Урок на три літери
Ситуація навколо OTP банку (Угорщина) набирає опереткового характеру. На жаль, Україна у ній відіграє далеко не головну роль, страждаючи від власної непослідовності
У травні 2023 року НАЗК включило угорський OTP банк до списку «міжнародних спонсорів війни», оскільки ця фінансова установа зберігає свою присутність у Росії. Це, звісно, не санкції у прямому вигляді, проте потужний удар по репутації банку, який працює, звісно, не лише на території РФ. Угорська влада не приховувала свого обуренням рішенням українського НАЗК, і зрештою домоглася свого: у два прийоми Україна повністю виключила OTP банк з переліку міжнародних спонсорів війни, причому призупинення перебування банку у списку Будапешту виявилося недостатньо для розблокування надання Україні допомоги від ЄС. Відповідна заява спікера угорського МЗС Мате Пачолая фактично змусила українську владу піти на чергові поступки Угорщині.
Оперетковості ситуації надає той факт, що прем’єр Угорщини Віктор Орбан не припиняє робити гучні антиукраїнські заяви. Його помітно надихнула перемога Роберта Фіцо на парламентських виборах в Угорщині, яка дозволяє розраховувати на тандем євроскептиків та критиків України не просто всередині ЄС, а безпосередньо біля кордонів України. З цієї точки дуже вигідно «продавати» власну позицію та шукати підтримку, скажімо, серед окремих європейських ФПГ, які зацікавлені у відновленні business as usual з Росією.
Україну тим часом справедливо критикують не лише за корупцію на різних рівнях (топ-корупція наших партнерів турбує найбільше), але і за неефективний санкційний механізм, який не співпадає з діями Заходу. Західні експерти, зокрема, відомий «яструб» Стівен Бланк, прямим текстом закликають Україну оптимізувати механізм запровадження санкцій проти російського бізнесу, запровадити можливість заперечення санкцій у суді, перетворити санкцій з важкого кийка на хірургічний інструмент.
До прикладу: у липні 2023 року Національний банк України ухвалив рішення вивести з фінансового ринку Sense банк (колишній «Альфа-банк. Україна») через запровадження санкцій проти його власників – Міхаїла Фрідмана, Германа Хана, Пйотра Авена. Проте вони відомі не лише як потужні прихильники Путіна, але і власники паспортів країн Європейського Союзу. Якими будуть дії української влади за кілька місяців, якщо одна з країн ЄС вимагатиме зняття санкцій з цих персонажів та відмови від дискримінації фінансової установи? А якщо підключиться інше потужне лобі? На жаль, передбачити доволі легко.
Відповідь очевидна: санкції повинні стати в Україні не ситуативним інструментом, який використовується вибірково, а прозорим та зрозумілим всім без виключення механізмом. Тоді і про перспективи європейської та євроатлантичної інтеграції можна буде говорити більш реалістично.
- Інституційний колапс Дана Ярова 11:12
- Як орендувати землю без ризику: юридичні поради для фермерів і аграріїв Сергій Пагер 07:46
- Участь батьків у вихованні дитини після розлучення: правові механізми та обов’язки Арсен Маринушкін вчора о 20:46
- Електронний документообіг: інструкція до впровадження з юридичної та бізнес-позиції Олександр Вернигора вчора о 17:51
- Особисті заощадження під час війни: чому важливо продовжувати інвестувати Антон Новохатній вчора о 15:48
- Реформа лісової галузі: коли чесні правила не для всіх Олександр Місюра вчора о 12:26
- Як організувати аналітику для бізнесу, коли продажі йдуть з кількох каналів Ерік Клюєв 03.06.2025 17:00
- Україна має шанс інтегруватися у водневу економіку ЄС Олексій Гнатенко 03.06.2025 16:21
- Залученість чи саботаж Олександр Висоцький 03.06.2025 11:14
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? Інна Бєлянська 03.06.2025 11:11
- Сірий інтернет-бізнес під час війни: виклик для держави та суспільства Андрій Лотиш 03.06.2025 11:01
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? Олеся Романенко 03.06.2025 10:46
- Gen Z і освіта: як запалити інтерес до знань у покоління швидких змін Олександра Нікітіна 03.06.2025 08:19
- Якості українських підприємців, що допомагають масштабуватися за кордон Віктор Андрухів 03.06.2025 07:48
- Новий рівень вантажоперевезень: старт контрейлерного коридору Україна – Німеччина Володимир Гузь 02.06.2025 12:08
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? 395
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 368
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? 252
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра 210
- Реформа лісової галузі: коли чесні правила не для всіх 89
-
"99% – це не водолази". Як і чим Україна змогла знову вдарити по Керченському мосту
83734
-
Російська авіабомба зруйнувала елеватор одного з найбільших агрохолдингів України
Бізнес 40519
-
Якщо РФ вважає Україну загрозою, то навіщо світу, заснованому на правилах, така Росія
Думка 31099
-
Уроки румунського Клужа: як українські міста можуть перетворити виклик на розвиток
Думка 22755
-
Ім'я на обкладинці: чому успішні книжки починаються не з тексту, а з автора
Думка 15172