Пора робити вибір: субсидії або ефективна політика енергозбереження
З приходом опалювального сезону, починається активне обговорення доцільності та юридичних механізмів надання субсідій на оплату комунальних полсуг. Але лише компенсаціями енергоефективності не досягнути.
Прихід осеніу багатьох громадян і чиновників асоціюється зі звичною та місткою фразою «опалювальнийсезон». Це поняття включає в себе багато актуальних факторів: від елементарногожитлового комфорту до оплати послуг ЖКГ. А враховуючи регулярне підвищення цін наенергоносії, ця тема безпосередньо стосується практично кожного.
КабінетомМіністрів України анонсовано субсидування всіх малозабезпечених осіб, з огляду нарізке підвищення цін на енергоносії. Фінансування цих проектів здійснюється за принципомпокриття державою витрат на оплату частини комунальних послуг. Безперечно, означенапроцедура підтримки населення шляхом субсидування малозабезпечених верств необхідна,однак, держава зобов'язана запропонувати альтернативний шлях зниженню здійсненнявитрат на субсидування та зменшення споживання енергоносіїв у зв'язку з стрімкимїх підвищенням.
Субсидуванняв нинішньому форматі є малоефективним та не вирішує проблеми в цілому, оскількине зумовлює запровадження енергоефективногообладнання та відповідних матеріалів, а також альтернативних заходів зменшенняспоживання енергоносіїв, а лише покриває частину витрат, пов’язаних з їх оплатою.
Кошти, якізакладені в бюджеті на субсидії необхідно використати для кредитування впровадженнянаселенням енергозберігаючих технологій та відшкодування державою частини витратна їх оплату. Лише такі заходи нададуть можливість зменшити споживання енергоносіїв,що є надзвичайно актуальним з точки зору енергобезпеки держави з врахуванням відносинз Російською Федерацією.
Державою запроваджено пільгову програму кредитуваннязаходів з енергозбереження. Кабміном прийнято постанову (від 8 квітня2015 року № 231), якою для власників індивідуальних будинків передбачено відшкодуваннячастини суми кредиту у розмірі 30% на придбання енергоефективного обладнання таматеріалів. Для ОСББ та ЖБК передбачено компенсацію у розмірі 40%. До програми долучені "Ощадбанк", "Державний експортно-імпортний банк України" та"Укргазбанк". Але цього замало.
Наприклад,за ініціативи громади Львівщини запроваджено проект «Теплий дім», за умовами якого25% витрат на енергозбереження компенсується місцевим бюджетом. В свою чергу це«спровокувало» здійснення утеплення фасадів будинків, заміни вікон, встановленнятвердопаливних котлів, сонячних батарей тощо.
Як приклад,у Великобританії та Чехії на кожній батареї (!) намагаються встановити лічильникз регулятором подачі тепла. За таких умов, кожен споживач має змогу самостійно коригуватиспоживання енергії з врахуванням пори доби, температури повітря зовнішнього середовищатощо.
Саме такіпроекти (з запровадженням прозорого механізму кредитування населення) необхідні та економічно вигідні як для держави в цілому, так і для кожного громадянина. Кошти витрачаються не на оплату за спожиту енергію, а на запровадженнятехнологій щодо її економії.
Немає сумніву,що ціни на енергоносії будуть зростати, а тому без запровадження сучасних енергозберігаючихтехнологій нам просто не обійтися. І скільки б грошей та механізмів субсидуваннякомунальних платежів не закладалося в бюджет, на першому місці повинні бути не юридичніособливості, а здоровий глузд та розуміння того, як державі жити через декількароків.
- Як організувати аналітику для бізнесу, коли продажі йдуть з кількох каналів Ерік Клюєв 17:00
- Україна має шанс інтегруватися у водневу економіку ЄС Олексій Гнатенко 16:21
- Залученість чи саботаж Олександр Висоцький 11:14
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? Інна Бєлянська 11:11
- Сірий інтернет-бізнес під час війни: виклик для держави та суспільства Андрій Лотиш 11:01
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? Олеся Романенко 10:46
- Gen Z і освіта: як запалити інтерес до знань у покоління швидких змін Олександра Нікітіна 08:19
- Якості українських підприємців, що допомагають масштабуватися за кордон Віктор Андрухів 07:48
- Новий рівень вантажоперевезень: старт контрейлерного коридору Україна – Німеччина Володимир Гузь вчора о 12:08
- Партнерство для відбудови: як бізнесу інвестувати в критичну інфраструктуру Ростислав Никітенко вчора о 12:03
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв 31.05.2025 13:54
- На росії існує лише одна церква – це терор Володимир Горковенко 30.05.2025 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов 30.05.2025 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков 30.05.2025 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак 30.05.2025 11:48
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 351
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? 222
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? 165
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 145
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного 122
-
Над прірвою з "Орєшником". Як Росія виплутуватиметься з української "Павутини"
Думка 48935
-
Навроцький – наступний президент Польщі: що це означає для України
Думка 46466
-
"Удар у найвразливіше місце" – до чого призводить недооцінка ворога
Думка 10373
-
"Поганий день для Путіна". Реакції західних посадовців на атаку СБУ по аеродромах Росії
8655
-
Імітація замість переговорів – що принесла чергова зустріч у Стамбулі
Думка 8635