Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
25.07.2016 14:07
Після Варшави: як НАТО допомагатиме Україні?
Останній саміт НАТО, який проходив у Варшаві 8–9 липня, вже встигли охрестити одним із найбільш знакових за всю історію Альянсу. Яке місце у його порядку денному займала Україна і що він приніс нашій державі?
За останні два з половиною роки НАТО зіткнулася з безпрецедентними викликами європейській та євроатлантичній безпеці. Агресивна політика РФ, спрямована на силовий переділ кордонів, загарбання територій сусідніх держав, розв’язання війни задля відновлення свого впливу у регіоні, який Кремль вважає своєю «зоною стратегічних інтересів», загроза стабільності й миру в Європі через розбудову російської військової машини, а ще загроза ісламістського тероризму та європейські внутріполітичні проблеми, пов’язані з Brexit’ом – все це формувало контекст саміту у Варшаві.
З усього переліку загроз чільне місце для Альянсу займає Росія з її агресивною, ревізіоністською політикою, спрямованою на відновлення двополюсного протистояння з Вашингтоном за зразком «холодної війни».
Відтак головна увага лідерів Заходу була прикута до проблеми трансформації існуючих безпекових механізмів для максимально ефективної протидії цій загрозі.
Природно, чільне місце у цих процесах займає Україна.
Наша держава насьогодні володіє унікальним ресурсом, конче необхідним НАТО. Це – безпрецедентний досвід ведення повномасштабних (а тому немислимих для Європи ХХІ століття) бойових дій проти російської армії.
Починаючи від «гібридного сценарію» і закінчуючи повноцінними зіткненнями з використанням важкої бронетехніки, артилерії та піхоти, українські Збройні сили набули практичного досвіду протидії тій основній загрозі, на подолання якої сьогодні спрямовані майже усі наявні ресурси НАТО.
Відтак Альянс виявив цілковиту готовність до підтримки України, затвердивши на засіданні Комісії Україна–НАТО масштабний пакет допомоги нашій державі.
Однак Києву слід об’єктивно оцінювати ситуацію. Очевидно, що для подолання тих складних викликів, перед якими стоять Брюссель і Вашингтон, недостатньо тільки військового професіоналізму й звитяги українських вояків.
У цих складних умовах НАТО потребує набагато надійнішого партнера, який був би в змозі посилити не тільки військову безпеку Альянсу – зрештою, на Заході сподіваються, що до випробування воєнної могутності блоку справа не дійде.
НАТО зацікавлена не лише в сильній українській армії. Нашим Західним союзникам потрібні сильні й професійні українські спецслужби та поліція, чесні суди, ефективна економіка й внутрішня політична стабільність. Саме така Україна може принести ту довгострокову користь Альянсу, якої він потребує.
Відтак, основні напрями застосування прийнятого пакету допомоги Україні концентруються довкола сфер, визначених для цільових трастових фондів ще під час Уельського саміту НАТО у 2014 році – модернізація систем логістичного забезпечення, командування і контролю українського війська, кібернетична безпека, реабілітація поранених військовослужбовців. Ефективні реформи у цих секторах тепер залежатимуть від Києва, від того, наскільки ефективно він зможе використати надану Заходом допомогу. Виконавши це «домашнє завдання» наша країна зможе впевнено рухатися далі.
Тож у нас ще багато роботи, кінцевим результатом якої стане не лише сучасна, ефективна Україна, але й держава – бажаний партнер і повноправний учасник НАТО і ЄС.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Самопредставництво юридичної особи: Право чи привілей? Дмитро Зенкін 14:11
- Адмінарешт майна платника податків це публічно-правовий спір, а не спір про право Євген Морозов 13:11
- Чи декриміналізовані дрібні крадіжки в Україні? Рішення Верховного Суду Світлана Приймак 12:39
- Виклики та можливості у процесі відновлення України Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 15:49
- Інтеграція та інновації: шлях розвитку Реєстру судових рішень Леонід Сапельніков вчора о 14:01
- Технологічний обмін як основа відновлення та модернізації енергетичної системи України Олексій Гнатенко вчора о 14:00
- Політика і психологія: як заперечення та раціоналізація формують державні рішення Валерій Козлов вчора о 13:49
- Медіація у господарських спорах Наталія Ковалко вчора о 13:40
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію Інна Бєлянська вчора о 13:09
- Навіщо компанії ERP-система Віталій Курдюмов вчора о 11:24
- Доцільність та правомірність розірвання договору після закінчення строку його дії Євген Морозов вчора о 10:20
- Нові вимоги до подання даних нотаріусами: зміни для спадщини, дарування та купівлі-продажу Золтан Русанюк 16.10.2024 23:10
- "Джокер" залишається в рукаві Євген Магда 16.10.2024 18:04
- Податки підняли, питання залишилися Любов Шпак 16.10.2024 11:54
- Стягнення моральної шкоди завданої невиконанням судового рішення Євген Морозов 16.10.2024 10:36
Топ за тиждень
- "Джокер" залишається в рукаві 5526
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію 678
- Криве дзеркало доброчесності: чи єдині стандарти для суддів і прокурорів? 366
- Кожен українець за кордоном – амбасадор своєї країни: місія, відповідальність і майбутнє 219
- AI Risk: як штучний інтелект формує нові горизонти корпоративної безпеки 211
Популярне
-
Реакція на викриття 49 прокурорів наштовхує на висновок – робити, як в Росії. Але це не вихід
Думка 24769
-
Львівський автобусний завод вийшов з 10-річного банкрутства
Бізнес 23624
-
СЗЧ та дезертирство зросли вп'ятеро — дані за областями
Інфографіка 19076
-
"Путін витрачає на війну до $130 млрд на рік. Диво, що ми тримаємось". Що розказав Залужний
7943
-
Департамент охорони культурної спадщини вимагає зафарбувати мурал з Будановим на Подолі
Життя 6730
Контакти
E-mail: [email protected]