали приблизно однакові кошти, можна пояснити дуже просто. В Уряді чи керівництві “Слуги народу” хотіли, щоб всі депутати могли вирішити певні інфраструктурні проблеми своїх виборців і при цьому ніхто з парламентарів не був ображений, що на його округ виділено умовно 5 мільйонів, а на сусідній - 25. В минулому скликанні це було дуже поширеною практикою, чим більш впливовий депутат, тим більше коштів він отримував. Очевидно, що такий підхід всім подобатися не може, особливо, коли під час голосування за пріоритетні для президента та уряду законодавчі ініціативи не вистачає голосів.
Поділити вирішили, умовно кажучи, “по-братськи”, щоб не підривати бойовий дух в середині фракції. Більше того, зараз ми бачимо суми і по 10 і по 8 мільйонів, але потрібно розуміти, що ще буде 2 розподіли і ймовірно, що ця невелика диспропорція буде вирівняна. Кількість парламентарів, які отримають, умовно, по 30 мільйонів гривень на округ, буде значно більше 61 особи.
Що можна зробити
На мою думку, існуюча система розподілу субвенцій потребує кардинальних змін.
Вона не може залишатися у такому вигляді, як є зараз.
Для того, щоб процес відбувався прозоро, потрібно запровадити конкурсний підхід до визначення об'єктів, які мають фінансуватися. Рішення щодо фінансування об'єктів мають ухвалюватися на основі чітко визначених критеріїв неупередженою комісією. При виборі об'єктів потрібно враховувати стан соціально-економічного розвитку громад та фінансувати лише об'єкти, які містяться у стратегіях та стратегічних планах розвитку громад. Це необхідно, щоб уникнути випадків неефективного витрачання бюджетних коштів на обє'кти, які не є пріоритетними для громади.
Без цього ніяк, якщо влада хоче бути кращою від попередників, яких вона постійно критикує!
- Новий рівень вантажоперевезень: старт контрейлерного коридору Україна – Німеччина Володимир Гузь 12:08
- Партнерство для відбудови: як бізнесу інвестувати в критичну інфраструктуру Ростислав Никітенко 12:03
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв 31.05.2025 13:54
- На росії існує лише одна церква – це терор Володимир Горковенко 30.05.2025 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов 30.05.2025 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков 30.05.2025 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак 30.05.2025 11:48
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості Дана Ярова 30.05.2025 11:46
- Чому водень потребує політики, а не лише технологічного прориву? Олексій Гнатенко 30.05.2025 11:13
- Як аграрний бізнес стає жертвою рейдерства і як цьому запобігти Сергій Пагер 30.05.2025 09:08
- Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика Арсен Маринушкін 30.05.2025 08:39
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі 29.05.2025 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін 29.05.2025 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський 29.05.2025 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко 29.05.2025 14:12
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1214
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 336
- Оцінка доказів в аудиті та кримінальному процесі: точки дотику з точки зору ШІ 153
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 143
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного 110
-
Малюк плете "Павутину". Як СБУ атакувала дронами аеродроми РФ і які наслідки це матиме
17967
-
Ядерна тріада Росії під ударом – прямі та непрямі наслідки
Думка 12090
-
Польща обирає президента. Хто з кандидатів кращий для України – Тшасковський чи Навроцький
11810
-
Навроцький – наступний президент Польщі: що це означає для України
Думка 8992
-
Начальник КМВА Ткаченко звільнився з наглядової ради Укрпошти
Бізнес 6889